Постанова

від 30.09.2014 по справі 826/12165/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

30 вересня 2014 року 10:00 № 826/12165/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алірі" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови № 6-7/14-67-14 від 09.01.2014, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алірі" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови № 6-7/14-67-14 від 09.01.2014.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12165/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 29.09.2014 представник позивача не прибув, подавши клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання по справі.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 29.09.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі направлення на проведення позапланової перевірки від 09.12.2013 № 1793 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», 01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46 на об'єкті будівництва капітального ремонту: «Ремонт частини нежитлового приміщення під відділення АТ «Сбербанк Росії», за адресою: Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, пр. Леніна, буд. 4.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 24.12.2013 (т. 1, а.с. 52-53), яким встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури»:

- договір на створення проектної документації відсутній;

- кваліфікаційний сертифікат інженера-проектувальника відсутній;

- під час розроблення проектної документації застосовані будівельні норми ДБН А.2.2-3-2004, що втратили чинність на території України з 01.07.2012 з введенням в дію ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;

- договір на здійснення технічного нагляду ОСОБА_1 не надано;

- документальне підтвердження про здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкта відсутнє.

Таким чином, об'єкт «Южноукраїнське відділення № 1 ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» експлуатується без прийняття в експлуатацію в порядку визначеному діючим містобудівним законодавством, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. Підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.).

Водночас, 24.12.2013 відповідачем прийнято припис № 279 з вимогою усунути виявлені порушення, а саме: з метою усунення виявлених під час перевірки порушень містобудівного законодавства надати загальний журнал робіт із записами про виконання будівельних робіт у строк до 24.02.2014 (Т. 1, арк. 56).

Крім цього, 24.12.2013 відповідачем був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (Т. 1, а.с. 54-55), а саме: відсутність загального журналу робіт, відносно ТОВ "Алірі", яке здійснювало будівництво об'єкта і яким було порушено:

- ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» - будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- п. 1.17ДБН А.3.1-5-2009 - пунктом 1.17, розділу 1 ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва» встановлено, що на кожному об'єкті будівництва належить вести загальний журнал робіт за формою згідно «додатку В» цього ДБН .

Відповідальність за вказані правопорушення передбачена нормою п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», згідно якої суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

На підставі встановлених порушень відповідачем 09.01.2014 прийнято постанову № 6-7/14-67-14, якою за відсутність на об'єкті «Ремонт частини нежитлового приміщення під відділення АТ «Сбербанк Росії», за адресою: Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, пр. Леніна, буд. 4» загального журналу робіт, чим порушено вимоги п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва», що стало підставою визнати ТОВ "Алірі" винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу у сумі 54 810,00 грн. (т. 1, а.с. 71).

Позивач не погоджується із винесеною Інспекції ДАБК у Миколаївській області постановою про накладення штрафу від 09.01.2014 № 6-7/14-67-14, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (надалі - Закон № 687) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 2 Положення № 439/2011, Держархбудінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Згідно п. 3 Положення № 439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а зокрема: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Відповідно до п. 6 Положення № 439/2011, Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, затверджено в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 (надалі-Порядок № 553).

Крім цього, суд звертає увагу, що Порядок № 553 визначає перевірку дотримання суб'єктами містобудування ліцензійних умов у відношенні підрядних організацій, що здійснюють будівництво об'єктів IV і V категорії складності, в той час як здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю розповсюджується на всі об'єкти будівництва незалежно від категорії складності.

Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль, у відповідності до п. 2 Порядку № 553 здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення позапланової перевірки є: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.16, п.18 Порядку №553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.17,п.19,п.20 Порядку №553).

Відповідно до п.21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п. 22 Порядку № 553).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Згідно п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до пункту 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.

Згідно з п. 6 зазначеного Порядку № 244 питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб. Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач стверджує, що матеріали перевірки, а саме: акт від 24.12.2013, протокол від 24.12.2013 та припис від 24.12.2013 були скеровані на адресу ТОВ "Алірі" (вул. Кіквідзе, буд. 11-А, Печерський р-он, м. Київ, 01103), однак, поштова кореспонденція повернулася адресату (т. 1, а.с. 58).

Крім цього, відповідач надав суду роздруківку з ЄДР щодо ТОВ "Алірі", згідно якої місцезнаходженням даного товариства є 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11-А (т. 1, а.с. 59-61), що підтверджує факт направлення Інспекцією ДАБК у Миколаївській області матеріалів перевірки на юридичну адресу позивача.

Крім того, згідно абз. 6 п. 3 Порядку № 244, надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 244, рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу.

У зв'язку з чим, на виконання вимог законодавства України Інспекцією ДАБК у Миколаївській області була винесена постанова від 09.01.2014 № 6-7/14-67-14, яка була скерована на юридичну адресу ТОВ "Алірі", однак, кореспонденція повернулася адресату із зазначенням причини: закінчення встановленого строку зберігання (т. 1, а.с. 71-72).

Проте, позивач вважає, що постанова є протиправною, мотивуючи позовні вимоги тим, що Інспекцією ДАБК у Миколаївській області порушено процедуру щодо проведення перевірки та винесення оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим постанова № 6-7/14-67-14 від 09.01.2014 є протиправною та підлягає скасуванню.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, такі твердження позивача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки, Інспекція ДАБК у Миколаївській області провела перевірку у відповідності до Порядку № 553, а прийняла постанову, згідно процедури передбаченої Порядком № 244 та у відповідності до законодавства України.

Крім цього, позивачем не було надано до суду жодного доказу на підтвердження відсутності порушень вимог чинного законодавства України, які стали підставою для складання відповідачем протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.12.2013 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.01.2014 № 6-7/14-67-14 із застосуванням штрафної санкції до ТОВ "Алірі" у розмірі 54 810,00 грн.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області при винесенні постанови про накладення штрафу від 09.01.2014 № 6-7/14-67-14 діяла виключно на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, оскільки, відсутність правопорушень позивача жодним чином не спростовані.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Алірі" повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алірі" (код ЄДРПОУ 34615665) решту суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 вересня 2014 року.