Рішення

від 02.10.2014 по справі 183/2110/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7985/14 Справа № 183/2110/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Березюк В. В. Доповідач - Романюк М.М. Категорія 30

02 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Романюк М. М.

суддів Петренко І.О., Болтунової Л.М.

при секретарі Яловій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Новомосковської міської ради, Комунального підприємства "Трубник", Управління житлово-комунального господарства та будівництва про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з зазначеним вище позовом 27 березня 2014 року. В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що 28 липня 2011 року вона отримала ордер на житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Зазначена квартира їй була надана у стані, не придатному для проживання: відсутнє газове обладнання, водопровідна та каналізаційна мережі відключено від централізованих мереж, будинок відключено від мереж теплопостачання міста. Ремонту потребували стіни та підлога, частково було відсутнє скло у віконних отворах тощо.

Крім того, за результатами проведених інструментальних досліджень було встановлено, що санітарні параметри та відносна вологість в житловій кімнаті квартири не відповідають нормативним значенням, що підтверджується протоколом № 32 проведення досліджень метерологічних факторів від 07 лютого 2011 року.

Вищевказаний житловий будинок є комунальною власність територіальної громади міста в особі Новомосковської міської ради, балансоутримувачем даного будинку є КП "Трубник".

16 січня 2014 року між позивачем та КП "Трубник" було укладено договір №951 про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій.

Оскільки неодноразові звернення до відповідачів з заявою про проведення ремонту залишилися без задоволення, позивач була змушена провести ремонтні роботи за власний рахунок, на що було витрачено 20 745 грн. 44 коп.

Крім того, внаслідок необхідності здійснення ремонту в квартирі, позивачу була завдана моральна шкода, яку вона оцінює у 10 000 грн.

Просить стягнути з відповідачів на відшкодування понесених витрат 20 745 грн. 44 коп. та на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що КП "Трубник" є неналежним відповідачем, оскільки договір з позивачем було укладено лише 16 січня 2014 року, а між позивачем та відповідачами Новомосковською міською радою та Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва взагалі відсутні договірні відносини.

З даним висновком в повному обсязі погодитися не можна виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28 липня 2011 року на підставі рішення виконкому Новомосковської міської ради депутатів №793 від 15 грудня 2010 року позивач отримала ордер на житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно ч.1 ст.50 ЖК України жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем, на підтвердження заявлених вимог, надано акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 07 лютого 2011 року. У зазначеному акті виявлено, що квартира знаходиться у незадовільному санітарному стані: стіни, підлога та стеля потребують ремонту; частково відсутнє скло в віконних отворах; водопроводні та каналізаційні мережі не підключені до санітарно - технічних приладів; будинок відключений від централізованих мереж теплозабезпечення міста.

Як вбачається з акту від 07 лютого 2011 року, при проведенні перевірки дотримання санітарного законодавства в житловій квартирі АДРЕСА_1 було встановлено, що вона у незадовільному санітарному стані.

З матеріалів справи вбачається, що ордер на квартиру позивачу було надано 28 липня 2011 року. Будь яких доказів, що станом на час отримання ордеру, квартира не відповідала встановленим санітарним і технічним вимогам позивачем суду не надано.

Крім того, нормами ЖК України не передбачена відповідальність за надання жилого приміщення, яке не є благоустроєним та не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам.

Відповідно до ч.3 ст.176 ЖК України невиконання наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом) обов'язків по ремонту жилого приміщення у випадках, викликаних невідкладною необхідністю, дає наймачеві жилого приміщення (члену житлово-будівельного кооперативу) право провести ремонт і стягнути з наймодавця (житлово-будівельного кооперативу) вартість ремонту або зарахувати її в рахунок квартирної плати (внесків на експлуатацію і ремонт будинку кооперативу).

З даної норми випливає, що на наймодавця покладено обов'язок по ремонту жилого приміщення у випадках, викликаних невідкладної необхідністю та надає право наймачеві жилого приміщення провести ремонт і стягнути з наймодавця вартість ремонту або зарахувати її в рахунок квартирної плати.

З урахуванням зазначеного вище, та приймаючи до уваги, що в даному випадку необхідність ремонту не була викликана невідкладною необхідністю, а також те, що позивачем були виконані роботи не пов'язані з приведенням квартири у відповідність санітарним і технічним вимогам (встановлення унітазу, раковини, тумби, котлу, освітлення та інш., відсутність яких не встановлена в акті перевірки) відсутні підстави для задоволення позивних вимог саме з цих підстав.

Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2014 року змінити в частині обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.М.Романюк

Судді І.О.Петренко

Л.М.Болтунова