Ухвала

від 02.10.2014 по справі 825/391/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/391/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Прилуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року, позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідач під час отримання допомоги по безробіттю приховав факт відношення до категорії зайнятого населення, в зв'язку з чим останній зобов'язаний повернути суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг. Добровільно безпідставно виплачені кошти відповідачем на рахунок позивача повернуті не були.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Прилуцького міськрайонного центру зайнятості незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття та вартість соціальних послуг в сумі 15178,57 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою залишити позов без розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1) в період з 23.03.2006 року по 08.05.2007 року перебував на обліку в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості як безробітний і отримував соціальні послуги та забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Як вбачається із акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №33 від 25.11.2013 року, відповідач з 16.03.2006 року по 08.05.2007 року перебував на обліку як незайнята особа, але згідно даних, наданих архівним відділом Прилуцької міської ради, ОСОБА_2 з 05.07.2002 зареєстрований як фізична особа-підприємець. За результатом відповіді реєстраційної служби Прилуцького МРУЮ від 09.08.2013 року ОСОБА_2 05.07.2002 року зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, відомості стосовно державної реєстрації припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відсутні. За результатом відповіді Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області від 04.11.2013 року ОСОБА_2 перебуває на обліку та відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності від державного реєстратора не надходили.

Як встановлено з архівного витягу №01-21/П-121 від 14.11.2013 року із розпорядження міського голови від 05.07.2002 року №279-р відповідача було зареєстровано суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи. У рішеннях виконавчого комітету Прилуцької міської ради та розпорядженнях міського голови за 2002 - червень 2004 даних про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 не виявлено.

Згідно листа Реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції №02.3-6/667 від 09.08.2013 року, відомості стосовно державної реєстрації припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відсутні.

З листа Управління Пенсійного фонду України в м.Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області №8996/03 від 04.11.2013 року встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні, але підприємницьку діяльність не здійснює. Відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності від державного реєстратора не надходили

Відповідно до частин 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62, та враховуючи висновок комісії по розслідуванню страхових випадків директором Прилуцького міськрайонного центру зайнятості були прийняті наказ №320 від 20.12.2013 року та наказ №329 від 27.12.2013 року, яким внесено зміни до п. 1 наказу №320 від 20.12.2013 року, та зобов'язано вжити заходів по поверненню ОСОБА_2 коштів в сумі 15178,57 грн., з них виплачена допомога по безробіттю 2352,39 грн. за період з 23.03.2006 року по 08.05.2007 року та відшкодування коштів у сумі 12826,18 грн. ФОП ОСОБА_4 на покриття фактичних витрат на заробітну плату ОСОБА_2 згідно договору №71 від 08.05.2007 року про працевлаштування безробітного з наданням дотацій.

З довідок Прилуцького міськрайонного центру зайнятості від 17.01.2014 року встановлено, що сума виплаченої допомога по безробіттю ОСОБА_2 в період з 23.03.2006 року по 08.05.2007 року складає 15178,57 грн., а сума відшкодувань ФОП ОСОБА_4 витрат на заробітну плату працівника ОСОБА_2, який працевлаштований згідно договору №71 від 08.05.2007 року на дотаційне робоче місце становить 12826,18 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що на момент розгляду справи відповідачем вказані кошти позивачу не були перераховані.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем вживались заходи щодо повернення виплачених коштів, про що свідчать листи №01/3112 від 20.12.2013 року та №01/3170 від 27.12.2014 року, відповідно до яких Прилуцький міськрайонний центр зайнятості звертався до відповідача з проханням в 15-денний термін добровільно перерахувати кошти в сумі 15178,57 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Відповідно статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової служби України від 13.02.2009 №60/62.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 07 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 02 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.