Рішення

від 01.10.2014 по справі 926/1011/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа № 926/1011/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІАРТ»

до відповідачів:

1. товариства з обмеженою відповідальністю «Дубнобудсервіс»

2. фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення суми боргу, що виникала в результаті невиконання умов мирової угоди в сумі 32 938,36 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - Циганов О. С., адвокатський договір № 01-10/13 від 01.10.2013;

від відповідачів - не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІАРТ», м. Чернівці, звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест», м. Хмельницький, та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці, про стягнення заборгованості в сумі 36341,37 грн., в тому числі: 30000,00 грн. основного боргу, 3203,01 грн. пені, 2280,00 грн. інфляційних та 3 % річних в сумі 658,36 грн.

Позов мотивується тим, що ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.12.2012 між сторонами було затверджено мирову угоду та припинено провадження по справі № 15/5027/376/2011. Згідно умов мирової угоди перший відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити позивачу 45000,00 грн. не пізніше 01.10.2013 щомісячними платежами у сумі не менше 5000,00 грн. починаючи з січня 2013 року. Проте, із січня 2013 року і по сьогоднішній день від першого відповідача надійшло тільки три платежі по 5000,00 грн., а саме: 31.01.2013 - 5000,00 грн., 16.04.2013 - 5000,00 грн. та 12.06.2013 - 5000,00 грн. Внаслідок неналежного виконання умов мирової угоди перший відповідач заборгував позивачу 30000,00 грн.

Крім того, між другим відповідачем та позивачем 18.12.2012 укладено договір поруки згідно пункту 1.1 якого другий відповідач поручився перед позивачем за виконання обов'язку першого відповідача щодо виконання ним умов мирової угоди та згідно пункту 3.1 вказаного договору поруки взяв на себе обов'язок в разі порушення першим відповідачем зобов'язання самостійно частково відповідати за його виконання в сумі 200,00 грн., які позивач просить стягнути з другого відповідача.

Також, згідно статей 549, 625, Цивільного кодексу України окрім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з першого відповідача 3 % річних за період з 01.10.2013 по 24.06.2014 в сумі 658,36 грн., пеню за період з 01.10.2013 по 24.06.2014 в сумі 3203,01 грн. та інфляційні за період з 01.10.2013 по 24.06.2014 в сумі 2280,00 грн.

Другий відповідач позов визнає у повному обсязі та просить суд розглядати справу без її участі.

Ухвалою від 28.08.2014 у зв'язку із зміною юридичної адреси та найменування першого відповідача згідно статті 25 Господарського процесуального кодексу України залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Дубнобудсервіс» відповідачем у справі, а її розгляд відкладено на 10.09.2014.

Відповідачі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили та про причини їх неявки суд не повідомили.

Перший відповідач вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 28.08.2014 без поважних причин не виконав.

Вказані обставини не перешкоджають розглядові справи по суті.

До початку судового засідання від представника позивача надійшла письмова заява про зменшення розміру позовних вимог з 36341,37 грн. до 32938,36 грн., з яких 30000,00 грн. основного боргу, 2280,00 грн. інфляційних та 658,36 грн. 3 % річних. При цьому, 200,00 грн. основного боргу позивач просить стягнути солідарно з відповідачів згідно умов договору поруки від 18.12.2012 укладеного між позивачем та другим відповідачем.

Вказана заява прийнята судом, а тому позов розглядається в уточненій позивачем редакції.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.12.2012 у справі № 15/5027/376/2011 затверджено мирову угоду між позивачем та першим відповідачем. Дана ухвала не оскаржена та набрала законної сили.

Пунктом 2 вказаної мирової угоди передбачено, що перший відповідач зобов'язується суму 45000,00 грн. (зазначену в позові, як вартість виконаних але не сплачених робіт та матеріалів позивача, використаних ним при виконанні робіт за Договором) сплатити позивачу не пізніше 01.10.2013 щомісячними платежами у сумі не менше 5000,00 грн. починаючи з січня 2013 року.

Згідно частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно із врахуванням мирової угоди відповідач повинен був виплатити позивачу 45000,00 грн., починаючи з січня 2013 року, але не пізніше 01.10.2013.

27.11.2013 позивач з метою захисту своїх прав та законних інтересів звертався до державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції із заявою про примусове виконання ухвали господарського суду Чернівецької області про затвердження мирової угоди у справі господарського суду Чернівецької області № 15/5027/376/2011, однак державним виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, посилаючись на те, що ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди не є виконавчим документом.

Вказана постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження була оскаржена і 20.02.2014 господарський суд Чернівецької області своєю ухвалою скасував зазначену вище постанову державного виконавця від 27.11.2013.

Однак, 03.03.2014 державний виконавець Першотравневого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження вже з причин відсутності в ухвалі господарського суду Чернівецької області строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Суд при вирішенні даного спору враховує позицію Вищого господарського суду України, викладену в пункті 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», згідно якого наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Враховуючи, що ухвала господарського суду Чернівецької області від 18.12.2012 по справі № 15/5027/376/2011 не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то, відповідно, вона не є виконавчим документом.

З моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов'язання, що випливають за мировою угодою.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, взяті на себе зобов'язання згідно мирової угоди затвердженої судом перший відповідач виконав частково та сплатив заборгованість по мировій угоді в сумі 15000,00 грн., а саме: 31.01.2013 - 5000,00 грн., 16.04.2013 - 5000,00 грн. та 12.06.2013 - 5000,00 грн., чим грубо порушив умови мирової угоди.

Будь-яких доказів на спростування позовних вимог чи про сплату заборгованості, часткового її погашення відповідачі до суду не подали.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивачем правомірно нараховано першому відповідачу 2280,00 грн. інфляційних за період з 01.10.2013 по 24.06.2014 та 3 % річних в сумі 658,36 грн. за аналогічний період.

Крім того, статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Позивач уклав з приводу часткового забезпечення виконання умов вказаної мирової угоди договір поруки від 18.12.2012 із другим відповідачем, який взяв на себе обов'язок перед позивачем частково відповідати за основним зобов'язанням згідно мирової угоди на суму 200,00 грн.

Отже, станом на день винесення рішення відповідачами не оплачено решту заборгованості по мировій угоді в сумі 30000,00 грн. з яких 200,00 грн. підлягають солідарному стягненню з відповідачів згідно умов договору поруки від 18.12.2012.

Судові витрати слід стягнути з відповідачів рівними частинами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБНОБУДСЕРВІС» (Рівненська область, м. Дубно, провулок Мирогощанський, буд. 15-А, ідентифікаційний код 22784870) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІАРТ» (м. Чернівці, вул. Джамбула, 7, кв. 9, ідентифікаційний код 23247476) заборгованість за мировою угодою в сумі 29800,00 грн. , інфляційні в сумі 2280,00 грн. , 3 % річних в сумі 658,36 грн. , та судовий збір в розмірі 913,50 грн.

3. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБНОБУДСЕРВІС» (Рівненська область, м. Дубно, провулок Мирогощанський, буд. 15-А, ідентифікаційний код 22784870) та з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІАРТ» (м. Чернівці, вул. Джамбула, 7, кв. 9, ідентифікаційний код 23247476) заборгованість за мировою угодою в сумі 200 грн.

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІАРТ» (м. Чернівці, вул. Джамбула, 7, кв. 9, ідентифікаційний код 23247476) судовий збір в розмірі 913,50 грн.

Повне рішення складено 03.10.2014.

Суддя В. Байталюк