Постанова

від 17.09.2014 по справі 806/3202/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року Житомир справа № 806/3202/14

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Липи В.А.,

за участі секретаря Костарчука О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська каолінова компанія" до державного реєстратора Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області ОСОБА_1, Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, за участю третьої особи: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення № 4873320 від 09.08.2013 року, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська каолінова компанія" звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області ОСОБА_1 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 4873320 від 09.08.2013 року щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 1820885600:08:000:0121, яка розташована за адресою Житомирська область, Бердичівський район, Садківська сільська рада, площа ділянки 0,6320 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов'язати Реєстраційну службу Бердичівського міськрайонного управління юстиції внести запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 1820885600:08:000:0121, яка розташована за адресою Житомирська область, Бердичівський район, Садківська сільська рада, площа ділянки 0,6320 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та письмових доказів долучених до неї.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у частині визнання неправомірних дій Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги в частині визнання неправомірних дій державного реєстратора Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області ОСОБА_1 не визнала та просила відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлена вчасно та належним чином. Надіслала на адресу суду письмові пояснення, в яких просила позовні вимоги ТОВ "Українська каолінова компанія" задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області ОСОБА_1 було проведено державну реєстрацію права власності (форма власності: приватна, розмір частки 1/1) на земельну ділянку, що розташована в Житомирській області, Бердичівському районі, Садківській сільській раді, кадастровий номер земельної ділянки 1820885600:08:000:0121 за суб'єктом ОСОБА_2, про що прийнято рішенням "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" № 4873320 від 09 серпня 2013 року.

Підставою для проведення державної реєстрації права власності став державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 002278, виданий Бердичівською районною державною адміністрацією Житомирської області 01.07.2003 року.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, право власності на нерухоме майно.

У відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Згідно зі частиною 1 статті 15 Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Нормами ч. 1 ст. 19 Закону визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 на виконання положень ст. 15 Закону затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який набрав чинності 12.02.2014 року.

Відповідно до п. 1 Порядку № 868, цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Пунктом 36 Порядку № 868 встановлено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Водночас, перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно, наведений у пункті 37 зазначеного Порядку.

У силу положень п. 15 Порядку № 868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

У судовому засіданні встановлено та не заперечувалося сторонами, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14.08.2006 року, яке залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду Житомирської області від 24.10.2006 року, визнано частково недійсним державний акт на право власності на землю серії ЖТ № 002278 від 01.07.2003 року, який видано ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області № 8 від 17.03.2003 року, в частині включення до нього земельної ділянки розміром 0,6320 га, кадастровий номер якої 1820885600:08:000:0121.

Оскільки, станом на дату проведення державної реєстрації права власності за гр. ОСОБА_2 (09.08.2013 року) державний акт серії ЖТ № 002278, виданий 01.07.2003 року, визнаний судом частково недійсним, то і відповідно даний документ не міг бути законною підставою для проведення державної реєстрації права власності земельної ділянки кадастровий номер 1820885600:08:000:0121 площею 0,6320 га, яка розташована за адресою Житомирська область, Бердичівський район, Садківська сільська рада.

Таким чином, проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1820885600:08:000:0121 площею 0,6320 за гр. ОСОБА_2 порушує права ТОВ "Українська каолінова компанія" щодо користування земельною ділянкою, що відведена останньому з метою видобування надр на території Великогадомецького родовища первинних каолінів в Бердичівському районі згідно спеціального дозволу на користування надрами № 1104 від 17.10.1997 року.

Згідно зі ч. 2 ст. 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 N 3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14.08.2006 року, яке залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду Житомирської області від 24.10.2006 року, визнано часткового недійсним державний акт на право власності на землю серії ЖТ № 002278 від 01.07.2003 року, який видано ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області № 8 від 17.03.2003 року, в частині включення до нього земельної ділянки розміром 0,6320 га, кадастровий номер 1820885600:08:000:0121, який був підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку від 09.08.2013 року № 4873320, суд дійшов до висновку, що рішення про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним рішення.

Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії державного реєстратора реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області ОСОБА_1 і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 4873320 від 09.08.2013 року.

Зобов'язати Реєстраційну службу Бердичівського міськрайонного управління юстиції внести запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 1820885600:08:000:0121, яка розташована за адресою Житомирська область, Бердичівський район, Садківська сільська рада, площа ділянки 0,6320 га.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 23 вересня 2014 р.