Постанова

від 18.08.2014 по справі 910/7989/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2014 р. Справа№ 910/7989/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги б/н від 28.07.2014 року ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року

у справі № 910/7989/14 (суддя - Балац С. В.)

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКІВ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача:Пащенко М.О. - довіреність від 14.05.2014 року;

від третьої особи: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АКІВ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 14.02.2014 року, оформлене Протоколом № 14/02 від 14.02. 2014 року в частині виключення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства та продажу 100 % її частки у статутному капіталі товариства на користь третьої особи ОСОБА_3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України у зв'язку з неявкою особисто позивача в судове засідання на вимогу суду.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, ОСОБА_2, 28.07.2014 року надіслала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року по справі № 910/7989/14 скасувати, матеріали справи передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки інтереси позивачки представляє уповноважена нею особа, за нотаріально посвідченою довіреністю і неявка позивачки особисто в судове засідання не є підставою залишення позову без розгляду у розумінні п. 1 ст. 81 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року у справі № 910/7989/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Жук Г. А., Кропивна Л. В., Мальченко А. О. з призначенням розгляду у судовому засіданні на 18.08.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 року склад колегії суду змінено, у зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л. В. у відпустці, визначено в наступному складі: головуючий суддя - Жук Г. А., судді: Дикунська С.Я., Мальченко А.О.

В судове засідання 18.08.2014 року представник апелянта не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 14.08.2014 року до суду надійшла заява від 12.08.2014 року від позивачки у справі ОСОБА_2, яка повідомила що не з'явиться на розгляд справи з метою забезпечення власної безпеки.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.08.2014 року заперечив вимоги апеляційної скарги, просить ухвалу суду залишити без змін, вважає за можливе розгляд апеляційної скарги за відсутністю позивача та третьої особи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

28.04.2014 року до Господарського суду міста Києва звернулась ОСОБА_2 з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АКІВ» про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 14.02.2014 року, оформлене Протоколом № 14/02 від 14.02. 2014 року в частині виключення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства та продажу 100 % її частки у статутному капіталі товариства на користь третьої особи ОСОБА_3.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «АКІВ» від 14.02.2014року, оформленого протоколом від 14.02.2014 року № 14/02 її - ОСОБА_2, було звільнено з посади директора та виключено із складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю «АКІВ». При цьому, як стверджує позивач, заяви про звільнення її з посади директора, вихід із складу учасників та продаж частки в статутному капіталі нею не подавалися, а присутня на загальних зборах від її імені громадянка ОСОБА_5, не мала прав на представлення її інтересів, оскільки довіреність, що була видана позивачкою на ім'я ОСОБА_5 була скасована 05.02.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року до участі у справі № 910/7989/14 залучено ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року позов ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 14.02.2014 року, оформлене Протоколом № 14/02 від 14.02. 2014 року залишено без розгляду згідно п. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки ОСОБА_2 в судове засідання на вимогу суду не з'явилася, обґрунтованих пояснень з приводу неявки в суд від останньої не надано.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача в суді представляє представник за довіреністю від 06.05.2014 року ОСОБА_6 Довіреність від 06.05.2014 року за № ВТТ 203490 на право бути представником в усіх державних установах, громадських організаціях, в тому числі на представлення інтересів в суді позивачкою надана ОСОБА_6. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрована в реєстрі за № 386. При цьому, як зазначено нотаріусом в довіреності (а. с.127, т. 1), її підписано особисто ОСОБА_2 у присутності нотаріуса, особу довірителя встановлено, дієздатність перевірено.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Мають право брати участь у судових засіданнях, надавати усні та письмові пояснення суду.

Стаття 28 ГПК України, передбачає, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

В силу вимог ч. 2, 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути як керівники підприємства та організацій, так і інші особи, повноваження яких визначенні законодавством або установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації, виданої за підписом керівника, або іншої повноваженої особи та посвідчуються печаткою підприємства, організації.

За правовою природою представництво в суді є правовідносинами в яких одна особа (представник) на підставі повноважень, наданих йому стороною шляхом підписання довіреності, доручення (односторонній правочин) або договору (двосторонній правочин) виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді і її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що право особи на правову допомогу було предметом розгляду Конституційного Суду України у справі № 13-рп/2000 від 16.11.2000 року (справа про право вільного вибору захисника). У Рішенні по даній справі дано тлумачення положень ст. 59 Конституції України, зокрема в частини першій статті 59 Конституції України, якою закріплено право кожного на правову допомогу.

Право на правову допомогу - це гарантована конституцією України можливість фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги. Держава в особі відповідних органів визначає певне коло суб'єктів надання правової допомоги та їх повноваження. Закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис «кожен є вільним у виборі захисника своїх прав» (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується захисту сторонами своїх прав як у кримінальному, так і у цивільному, господарському, адміністративному судочинстві.

З матеріалів справи вбачається, що громадянка ОСОБА_2 реалізувала своє право на правову допомогу в участі у даній справі шляхом надання нотаріально посвідченої Довіреності від 06.05.2014 року № ВТТ 203490 громадянину ОСОБА_6 (а. с. 127, т. 1), підтвердила дійсність та чинність довіреності нотаріально посвідченою заявою від 11.07.2014 року за № НАВ 096184, реєстраційний № 1136 (а. с. 222, т. 1).

Представник позивачки, у поясненнях наявних в матеріалах справи, пояснив, що довірителька не має змоги з'явитися в судове засідання, підтверджує, що довірителька власноруч підписала позовну заяву, підпис на позовній заяві відповідає підпису на виданій йому довіреності та заяві, які вчинялися власноруч ОСОБА_2 в присутності нотаріусів, про що зазначено у довіреності від 06.05.2014 року (а. с. 127, т. 1) та у заяві від 11.07.2014 року (а. с. 222, т. 1).

Колегія звертає увагу також на те, що заява від імені ОСОБА_2 від 02.07.2014 року про скасування довіреності від 06.05.2014 року № ВТТ 203490 на гр. ОСОБА_6 не є належним доказом скасування нотаріально посвідченої довіреності і в єдиному реєстрі нотаріальних довіреностей такі відомості відсутні.

Місцевий господарський суд залишив позовну заяву позивача без розгляду згідно п. 1 ст. 81 ГПК України.

Господарський суд вправі залишити позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою яка не мала права її підписувати, або особою посадове становище якої не вказано (п. 1 ст. 81 ГПК України).

Слід зазначити, що ст. 81 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для застосування такого процесуального інституту, як залишення позову без розгляду. Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Однак, судом не встановлено достеменно, що позовну заяву підписано не ОСОБА_2, доказів такого матеріали справи не містять. Не встановлено судом і того факту, що ОСОБА_2 не мала права підписувати таку заяву, або що заяву підписано іншою особою, яка не мала на те прав. Отже висновок суду базується на припущеннях, що суперечить вимогам ст. ст. 32, 34, 36 ГПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом не повно досліджено обставини справи та надано цим обставинам невірну правову оцінку, ухвала господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року у справі № 910/7989/14 про залишення позову без розгляду не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить вимогам чинного законодавства України, а відтак підлягає скасуванню, справа скеровується на розгляд до господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. ст. 81, 86, 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року у справі № 910/7989/14 задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року у справі № 910/7989/14 скасувати.

3.Справу № 910/7989/14 передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко