Рішення

від 26.09.2014 по справі 910/13691/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13691/14 26.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Інвестмент Констракшн»

Про стягнення 114 228,25 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Семещенко В.О., довіреність № б/н від 12.02.2014р.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Інвестмент Констракшн» (далі - відповідач) про стягнення 114 228,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору оперативного лізингу № 00003768 від 19.10.2011р.

Ухвалою суду від 10.07.2014р. порушено провадження у справі № 910/13691/14 та призначено розгляд на 22.08.2014 р.

22.08.2014р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

22.08.2014р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 15.09.2014р., у зв`язку з відсутністю представника відповідача.

15.09.2014р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 26.09.2014р.

15.09.2014р. позивач подав через канцелярію суду заяву про забезпечення позову.

18.09.2014р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

26.09.2014р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача частково.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі позивач ) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дом Інвестмент Констракшн» (далі - відповідач) Договір оперативного лізингу (найму) № 00003768 від 19.10.2011 року (далі - договір), відповідно до якого Позивач зобов'язався передати у користування Відповідача об'єкт найму (Автомобіль) - транспортний засіб типу VW Passat СС 2.0 TSI, 2011 року виробництва, шасі № WVWZZZ3CZCE537654, двигун №CCZ196927 (далі - Об'єкт найму), а відповідач зобов'язався прийняти Об'єкт найму і сплатити протягом 60 місяців суму коштів за договором, шляхом здійснення щомісячних орендних платежів відповідно до договору (далі - орендна плата), на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 60 908,65 доларів США.

Відповідач відповідно до положень п. 6.1. Загальних комерційних умов оперативного лізингу (найму) (далі - Умови лізингу), що становлять невід'ємну частину Договору, Орендні платежі підлягають виплаті в розмірі визначеному Договором.

Згідно п. 6.5. Умов лізингу, Відповідач зобов'язався сплачувати Орендні платежі не пізніше 15 календарного дня поточного місяця. У разі неотримання рахунку до 15 числа поточного місяця за який повинен бути сплачений Орендний платіж, Відповідач зобов'язаний сплатити відповідний платіж у розмірі встановленому в Договорі.

У відповідності до п. 5.3. Умов лізингу, орендні платежі, що сплачуються Відповідачем, повинні покривати весь термін користування Об'єктом найму з моменту його отримання до моменту повернення відповідно до акту приймання передачі.

В п. 12.2. Договору вказано, що строк оперативного лізингу (найму) за Договором починається з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Об'єкта найму. Об'єкт найму вважається повернутим Позивачу за умови підписання останнім відповідного Акту приймання-передачі.

У випадку прострочення платежів за Договором, згідно із п. 8.2. Умов лізингу Відповідач зобов'язався сплачувати штрафні санкції. Зокрема, такі штрафні санкції включали:

- пеня у розмірі 10 % річних від суми невиплаченої суми за кожен день прострочення до повного виконання Відповідачем зобов'язань (п. 8.2.1. Умов лізингу);

- штрафні санкції, що підлягають сплаті Відповідачем за нагадування про несплату, надіслані Позивачем Відповідачеві у випадку прострочення платежів у розмірі, що становить гривневий еквівалент суми у 15 доларів США за першу платіжну вимогу, 20 доларів США за другу платіжну вимогу та 25 доларів США за третю платіжну вимогу (п. 8.2.2 Умов лізингу);

- компенсація будь-яких витрат, понесених Позивачем, зокрема витрати на юридичні послуги, судові та позасудові процедури з метою стягнення сум, не сплачених Відповідачем у відповідності до Договору.

Крім того, як це вказано в п. 12.8. Договору, у випадку припинення Договору Відповідач зобов'язаний компенсувати Позивачеві понесені витрати або витрати, які Позивач повинен буде здійснити, в тому числі, але не виключно страхові франшизи, штрафи, витрати на правову допомогу, а також відшкодувати в повному обсязі збитки завдані Позивачеві внаслідок невиконання або неналежного виконання Договору Відповідачем.

Відповідно до п. 12.4.2 Договору, Позивач має право в односторонньому порядку розірвати Договір у випадку несплати Відповідачем наступного Орендного платежу у повному обсязі або частково і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 10 (десять) робочих днів.

Починаючи з січня 2012 року Відповідач в порушення умов Договору систематично порушував строки виконання зобов'язань зі сплати Орендних платежів.

Відповідно до п. 8.3.1. Умов Договору, якщо Відповідач прострочить виплату Орендного платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, Позивач має право надіслати Відповідачу першу платіжну вимогу в письмовій формі. Якщо Відповідач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту першої вимоги, Позивач надсилає в такий же спосіб другу платіжну вимогу, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 днів із зазначенням нагадування, що після завершення строку здійснення оплати, за умови не здійснення оплати, Договір підлягає розірванню 12.4.2. Сторони домовились, що невиконання зобов'язань після надіслання другої платіжної вимоги означає, що Відповідач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим Договором.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, Позивачем були надіслані наступні нагадування:

- Перше нагадування від 04.02.2013 року.

- Друге нагадування від 18.02.2013 року.

- Трете нагадування від 18.03.2013 року.

- Трете нагадування від 03.04.2013 року.

Разом з третім нагадуванням від 03.04.2013 року, Відповідачу було направлено вимогу про сплату заборгованості за Договором, повернення Об'єкта найму та повідомлення про відмову від Договору вих. № 00003768 від 03.04.2013, відповідні докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 12.7. Договору у разі припинення дії Договору/розірвання Договору, Відповідач зобов'язаний повернути Об'єкт оренди за власний рахунок за місцезнаходженням Позивача або за адресою вказаною Позивачем протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Позивача.

Відповідно до п.10.3. Договору, відповідач зобов'язаний негайно інформувати Позивача у письмовій формі про будь-які зміни свого місця розташування. У випадку невиконання цього обов'язку, будь-яка кореспонденція доставлена за адресою, зазначеною Наймачем в Договорі вважається дійсною, незалежно від того чи отримав її Відповідач, а датою її доставки вважається 2-й (другий) робочий день з дня її надіслання Позивачем.

Таким чином, відповідно до умов договору та вимоги про сплату заборгованості за Договором, повернення Об'єкта найму та повідомлення про відмову від Договору вих. № 00003768 від 03.04.2013 року, відповідач зобов'язаний був повернути об'єкт найму в строк до « 10» квітня 2013 року.

06.06.2013 року за сприяння спеціалізованої організації ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» Об'єкт найму було повернуто Позивачеві в примусовому порядку, про що наявні відповідні докази в матеріалах справи.

Станом на день подачі позову до суду, відповідач має перед позивачем борг по сплаті орендних платежів у розмірі 42 003,18 грн.

Договором передбачені штрафні санкції у вигляді фіксованих штрафів у випадку несплати виставлених рахунків у встановлений строк відповідно до п. 8.2.2., а також пеня розмірі 10 % річних за кожен день прострочення виконання зобов'язання (відповідно до Н 2,1. Договору).

Спір у даній справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів, у зв'язку з чим позивач вказує на існування у відповідача заборгованості у розмірі 42 003,18 грн., що виникла у період з 15.12.2012 р. по 26.05.2014 р., внаслідок чого позивач подав на розгляд суду позов, в якому просив суд стягнути з відповідача 114 228,25 грн. боргу, а саме: 42003,18 грн. - основного боргу, 37 781,71 грн. - збитків, 5028,14 грн. - пені, 924,08 грн. - штрафу, 1508,43 грн. - 3% річних, 23 537,94 грн. - неустойки, 3447,77 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами та судові витрати у розмірі 2284,57 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про най'.: (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору та передачі майна у лізинг підтверджується матеріалами справи (акт приймання-передачі 26.10.2011 р.).

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час. протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізиигодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу. У зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 11/5005/2290/2012 від 01.10.2013р.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення основного боргу у розмірі 42 003,18 грн.

Позивач згідно позову, просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді нарахованих 5028,14 грн. - пені, 924,08 грн. - штрафу, 1508,43 грн. - 3% річних, 23 537,94 грн. - неустойки, які суд, перевіривши розмір нарахування, вирішив стягнути з відповідача. Окремо суд зазначає про те, що всі вказані штрафні санкції були передбачені умовами договору.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3447,77 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, які суд вирішив стягнути з відповідача, виходячи з такого.

Статтею 1214 ЦКУ визначено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦКУ). У свою чергу ст. 536 ЦКУ передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Не виконавши вчасно грошові зобов'язання по оплаті основної суми заборгованості відповідно до Договору, Відповідач фактично утримав грошові кошти, належні Позивачеві без достатньої правової підстави, отже користувався чужими грошовими коштами, проте оскільки договором та законом розмір процентів за користування чужими коштами за період прострочення виконання грошового зобов'язання не встановлений, відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦКУ за аналогією повинна застосовуватися ст. 1048 ЦКУ, згідно з якою, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 37 778,71 грн., які були понесені позивачем при здійсненні розшуку автомобіля переданого в лізинг (оренду) та його вилучення.

Суд, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в цій частині частково на суму 21 581,10 грн., оскільки саме ця сума підтверджена відповідними письмовими доказами, зокрема актом виконаних робіт.

Кошти сплачені у розмірі 10701,16 грн., з яких: 4800,00 грн. - вартість вчинення виконавчого напису нотаріуса, 5355,96 грн. - за розшук автомобіля компанією ТОВ «Юридична фірма «Вернер» та 545,20 грн. - за надання юридичних послуг, не підлягають задоволенню, оскільки у господарсьому процесі відшкодуванню підлягають лише вартість адвокатських послуг, надання яких підтверджується відповідними письмовими доказами; понесення витрат у розмірі 5355,96 грн. - за розшук автомобіля, не підтверджується платіжними документами, а також відсутній акт приймання-передачі надання таких послуг, а 4800,00 грн. - за вчинення виконавчого напису нотаріуса є похідними витратами та розшифровуються як надання юридичних послуг, згідно акту № 02-0513 від 01.05.2013р.

Сума позовних вимог у розмірі 5494,94 грн., які позивач просив суд стягнути з відповідача, як збитки, взагалі не підтверджені письмовими доказами, тобто в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували понесення таких витрат позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач також просив суд стягнути з відповідачів сплачений судовий збір у розмірі 2284,57 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, у тому числі вартість адвокатських послуг, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову частково, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Інвестмент Констракшн» (код ЄДРПОУ 37332501, адреса: 04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди 21/16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська 27Т, код ЄДРПОУ 35571472) 42 003 (сорок дві тисячі три) грн. 18 коп. - основного боргу, 5028 (п`ять тисяч двадцять вісім) грн. 14 коп. - пені, 924 (дев`ятсот двадцять чотири) грн. 08 коп. - штрафу, 1508 (одну тисячу п`ятсот вісім) грн. 43 коп. - 3% річних, 23 537 (двадцять три тисячі п`ятсот тридцять сім) грн. 94 коп. - неустойки, 3447 (три тисячі чотириста сорок сім) грн. 77 коп. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 21 581 (двадцять одну тисячу п`ятсот вісімдесят одну) грн. 10 коп. - збитків та судовий збір у розмірі 1964 (одну тисячу дев`ятсот чотири) грн. 47 коп.

В іншій частині, заявлених позовних вимог - відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 01.10.2014р.)

Суддя В.І.Мельник