Ухвала

від 01.10.2014 по справі 826/10220/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10220/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Петрика І.Й.

Суддів: Ключковича В.Ю.,

Кобаль М.І.,

При секретарі: Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Поінт-Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Поінт-Груп» пред'явило позов до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача, результати якої оформлені актом від 09 липня 2014 року № 1876/26-55-22-13/38950740 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень 2014 року (далі - акт); визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" інформації, внесеної на підставі акту; зобов'язання відповідача відновити в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які були відкориговані відповідачем на підставі акту.

Позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зобов'язання відповідача утриматись від поширення іншим органам акту та заборони використовувати інформацію з акту.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, зокрема, що проведення відповідачем зустрічної звірки із порушенням норм законодавства є підставою для існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки для відновлення порушених прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також є очевидними ознаки протиправності акту та дій відповідача, як суб'єкта владних повноважень.

Ухвалою Окружного адміністративного м. Києва від 16 липня 2014 року клопотання позивача задоволено. Заборонено державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та іншим податковим органам використовувати інформацію, що викладена в акті від 09 липня 2014 року № 1876/26-55-22-13/38950740 «Про неможливість проведення зустрічної звірки «Компанія «Поінт-Груп», код ЄДРПОУ 38950740, з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період квітень 2014 року», зокрема, використовувати як доказ при проведенні зустрічних звірок.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та відмовити позивачу в задоволені клопотання про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч.ч.3, 4 статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії.

Згідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Отже, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити наявність названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Наказом Державної податкової адміністрації України ??Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18 квітня 2008 року №266 затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Методичні рекомендації).

Зі змісту пункту 1.1 Методичних рекомендацій вбачається, що вони запроваджуються в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до п.1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 р. визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС "Реєстри платників податків».

Отже, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», електронна база даних «Податковий блок» є програмними продуктами, створеними для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Більш того, в матеріалах справи відсутні докази нарахування або збільшення податкових зобов'язань, або зменшення суми податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи, що податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань, а також те, що позивачем не надано жодного доказів в обґрунтування того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з п.6 ч.1 статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст. ст. 41, 117, 118, 195, 196, 197, 199, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2014 року задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2014 року скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Поінт-Груп» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Кобаль М.І.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Кобаль М.І.