Рішення

від 26.09.2014 по справі 923/1110/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2014 р. Справа № 923/1110/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Гололобові М.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Системи", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южполиграфсервис", м. Херсон

про стягнення 32710 грн. 48 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув.

від відповідача - Бондар А.Ф., представник, довіреність № 264 від 18.08.2014р.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп Системи" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Южполиграфсервис" (відповідач) заборгованість у розмірі 32710 грн. 48 коп., з якої: сума основного боргу - 26961 грн. 67 коп., нарахування згідно встановленого індексу інфляції - 3281 грн. 16 коп., пеню - 1518 грн. 60 коп., та суму 3% річних - 949 грн. 05коп.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, але 14.08.2014р. надіслав до суду заяву б/н від 07.08.2014р. з додатком, в якій просить розглянути дану справу без їхньої участі. Також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Дану заяву з додатком прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Відповідач надав докази часткового перерахування суми боргу, що підтверджується платіжними дорученнями № 772 від 21.08.14 на суму - 1400 грн., № 789 від 28.08.14 на суму - 1000 грн., № 793 від 29.08.14 на суму - 3000 грн., № 69 від 02.09.14 на суму - 850 грн., № 41 від 04.09.14 на суму - 3000 грн., № 842 від 24.09.14 на суму - 5000 грн., а всього на суму 14250 грн. Суд припиняє провадження у розгляді справи на суму добровільно перерахованої суми.

Між сторонами було укладено договір поставки № 0712 від 20.02.2012р. про поставку продукції (витратних матеріалів для виробництва поліграфічної продукції).

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Відповідно до укладеного договору постачальник поставив покупцю продукцію на суму 35149 грн. 67 коп., що підтверджується видатковими накладними та відповідними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей:

- № 338 від 22.04.2013р. на суму - 4797 грн. 13 коп.;

- № 339 від 22.04.2013р. на суму - 8100 грн. 00 коп.;

- № 386 від 13.05.2013р. на суму - 7998 грн. 22 коп.;

- № 455 від 29.05.2013р. на суму - 4688 грн. 64 коп.;

- № 608 від 10.07.2013р. на суму - 4788 грн. 00 коп.;

- № 765 від 22.08.2013р. на суму - 4777 грн. 68 коп.;

Усього на суму - 35149 грн. 67 коп.

Відповідно до п. 3.3 договору покупець повинен оплатити продукцію протягом 30 календарних днів після поставки. Зобов'язання з оплати продукції, поставленої згідно вказаних накладних, покупець виконав лише частково в сумі 8188 грн. 00 коп.

Отже, сума основного боргу становить - 26961 грн. 67 коп.

Заборгованість у сумі 27961 грн. 67 коп. була підтверджена покупцем згідно акту звірки розрахунків від 18.04.2014р., а також згідно відповіді на претензію № 264 від 11.07.2014р.

Згідно до ст. 625 ЦК України, сума грошового боргу повинна сплачуватися з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення. Згідно з розрахунком, наданим позивачем, сума нарахування згідно встановленого індексу інфляції понад суму боргу становить 3281 грн. 16 коп. Відповідно до п. 9.2 договору, у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем розмір пені становить - 1518 грн. 60 коп.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, при прийнятті рішення судом першої інстанції враховано, що частиною 4 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Проте, у п. 8.3. договору сторонами встановлено, що сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, позивач правомірно нарахував суму пені на умовах п. 9.2 договору за період з 22.05.13 по 21.03.14.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми. Згідно з розрахунком сума трьох процентів річних становить - 949грн. 05 коп.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги доведені у повному обсязі. Судові витрати суд покладає на відповідача, оскільки частково відповідач перерахував суму боргу після порушення справи у господарському суді.

Керуючись п.1 ст.80,ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Припинити провадження у справі на суму 14250 грн.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю " Южполіграфсервіс" (73001, м. Херсон, вул. Доброхотова, 19А, ідентифікаційний код 32021943) на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Віп Систем" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 23, офіс 820, ідентифікаційний код 34794094) суму основного боргу у сумі - 12 711 грн. 67 коп., пеню у сумі - 1518 грн. 60 коп., 949 грн. 05 коп. - три відсотки річних, інфляційні у сумі - 3281 грн. 16 коп. та 1827 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.10.14

Суддя Л.М. Немченко