Постанова

від 02.09.2014 по справі п/811/2194/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року Справа № П/811/2194/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до відповідача - Приватного підприємства "Леодр Плюс "

про стягнення податкового боргу.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - позивач) звернулася Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача - Приватного підприємства "Леодр Плюс" кошти за податковим боргом в загальному розмірі 4171010, 45 грн, а саме 1829045,86 грн - з податку на додану вартість та 2341964,59 грн - з податку на прибуток (а.с.52).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг, який утворився внаслідок нарахування відповідачеві податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств податковими повідомленнями-рішеннями.

02 вересня 2014 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні за наявними матеріалами (а.с.78-79).

Відповідач в судове засідання не прибув; про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Натомість надіслав суду клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі, яке просив розглянути без його участі. Суд своєю ухвалою від 02 вересня 2014 року відмовив відповідачеві у задоволенні зазначеного клопотання (а.с.75,76).

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (а.с.80).

Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, Приватне підприємство "Леодр Плюс" з 23 листопада 2004 року зареєстроване як юридична особа та з того часу перебуває на обліку як платник податків.

Позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу у сумі 4 171010, 45 грн. (з податку на прибуток у сумі 318784,81 грн. та податку на додану вартість - 257407,18 грн.), який не сплачується відповідачем добровільно.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому, підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового Кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими Податковим Кодексом України (пункт 58.2 статті 58 Податкового кодексу України).

Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.

Предметом розгляду в даній справі є стягнення коштів за податковим боргом, який виник у платника податків саме внаслідок самостійного визначення контролюючим органом податкового зобов'язання з податку на доходи прибуток та з податку на додану вартість за наслідками проведених перевірок, що відображено у відповідних податкових повідомленнях-рішеннях.

Так, посадовими особами ДПА в Кіровоградській області у період з 12 січня 2010 року по 04 лютого 2010 проведено планову виїзну перевірку ПП "Леодр-Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.09, та іншого законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.09, результати якої оформлено актом №7/2310/33254271 від 04.02.10 (а.с. 5-27).

За результатами вищезазначеної перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000162300/0 від 13 лютого 2010 року , яким відповідачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 139 485 грн. основного платежу та 887 122 грн. штрафних (фінансових) санкцій, усього - 2 026 607 грн (а.с. 28);

- №0000172300/0 від 13 лютого 2010 року , яким ПП „Леодр Плюс" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 047 411 грн. основного платежу та 523 706 грн. штрафних (фінансових) санкцій, усього - 1 571 117 грн (а.с. 29).

При цьому підприємству нарахована пеня з податку на додану вартість у сумі 521,68 грн (а.с.30)

Як вбачається з інформаційної системи „Діловодство спеціалізованого суду", відповідач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення у судовому порядку. Однак, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у справі № 2а-2484/10/1170 ПП „Леодр Плюс" було відмовлено в адміністративному позові. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року.

Відтак, з огляду на приписи частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, податкове зобов'язання відповідача, визначене податковими повідомленнями-рішеннями №0000162300/0 від 13 лютого 2010 року та №0000172300/0 від 13 лютого 2010 року наразі набуло статусу податкового боргу.

Водночас, за рахунок переплати згідно картки особового рахунку платника податків податковий борг з податку на прибуток зменшено на 3427,22 грн до 2023179,78 грн.

Крім того, позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість на суму 214528,00 грн та з податку на прибуток на суму 264805,00 грн за податковими повідомленнями-рішеннями від 30 серпня 2011 №0001072360 та №0001082360 відповідно.

Так, на підставі акту від 12.08.2011р. №82/23-6/33254271 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП „Леодр-Плюс" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ „АВС Ресурси" за період з 01.11.2010р. по 29.04.2011р. (а.с. 53-60) Кіровоградською ОДПІ 30 серпня 2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001082360 , яким ПП „Леодр Плюс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 264805 грн., у тому числі за основним платежем - 256335 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8470 грн (а.с.61);

- №0001072360, яким відповідачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 214528 грн., у тому числі, за основним платежем - 208060грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6468 грн (а.с.62).

Із відомостей, що містяться в інформаційній системі „Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що з огляду на оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень у судовому порядку, нараховані ними податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу 17 вересня 2013 року - з дня набрання законної сили ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року в адміністративній справі № 1170/2а-5066/11, якою відмовлено у задоволенні відповідного позову ПП "Леодр Плюс".

Разом з тим, в адміністративному позові податковий орган просить суд стягнути з ПП „Леодр Плюс" також податковий борг з податку на додану вартість на суму 39778,00 грн, нарахований згідно податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2014 року №0000662202 та з податку на прибуток на суму 51611,00 грн, донарахований відповідачеві податковим повідомленням-рішенням від 22 квітня 2014 року №0000652202 .

Такі податкові повідомлення-рішеня винесені податковим органом згідно з Актом перевірки №72/11-23-22-02/33254271 від 09 квітня 2014 року.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо адміністративного чи судового оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень.

За таких умов суд бере до уваги, що платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення, а день закінчення процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (пункт 56.12, абзац другий підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

З огляду на те, що відповідачем отримано податкові повідомлення-рішення №0000652202 та №0000662202 22 квітня 2014 року та у строк, визначений Податковим кодексом України, не оскаржено в адміністративному порядку, суд вважає, що податкові зобов'язання, нараховані вказаними рішеннями, є узгодженими (а.с.70)

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що податковий борг відповідача - тобто сума узгодженого грошового зобов'язання платника податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, - становить наразі 4171010,45 грн (з податку на прибуток - 318 784,81 грн, а з податку на додану вартість - 257 407,18 грн).

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ було направлено відповідачеві податкову вимогу №357-25 від 10 квітня 2014 року (а.с.31).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На виконання вказаних законодавчих приписів підпунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. При цьому, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (пункт 59.5. статті 59 Податкового кодексу України).

Виходячи з викладеного, на підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість на загальну суму 4 171 010,45 грн., суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Леодр Плюс " (ідентифікаційний код 33254271) податковий борг у розмірі 4171010,45 грн. (чотири мільйони сто сімдесят одна тисяча десять гривень, сорок п'ять копійок) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на користь Державного бюджету України в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, з яких:

- 1829045,86 грн з податку на додану вартість (отримувач УК у м. Кіровограді, код платежу - 14010100, рахунок №31114029700002, Банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ЗКПО банка 38037409);

- 2341964,59 - з податку на прибуток підприємств (отримувач УК у м. Кіровограді, код платежу - 11021000, рахунок №31112009700002, Банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ЗКПО банка 38037409).

Постанова суду набирає законної сили у строки та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук