Постанова

від 02.10.2014 по справі 821/3907/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3907/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Войтович І.І.,

при секретарі - Сердюк О.О.,

за участю:

представника позивача - Івченко О.О.,

представника відповідача - Незгода Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "НЕФЕРТУМ"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство " НЕФЕРТУМ» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПП "НЕФЕРТУМ" в електронній інформаційній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України" на підставі акта №215/21-03-22-06/39066451 від 03.09.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "НЕФЕРТУМ" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за березень - липень 2014 року". Також, просить зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області вилучити з АС "Податковий блок" та "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" показники податкових зобов'язань і податкового кредиту ПП "НЕФЕРТУМ", які були відкориговані на підставі акта №215/21-03-22-06/39066451 від 03.09.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "НЕФЕРТУМ" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за березень - липень 2014 року".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та зазначив, що із проведеною перевіркою та складеним актом позивач не погоджується та вважає, що порушено його конституційні права. Зазначено, що проведення перевірки відбулося із порушенням податкового законодавства. Зокрема, вказано, що за результатами зустрічної звірки складається довідка, а відповідачем складений акт. Проте, якщо відповідачем проводилася документальна позапланова перевірка, то для її проведення необхідний наказ, який відповідачем не видавався. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, та зазначив, що при проведенні перевірки податковим органом не було допущено порушень норм чинного законодавства. Також, зазначив, що висновки викладені в акті перевірки позивача є обґрунтованими та правомірними. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача складено акт від 03.09.2014 року за №215/21-03-22-06/39066451 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства " НЕФЕРТУМ " щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за березень - липень 2014 року".

Актом про неможливість проведення зустрічної звірки ПП " НЕФЕРТУМ " встановлено порушення: «Перевіркою ПП " НЕФЕРТУМ " встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з березня -липень 2014 року, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України. Неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій при придбанні товарів (послуг) у контрагентів - постачальників на загальну суму ПДВ 1668336,53 грн., в т.ч. за березень 2014 року на суму ПДВ 283663,69 грн., за квітень 2014 року на суму ПДВ 323704,71 грн., за травень 2014 року на суму ПДВ 319923,64 грн., за червень 2014 року на суму ПДВ 87902,30 грн. за липень 2014 року на суму ПДВ 353142,19 грн., та продажу цих товарів (послуг) контрагентам - покупцям на загальну суму ПДВ 1672516,14 грн., в т.ч. за березень 2014 року на суму ПДВ 284308,52, за квітень 2014 року на суму 324629,51 грн., за травень 2014 року на суму ПДВ 320675,43 грн., за червень 2014 року на суму ПДВ 388908,23 грн., за липень 2014 року на суму ПДВ 353994,45 грн.».

Також, судом встановлено, що на підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем було здійснено коригування в інформаційній базі "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України".

Крім цього, судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що за результатами даної перевірки відповідачем не приймалися податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу грошових зобов'язань.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи положення наведених норм закону, суд дійшов висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування не існуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, закон не передбачає.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів адміністративної справи, за результатами перевірки позивача, відповідач податкових повідомлень-рішень не приймав.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно пункту 1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165, під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти, зокрема, підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів".

Як встановлено судом, змін у податкових зобов'язаннях позивача за результатами складення акта від 03.09.2014 року за №215/21-03-22-06/39066451, не відбулося, а відтак, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо коригування податкових зобов'язань позивача в інформаційній електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України", є протиправними, у зв'язку з чим, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Також, оскільки суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань позивача в інформаційній електронній базі даних, то відповідно вимога про зобов'язання відповідача вилучити інформацію, яка внесена на підставі акта від 03.09.2014 року за №215/21-03-22-06/39066451 до такої інформаційної бази, слід задовольнити.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч зазначеним приписам процесуального законодавства відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставний та обґрунтований, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області щодо коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПП "НЕФЕРТУМ" в електронній інформаційній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України" на підставі акта №215/21-03-22-06/39066451 від 03.09.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "НЕФЕРТУМ" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за березень - липень 2014 року".

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області вилучити з АС "Податковий блок" та "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" показники податкових зобов'язань і податкового кредиту ПП "НЕФЕРТУМ", які були відкориговані на підставі акта №215/21-03-22-06/39066451 від 03.09.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "НЕФЕРТУМ" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за березень - липень 2014 року".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "НЕФЕРТУМ" (ідентифікаційний код юридичної особи 39066451) судовий збір в сумі 73, 08 грн. (Сімдесят три гривні 08 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 жовтня 2014 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8