Постанова

від 02.10.2014 по справі 826/13061/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 02 жовтня 2014 року                      № 826/13061/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І.  розглянувши у скороченому провадженні  адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до  Приватного підприємства "Інтерекспосервіс" про  стягнення заборгованості ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Державна податкова інспекція в Святошинському  районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до суду з позовом до приватного підприємства «Інтерекспосервіс» про стягнення податкового боргу в сумі 90571,12 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що кошти у вказаній сумі є податковим боргом, заходи щодо стягнення яких не привели до позитивного результату.           Відповідач – ПП «Інтерекспосервіс» - заперечень по суті позовних вимог суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження у справі, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового повідомлення адресату. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,                                                    ВСТАНОВИВ:           Податковий борг ПП «Інтерекспосервіс» виник на підставі, зокрема, податкових декларації з податку на додану вартість від 19.05.2014 №9028544898 на суму 5837,0 грн., від 19.06.2014 №9035258405 на суму 6386 грн. Відповідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з п.14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що податкові зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов'язань у зазначених  податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідно до положень п.54.1 ст. 54 ПК України вважаються узгодженими у день подання відповідних декларацій та оскарженню не підлягають. Такі зобов'язання підлягають сплаті щомісяця протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем сплачені не були.           Також, судом встановлено, що податковим органом було винесено податкові повідомлення рішення від 20.03.2013 №0001512250, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість  на загальну суму 37  279 (за основним платежем 29  823 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 7  456 грн. та від 20.03.2013 №0001502250, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 55  680 грн. (за основним платежем 44  544 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями 11  136 грн.). Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.           З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.09.2013 у справі №826/11033/13-а задоволено позовні вимоги ПП «Інтерекспосервіс» до Державної податкової інспекції в Святошинському  районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.03.2013 №0001512250, №0001502250. В подальшому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 у справі №826/11033/13-а скасовано згадувану постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та прийнято нову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог. Постанова набрала законної сили 09.04.2014. Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.           Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.           З огляду на викладене правомірність податкових повідомлень-рішень від 20.03.2013 №0001512250, №0001502250 не потребує повторного доказування. Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Згідно із п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.           Отже, грошове зобов'язання нараховане податковими повідомленнями-рішеннями від 20.03.2013 №0001512250, №0001502250 є узгодженим. Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом. Враховуючи те, що грошові зобов'язання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються податковим боргом. Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу. Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення. Згідно абзацу 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на податкову адресу відповідача було скеровано податкову вимогу від 28.05.2014 №1370-25, яка отримана представником відповідача 04.06.2014, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового повідомлення адресату. Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.           З матеріалів справи вбачається, що з урахуванням сплачених відповідачем коштів податковий борг станом на час звернення до суду з позовом становить 90  571, 12 грн. Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 90  571, 12 грн. наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем; суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі. Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В: 1. Позов задовольнити.            2. Стягнути з приватного підприємства «Інтерекспосервіс» (код ЄДРПОУ 32853786) кошти в розмірі 90  571 (дев'яносто тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн.. 12 коп з рахунків у банках такого платника податків. Кошти зарахувати на: податок на додану вартість у сумі 36  062 (тридцять шість тисяч шістдесят дві) грн.. 48 коп. на р/р 31110029700009 в ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач -  УДКС у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074; податок на прибуток приватних підприємств у сумі 54  388 (п'ятдесят чотири тисячі триста вісімдесят вісім) грн.. 64 коп. на р/р 31118009700009 в ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820019, КЕКД 11021000, одержувач -  УДКС у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає негайному виконанню. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Суддя                                                                                                В.І. Келеберда