Постанова

від 29.09.2014 по справі 809/2961/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2014 р. справа № 809/2961/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області - Малиневич О.І.,

представника відповідача: приватного підприємства "Гермонт" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до приватного підприємства "Гермонт" про стягнення податкового боргу в сумі 4 187,31 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 15.09.2014 року відкрито провадження у справі за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі по тексту - позивач, Калуська об'єднана державна податкова інспекція) до приватного підприємства "Гермонт" (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 4 187,31 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, пункту 57.1 статті 57, пунктів 287.3, 287.4 статті 287 Податкового кодексу України в повному обсязі не погашено самостійно визначені податкові зобов'язання із орендної плати за землю з березня по липень 2014 року в загальній сумі 3 784,86 гривень. В порушення пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України не сплачено штрафні санкції з орендної плати за землю, застосовані податковими повідомленням-рішеннями від 18.04.2014 року за №0000611502 в розмірі 57,47 гривень, від 08.07.2014 року №0002651502 в розмірі 296,41 гривень. Крім того, у відповідача згідно даних облікової картки платника податків за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань числиться заборгованість по несплаченій пені з орендної плати за землю за 2014 рік в загальній сумі 48,57 гривень. Вказані грошові зобов'язань є податковим боргом відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 4 187,31 гривень, і несплачений приватним підприємством "Гермонт" до бюджету.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у адміністративному позові. Суду пояснив, що заборгованість відповідача з орендної плати за землю в загальному становить 4 187,31 гривень, станом на момент розгляду адміністративної справи, не сплачена до бюджету. Просила позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача в дохід місцевого бюджету податковий борг в сумі 4 187,31 гривень.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 29.09.2014 року не з'явився. Поштове повідомлення-виклик 26.09.2014 року повернулося на адресу суду із відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 29-30). Однак, відповідно даних Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.08.2014 року місце реєстрації відповідача значиться: вул. Підвальна, 14, кв. 20, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (а.с. 7-9), тобто адреса, за якою відправлено повістку про виклик до суду та ухвалу про відкриття провадження (а.с. 24, 26). Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам за адресою їх місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За змістом частини 11 статті 35 коментованого Кодексу, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яке не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи.

Відповідно до приписів частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33, частини 3 і 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Гермонт" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.08.2014 року (а.с. 7-9), та взяте на облік Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Плата за землю (в тому числі орендна плата за землю), яка є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

З приводу заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб , яка виникла у результаті самостійно задекларованої до сплати суми податкового зобов'язання згідно декларацій , суд зазначає наступне.

Виходячи із положень підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269, пункту 288.2 статті 288 Податкового кодексу України відповідач є платником орендної плати за землю.

Відповідно до підпунктів 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 коментованого Кодексу плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно положень пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 286.2 статті 286 вказаного вище Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

За змістом пунктів 287.3, 287.4 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідач у відповідності до вимог пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, 11.02.2014 року заповнив і подав позивачу податкову декларацію з орендної плати за землю, в якій приватне підприємство "Гермонт" самостійно розрахувало розмір вказаних зобов'язань за весь 2014 рік і помісячно, в тому числі за березень-липень 2014 року по 763,88 гривень (а.с. 13-14).

Самостійно визначені зобов'язання відповідач за вказаний вище період сплатив частково, а саме зменшив свої грошові зобов'язання за березень 2014 року на суму 34,54 гривні і на момент розгляду справи податковий борг з орендної плати за землю березень-липень 2014 року в загальному становить за 3 784,86 гривень.

Згідно положень пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вказане самостійно визначене відповідачем зобов'язання із орендної плати за землю в загальній сумі 3 784,86 гривень, які несплачені ним у строки встановлений Кодексом, являється узгодженою заборгованістю приватного підприємства "Гермонт".

З приводу податкового боргу з орендної плати за землю , визначеного відповідачу податковими повідомлення-рішеннями за наслідками перевірки , суд зазначає наступне.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як вже зазначалось судом платники орендної плати за землю зобов'язані сплачувати самостійно визначений ними платежі за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області 18.04.2014 року і 08.07.2014 року за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності плати за землю з юридичних осіб складено акти за №305/1502/34672346 і №939/1502/34672346, відповідно, яким встановлено порушення відповідачем пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, а саме: платник порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю (а.с. 18, 21).

Відповідно до підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За змістом вимог підпункту 54.3.5. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган, серед іншого, зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати свідчать про порушення правил сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом.

По наслідках розгляду актів від 18.04.2014 року №305/1502/34672346 і від 08.07.2014 року №939/1502/34672346, позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000611502 від 18.04.2014 року і №0002651502 від 08.07.2014 року, якими до відповідача на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції в сумах 57,47 гривень, як 10 відсотків від сплачених до бюджету із затримкою до 30 календарних днів сум узгоджених зобов'язань в 2013 році та 296,41 гривень як 20 відсотків від сплачених до бюджету із затримкою більше 30 днів сум узгоджених зобов'язань в 2014 році (а.с. 16-17, 19-20).

Податкові повідомлення-рішення від 18.04.2014 року №0000611502 і від 08.07.2014 року №0002651502 отримані 18.04.2014 року і 08.07.2014 року відповідачем, що підтверджується записом уповноваженої особи відповідача на корінцях податкових повідомлення-рішеннях, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 16, 19).

Положеннями пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає, що згадані вище податкові повідомлення-рішення із орендної плати за землю з юридичних осіб є врученими відповідачу.

На час розгляду справи визначені позивачем штрафні санкції, застосовані податковими повідомлення-рішеннями від 18.04.2014 року №0000611502 і від 08.07.2014 року №0002651502, відповідачем до бюджету не сплачені і заборгованість по них в загальному становить 353,88 гривень.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомлення-рішеннями від 18.04.2014 року №0000611502 і від 08.07.2014 року №0002651502, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції та визначене грошове зобов'язання в загальній сумі 4 138,74 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня .

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Наявний у матеріалах справи витяг із облікової картки платника податків відповідача з орендної плати за землю за період з 31.12.2013 року по 31.07.2014 року свідчить про те, що за відповідачем рахується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань в загальній сумі 48,57 гривень (а.с. 22).

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як слідує з матеріалів справи 12.05.2014 року Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією вручено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за №2364-25 від 12.05.2014 року, про що свідчить запис уповноваженої особи відповідача на корінці податкової вимоги, копія якої містяться в матеріалах справи (а.с. 12). Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується декларацією з орендної плати за землю за 2014 рік; податковими повідомлення-рішеннями з орендної плати за землю від 18.04.2014 року №0000611502 і від 08.07.2014 року №0002651502; витягами із облікової картки платника орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 31.12.2013 року по 31.07.2014 року і з 31.12.2013 року по 31.08.2014 року; податковою вимогою форми "Ю" за №2364-25 від 12.05.2014 року, які містяться в матеріалах справи (а.с. 13-15, 16, 19, 22, 37-38, 12).

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно розраховане відповідачем грошове зобов'язання та визначені позивачем податковими повідомлення-рішеннями штрафні санкції по орендній платі за землю та пеня в загальній сумі 4 187,31 гривень, являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 4 187,31 гривень у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями статті 290 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю. Згідно пункту 4 статті 69 Бюджетного кодексу України, плата за землю належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансферів. Отже, стягнення заборгованості по орендній платі слід здійснювати в користь місцевого бюджету.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Гермонт" податкового боргу в сумі 4 187,31 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Гермонт" (ідентифікаційний код 34672346, вул. Підвальна, 14, кв. 20, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить приватному підприємстві "Гермонт" в дохід місцевого бюджету податковий борг з плати за землю (орендної плати) в сумі 4 187 (чотири тисячі сто вісімдесят сім) гривень 31 копійка.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Складання постанови в повному обсязі було відкладено на 4 дня. У зв'язку із вказаним постанова в повному обсязі виготовлена 03.10.2014 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.