Рішення

від 03.10.2014 по справі 904/6617/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.14р. Справа № 904/6617/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРГЕЙН", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "ВП ПРОФМЕТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 396 662,92 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Білий І.М., довіреність від 15.09.2014 року, представник;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРГЕЙН" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "ВП ПРОФМЕТ" заборгованість за Договором № 39 від 03.05.2008 року у розмірі 369 200 грн. 47 коп. та пені у розмірі 27 242 грн. 45 коп. Також, Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 933 грн. 26 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 39 від 03.05.2008 року, в частині повної оплати за товар.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2014 року порушено провадження у справі № 904/6617/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17.09.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 17.09.2014 року розгляд справи відкладено на 29.09.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових документів.

У судовому засіданні 29.09.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання, копію запиту № 74 від 27.03.2013 року та копію заявки на поставку товару (а. с. 53-58).

Відповідач у судові засідання 17.09.2014 року та 29.09.2014 року не з'явився, відзив не надав, свого представника в судове засідання не направив. Про розгляд справи відповідача було належним чином повідомлено, відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баргейн" (далі -Позивач/Покупець) та Приватним підприємством "ВП Профмет" (далі-Відповідач/Постачальник) укладено договір № 39 (далі - Договір, а.с. 10-11), відповідно п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця оцинкований гнутий профіль в асортименті. Покупець в свою чергу зобов'язується прийняти зазначений товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору.

Згідно до п. 2.1. Договору, ціна товару визначається сторонами, при поданні Покупцем заявки, в якій Покупець визначає асортимент і об'єм кожної партії товару. Заявка передається за допомогою факсимільного зв'язку чи електронної пошти. Постачальник зобов'язується у той же спосіб підтвердити отримання заявки протягом того ж дня.

Загальна вартість товару, що передається за Договором Покупцю, складається із суми вартості товару, переданого Покупцеві, відповідно з усіма накладними Постачальника до Договору (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору, поставка товару обумовлюється при подачі Покупцем заявки на товар.

Відповідно до п. 13.5 Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 року. Сторони можуть продовжити строк дії договору шляхом укладання та підписання додаткової угоди.

Додатковою угодою № 1 від 14.01.2013 року сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору № 39 від 03.05.2008 року до 31.12.2013 року (а.с. 12).

Позивач в період з жовтня 2012 по березень 2013 року на підставі виписаних рахунків № СФ-0000089 від 31.10.2012 року (а.с. 15) та № СФ-0000006 від 14.03.2013 року (а.с. 20) здійснено передоплату Відповідачеві за товар на загальну суму 482 743, 03 грн. що підтверджується платіжними дорученнями № 20 від 31.10.2012 року, № 82 від 14.03.2013 року та № 84 від 15.03.2013 року (а.с. 16, 21-22).

Відповідачем за вищевказаними сплаченими рахунками фактично товару було поставлено на загальну суму 76 057 грн. 56 коп. Також, Відповідачем було частково повернуто передоплату в сумі 37 485, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 365 від 26.02.2013 року, № 411 від 27.06.2013 року та 427 від 17.09.2013 року (а.с.17-19).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання умов Договору, у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість в сумі 369 200 грн. 47 коп., що і є причиною спору.

Позивачем до позовної заяви додано копію претензії №25/Б від 14.07.2014 року (а. с. 26) про здійснення перерахування заборгованості за договором №39 від 03.05.2008 року, але Позивачем не додано жодних належних доказів про направлення вказаної претензії на адресу Відповідача.

Також, Позивачем до суду не подано докази звернення до Відповідача із заявкою поставку товару, як того вимагає п. 3.4 Договору.

Але, господарський суд вважає, що дії сторін, а саме передача Постачальником частково товару та прийняття його Покупцем, свідчать про виникнення між ними господарських правовідносин.

Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

На час розгляду справи доказів виконання зобов'язання з поставки товару відповідно до умов Договору не надав, доводи Позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу в сумі 369 200, 47 грн. є правомірними і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 4.2 Договору, кожна із сторін за день прострочення виконання своїх зобов'язань з поставки або оплати продукції виплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період заборгованості, за весь період прострочення.

На підставі п. 4.2 Договору та вищезазначених норм закону Позивачем нараховано пеню на загальну суму 27 242 грн. 45 коп.

Але, Позивачем до суду не надано детального розрахунку пені із зазначенням початку періоду прострочення виконання зобов'язання щодо поставки товару, що суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково, а саме: стягненню підлягає основна заборгованість у розмірі 369 200 грн. 47 коп., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишаються за Позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ВП ПРОФМЕТ" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна В.І. Леніна, будинок 39/136, код ЄДРПОУ 34365773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРГЕЙН" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Мечникова, 15, офіс 6, код ЄДРПОУ 31646376) заборгованість у розмірі 369 200 грн. 47 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 03.10.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин