Рішення

від 16.09.2014 по справі 906/989/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" вересня 2014 р. Справа № 906/989/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Шпаківський Д.В., довіреність № 46/16 від 08.01.2014 р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради

до Житомирського обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного об'єднання "Житомиррембуд" Житомирської обласної ради (м. Житомир)

про стягнення 15848,43 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15848,43 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить копія реєстру на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 08.09.14р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2009 року між Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (постачальни/теплопостачальна організація/позивач) та Житомирського обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного об'єднання "Житомиррембуд" Житомирської обласної ради (споживач/відповідач) було укладено договір №24, відповідно до якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Об'єкти теплопостачання: м. Житомир, вул. Бердичівська, 15 (управління) та м. Житомир, вул. Котовського, 35 (гуртожиток) (п. 1 договору).

Відповідно до п.п. 4.8 договору всі розрахунки по цьому договору проводяться до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, за платіжними документами, які виписуються постачальником.

Згідно до п.п. 5.1. договору розрахунки по договору проводяться споживачем шляхом перерахування коштів в установлені договором строки на рахунок постачальника.

Підставою для здійснення платежів по даному договору є виставлена постачальником платіжна вимога (квитанція) (п.п. 5.2. договору).

Пунктами 7.1. та 7.2. договору передбачено, що даний договір укладено строком на один рік і вступає в силу після його підписання обома сторонами. Також договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив відповідачу теплову енергію та виставив рахунки за надання послуг з теплопостачання та ГВП за вересень 2011р. по квітень 2012р. (а.с. 18-25).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг не виконав, в результаті чого станом на день звернення з позовом до суду у відповідача існує заборгованість перед позивачем за договором №24 від 01.10.2009 року в сумі 6275,89 грн. (а.с. 8).

10.10.2012 року між цими ж сторонами було укладено договір №302 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, відповідно до якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.п. 1.1. договору).

В пункті 3.1 договору №302 від 10.10.2012р. сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Попередня оплата спожитих послуг проводиться споживачами до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що всі платежі за надані послуги, що вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, не залежно від призначення платежу, вказаного в платіжному документі.

Цей договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення і вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п.10.1 договору).

Отже згідно умов договору №302 від 10.10.2012р. виконавець надав послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води у період з жовтня 2012 року по квітень 2014 року та виставив відповідні рахунки (а.с. 26-39).

Відповідач частково оплатив надані позивачем послуги, в результаті чого у Житомирського обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного об'єднання "Житомиррембуд" виникла заборгованість перед КП "Житомиртеплокомуненерго" в сумі 9572,54 грн.

За наведених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирського обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного об'єднання "Житомиррембуд" Житомирської обласної ради (10014, м.Житомир, вул. Велика Бердичівська, 15, ід. код 03330117)

- на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, ід. код 35343771) 15848,43 грн. заборгованості, а також 1827,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.09.14

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)