Постанова

від 02.10.2014 по справі 804/13160/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 р. Справа № 804/13160/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавр Ко» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавр Ко», в якому просила стягнути кошти цього платника податків з рахунків у банках, що його обслуговують, на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 7085,60грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що внаслідок несплати відповідачем у визначені законом строки самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість у нього утворився податковий борг, на суму якого позивачем відповідно до приписів ст.129 Податкового кодексу України було нараховано пеню. Крім того на суму наявного у відповідача податкового боргу позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України було виставлено податкову вимогу форми «Ю» від 29.10.2013р. № 315-15. Однак, станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений і не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, але надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання його представник не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавр Ко» (код ЄДРПОУ 35340959) знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість.

Згідно п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України , податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом також встановлено, що відповідачем було подано до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області наступні декларації з податку на додану вартість:

- за жовтень 2013 року від 15.10.13 р. № 9064910130, згідно якої сума податку, що підлягає сплаті за підсумками звітного (податкового) періоду, становить 3461,00грн;

- за листопад 2013 року від 12.11.13 р. № 9072541024, згідно якої сума податку, що підлягає сплаті за підсумками звітного (податкового) періоду, становить 2531,00грн;

- за грудень 2013 року від 18.12.13 р. № 9081804232, згідно якої сума податку, що підлягає сплаті за підсумками звітного (податкового) періоду, становить 790,00грн;

- за січень 2013 року від 17.01.13 р. № 9087957029, згідно якої сума податку, що підлягає сплаті за підсумками звітного (податкового) періоду, становить 1171,00грн;

- за лютий 2013 року від 13.02.13 р. № 9006366191, згідно якої сума податку, що підлягає сплаті за підсумками звітного (податкового) періоду, становить 462,00грн;

- за березень 2013 року від 14.03.13 р. № 9013259768, згідно якої сума податку, що підлягає сплаті за підсумками звітного (податкового) періоду, становить 1300,00грн;

- за квітень 2013 року від 17.04.13 р. № 9021019654, згідно якої сума податку, що підлягає сплаті за підсумками звітного (податкового) періоду, становить 337,00грн;

- за травень 2013 року від 15.05.13 р. № 9027634332, згідно якої сума податку, що підлягає сплаті за підсумками звітного (податкового) періоду, становить 48,00грн.

Таким чином, позивачем було самостійно задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10100,00 грн., які є узгодженим в розумінні приписів п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України.

З довідки розрахунків з бюджетом станом на 22.07.2014 вбачається, що ТОВ «Лав Ко» було частково сплачено суму самостійно задекларованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3162,49грн., отже, несплачена сума цього зобов'язання склала 6937,51грн. (а.с.8).

Крім того позивачем в порядку ст.129 Податкового кодексу України на суму боргу відповідача була нарахована пеня.

Так, п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При цьому нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом. З огляду на вказані приписи закону позивачем було нараховану пеню на суму наявного податкового боргу відповідача, яка на сьогоднішній день складає 148,09грн., з урахуванням її часткової сплати (а.с.8).

Враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідача є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк, як наслідок ця сума є податковим боргом у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була виставлена податкова вимога форми «Ю» № 315-15 від 29.10.2013 р. про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу у сумі 6957,89грн., яка була надіслана ТОВ «Лавр Ко» рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.37, 38).

Однак поштове відправлення, яким надсилалася ця податкова вимога, повернулося до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 20.11.2013р. із відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість його вручення (а.с.38).

Разом з тим, згідно абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З огляду на вищенаведені приписи п.59.1 ст.59 та абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкова вимога форми «Ю» №315-15 від 29.10.2013р. вважається належним чином врученою.

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки після надіслання відповідачеві податкової вимоги форми «Ю» №315-15 від 29.10.2013р. податковий борг останнього в повному обсязі погашено не було, нова податкова вимога позивачем не виставлялася.

На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний. Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявність у ТОВ «Лавр Ко» відкритих рахунків у банках підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою (а.с.7).

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості з податку на додану вартість по узгодженим грошовим зобов'язанням та пені за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «Лавр Ко», натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавр Ко» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавр Ко» (код ЄДРПОУ 35340959, вул. Червона, буд. 19, кв. 19, місто Дніпропетровськ, 49000) у банках, обслуговуючих цього платника податків, на користь державного бюджету (р/р31118029700004, код бюджетної класифікації 14010100, МФО 805012, банк отримувача: ГУ ДКУ у Дніпропетровській області) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 7085 грн. 60 коп. (сім тисяч вісімдесят п'ять гривень шістдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова