Ухвала

від 18.09.2014 по справі 826/3381/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3381/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПС Груп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПС Груп» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкових повідомлень - рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІПС Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві та просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.10.2013 №0006872208 та №0006862208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ТОВ «Актив Бум» за договором № 010712/1 від 01.07.2012, які мали реальний характер та за якими ним було оплачено та отримано товар, який було використано у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 19.09.2013 по 23.09.2013 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві була проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПС Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за взаємовідносинами з ТОВ «Актив Бум» за період 01.01.2012 по 31.12.2012.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем: п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 76 563,00 грн.; п. 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 201.4, 201.6, 201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 72 918,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 1615/26-58-22-08-11/37312923 від 30.09.2013 на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0006872208 від 16.10.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 91 148,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 18 230,00 грн.; та № 0006862208 від 16.10.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 95 704,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 19 141,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що за спірними операціями між позивачем та ТОВ «Актив Бум» лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, за період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Актив Бум» на підставі Договору № 010712/1 від 01.07.2012.

Відповідно до умов договору № 010712/1 від 01.07.2012 його предметом є зобов'язання постачальника в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити товари за цінами та в строки, визначеними договором.

Пунктом 1.2 договору № 010712/1 від 01.07.2012 передбачено, що товари за договором передаються у власність покупця партіями. Асортимент та кількість товару в межах окремої партії, що підлягає поставці за Договором, визначаються сторонами у специфікаціях до цього договору або в рахунках-фактурах, направлених постачальником Покупцю.

Розділом 3 договору № 010712/1 від 01.07.2012 встановлено, що перехід прав власності на Товар відбувається в момент його фактичного отримання Покупцем, про що свідчить підпис представника Покупця у відповідній накладній. Передача Товарів здійснюється виключно за умови надання представником Покупця довіреності встановленого зразку (затвердженого Наказом Мінфіну України № 99 від 16.05.1996) або надання іншого документа, що підтверджує повноваження особи на прийняття Товарів. Підписання уповноваженим представником Покупця видаткової накладної визнається як погодження Покупця з ціною, кількістю та асортиментом Товару, зазначеним в такій накладній.

Порядок і строки оплати визначені розділом 4 зазначеного договору і здійснюються Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточних банківський рахунок Постачальника на умовах, визначених в пункті 4.2 Договору.

Таким чином, первинною документацією, що має засвідчувати належне виконання своїх зобов'язань сторонами за Договором № 010712/1 від 01.07.2012 є специфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреності на право отримання товару, податкові накладні.

На підтвердження виконання завдань вказаного договору та факту реального існування фінансово - господарських взаємовідносин позивачем було надано копії договору, видаткових накладних та податкових накладних.

В свою чергу, специфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреності на право отримання товару, податкові накладні на підтвердження фактів отримання товару за зазначеним договором позивачем надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості її надання.

Видаткові накладні №518 від 2012 та № 519 від 24.09.2012, надані позивачем на підтвердження отримання товару за договором № 010712/1 від 01.07.2012, суд не враховує, оскільки вони були складені на підставі договору №010812/1 від 01.08.2012, а податковим органом проводилась перевірка взаємовідносин позивача з ТОВ «Актив Бум» за договором №010712/1 від 01.07.2012.

Виписки за особовим рахунком, надані позивачем, не засвідчені установою банку, а лише містять печатку позивача, напис «Копія вірна» та підпис без зазначення посади та даних особи, що його вчинила, - з огляду на що не можуть слугувати належним доказом здійснення оплати за вищеозначеним Договором.

Крім того, з видаткових накладних та довіреностей не вбачається можливим встановити, що товар, який відповідно до зазначених документів було надано позивачем контрагентам - покупцям, було отримано саме від ТОВ «Актив Бум» за договором №010712/1 від 01.07.2012.

Отже, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження реальності та товарності правовідносин з ТОВ «Актив Бум» за зазначеним договором та, відповідно, не доведено факту отримання товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактично товари ТОВ «Актив Бум» позивачу не надавались, з огляду на що позивач був позбавлений права на формування податкових вигод за такими операціями, а тому вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПС Груп» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 23 вересня 2014 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.