Рішення

від 02.10.2014 по справі 904/5916/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.14р. Справа № 904/5916/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІАКОМПАНІЯ СЛОВО", м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БІЗНЕСКОНТАКТ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 177 822,22 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІАКОМПАНІЯ СЛОВО" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БІЗНЕСКОНТАКТ" (далі - відповідач) про стягнення 177 822,22 грн.

Ухвалою господарського суду від 11.08.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 04.09.14р.

Ухвалою господарського суду від 04.09.14р. відкладено розгляд справи на 02.10.14р.

02.10.14р. у судове засідання повноважні представники сторін не з'явилися, але до суду надійшла заява, яка підписана обома представниками сторін, відповідно до якої сторони просили розглянути справу без їхньої участі та підтвердили взаємозалік на суму 2 100 грн. та 160,65 грн. за накладною про повернення.

Крім того, до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заявлені позовні вимоги визнав лише у розмірі 176 220,25 грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 02.10.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 59/13 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого позивач зобов'язався в обумовлений строк передати відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його.

Як зазначає позивач, на протязі всього часу співпраці обидві сторони сумлінно виконували свої зобов'язання один перед одним. Але з червня 2014 року відповідач не перерахував позивачу кошти за проданий товар, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 176380,90 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 22.07.14р. позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 99 від 22.07.14р., з вимогою погасити заборгованість за вищезазначеним Договором поставки. Як зазначає позивач, вимоги відповідачем були залишені без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору поставки, позивачем на підставі п. 8.2. Договору поставки була нарахована пеня у розмірі 1 125,61 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 315,71 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 176 380,90 грн., пеню у розмірі 1 125,61 грн., 3% річних у розмірі 315,71 грн., а всього 177 822,22 грн.

Але, після звернення з позовом до суду позивач зазначив про те, що сума основного боргу складає 174 120,25 грн., оскільки товар на суму 160,65 грн. був повернутий відповідачем позивачу (накладна на повернення № ЦБ 1678 від 11.08.14р.) та 01.09.14р. між сторонами було проведено взаємозалік на суму 2100 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої обов'язки по Договору поставки виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними та поверненими накладними на поставлений товар, підписаними зі сторони відповідача уповноваженою особою та скріпленими печатками сторін. Зазначені документи були підписані відповідачем без будь-яких зауважень. Таким чином, відповідач своїми діями у повному обсязі прийняв умови Договору поставки.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору поставки та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 174 120,25 грн. є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

В частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 2 260,65 грн. провадження у справі підлягає припиненню, оскільки товар на суму 160,65 грн. був повернутий відповідачем позивачу (накладна на повернення № ЦБ 1678 від 11.08.14р.) та 01.09.14р. між сторонами було проведено взаємозалік на суму 2100 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.2. Договору поставки передбачено, що за порушення строку розрахунку відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ, від суми неоплаченого у строк товару, за кожен день прострочення платежу.

На підставі п. 8.2. Договору поставки позивачем була нарахована пеня у розмірі 1 125,61 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 315,71 грн., розрахунок яких також господарським судом був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, умови Договору поставки та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 48-49, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БІЗНЕСКОНТАКТ" (49089, м.Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, буд. 2. офіс 307-В, код ЄДРПОУ 38115104, р/р26009050281204 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІАКОМПАНІЯ СЛОВО" (69095, м. Запоріжжя. пр. Леніна, буд. 152, код ЄДРПОУ 35258901) заборгованість за поставлений товар у розмірі 174 120,25 грн. (сто сімдесят чотири тисячі сто двадцять грн. 25 коп.), пеню у розмірі 1 125,61 грн. (одна тисяча сто двадцять п'ять грн. 61 коп.), 3% річних у розмірі 315,71 грн. (триста п'ятнадцять грн. 71 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 556,44 грн. (три тисячі п'ятсот п'ятдесят шість грн. 44 коп.).

Провадження у справі в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 2260,65 грн. - припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.10.14р.

Суддя Н.Е. Петренко