Рішення

від 06.10.2014 по справі 903/870/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 жовтня 2014 р. Справа № 903/870/14

за позовом державного підприємства "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м.Луцьк

до відповідача Веселівської сільської ради, с. Веселе, Луцький район, Волинська область

про стягнення 17 427,79 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шляхута Ю.І. - довіреність № 629 від 01.10.2014 року;

від відповідача: н/з.

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: державне підприємство "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулось з позовом до Веселівської сільської ради про стягнення 17811,45 грн., з них 15823,34 грн. заборгованості за виконані роботи згідно договору на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт №1190 від 02.07.2012р., 1708,49 грн. - пені за несвоєчасну оплату послуг згідно п. 6.6 договору та 279,62 грн. - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт №1190 від 02.07.2012р. Посилається на протокол погодження договірної ціни науково-технічної продукції (додаток №1 до договору №1190), та кошторис на виконання проектних (вишукувальних) робіт №1 (додаток №2 до договору №1190), накладну №212 від 26.09.2013р., акт готовності науково-технічної продукції та здачі-приймання робіт (надання послуг) №1190/42 від 31.01.2014р., що підписаний сторонами без зауважень.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.09.2014р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 01.10.2014р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 01.10.2014р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 18.09.2014р. подано супровідний лист з наступними додатками: опис вкладення у цінний лист та поштову квитанцію від 23.09.2014р. №2242 про підтвердження надіслання відповідачу позовної заяви з додатками, довідку №628 від 01.10.2014р., якою повідомляє, що станом на 01.10.2014р. заборгованість відповідача за виконанні роботи становить 15823,34 грн., довідку №05/3-6 від 01.10.2014р., якою позивач підтверджує, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору, довідка (відомості) з ЄДРПОУ №04-13/669 від 24.09.2014р..

Також у судовому засіданні 01.10.2014р. представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог №06/3-6 від 01.10.2014р., просить зменшити розмір пені та 3% річних, зокрема просить сягнути з відповідача 1328,73 грн. - пені за період з 03.02.2014р. по 03.09.2014р. та 275,72 грн. - 3 % річних за період з 04.02.2014р. по 03.09.2014р..

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Суд розглянувши в судовому засіданні заяву позивача про зменшення позовних вимог №06/3-6 від 01.10.2014р., в порядку ст.22 ГПК України приймає їх, а отже справа вирішується з нової ціни позову у сумі 17427,79 грн., з них 15823,34 грн. основної заборгованості, 1328,73 грн. - пені та 275,72 грн. - 3 % річних.

В судовому засіданні представник позивача, із врахуванням поданих зменшень, позов підтримала, вимоги просила задовольнити.

Відповідач вимог ухвали суду від 18.09.2014р. не виконав, компетентного представника в судове засідання 01.10.2014р. не направив, витребуваних ухвалою суду документів не надав, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4561100033891 від 26.09.2014р..

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.

На підставі викладеного, суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

02.07.2012 року між Веселівською сільською радою в особі сільського голови Семенюк О.В. (далі - замовник) та державним підприємством "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі - виконавець) було укладено договір на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт № 1190 (далі - Договір) (а.с.9-10).

Також сторонами погоджено додаток №1 «протокол погодження договірної ціни науково-технічної продукції» та додаток №2 «кошторис №1 на виконання проектних (вишукувальних) робіт» до договору №1190 від 02.07.2012р..

Згідно п.1.1 Договору Виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами виконати зазначені в п.1.2 цього договору землевпорядні роботи, а Замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт (проектно-технічну документацію із землеустрою) і сплатити Виконавцеві вартість виконаних робіт.

Згідно п.1.2 предметом Договору є виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за межами населених пунктів Веселівської сільської ради Луцького району Волинської області.

Згідно пункту 4.1 Договору загальна вартість робіт за цим Договором становить 15823,34 грн., в тому числі ПДВ 2637,22 грн..

Згідно пункту 4.3 Договору Замовник вносить на поточний рахунок Виконавця кошти в розмірі 25 % від загальної вартості робіт протягом 10 днів з моменту укладення даного Договору. Залишкові 75 % від загальної вартості робіт Замовник сплачує Виконавцю після закінчення виконання робіт у порядку встановленому п.5.3.Договору.

П.5.3 Договору сторони погодили, що Замовник зобов'язується у строк не більше ніж 7 календарних днів з моменту повідомлення Виконавцем про закінчення виконання робіт з'явитись до Виконавця, оглянути і прийняти результати виконаних робіт та підписати Акт приймання - передачі робіт, а також повністю оплатити ці роботи.

Виконання позивачем зобов'язання по наданих послугах стверджується підписаною без зауважень сторонами накладну № 212 від 26.09.2013 року та акт готовності науково-технічної продукції та здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1190/42 від 31.01.2014 року (а.с.12-13).

Однак відповідач порушив п.4.3 Договору, не провів оплату робіт, у з зв'язку з чим 03.04.2014 року ДП "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" направив вимогу Веселівській сільській раді оплатити виконані роботи, яка ним залишена без задоволення (а.с.14).

Укладений сторонами договір №1190 від 02.07.2012р. за правою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 ГК України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Ч. 1 ст. 887 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір №1190 на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт від 02.07.2012р. з додатками предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору та не проведення при цьому відповідачем оплати за виконанні позивачем землевпорядні роботи, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 15823,34 грн..

Щодо вимоги позивача про стягнення пені у сумі 1328,73 грн. за період з 03.02.2014р. по 03.09.2014р., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.6 Договору за порушення Замовником строків сплати вартості робіт, встановлених умовами договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу за весь час прострочення, а також з урахуванням санкцій встановлених ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Право на нарахування у позивача виникає з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано її початок (ст.253 ЦК України).

Згідно ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно пунктів 4.3 та 5.3 Договору відповідач зобов'язаний був оплатити вартість робіт до 03.02.2014р. включно, оскільки акт готовності науково-технічної продукції та здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1190/42 складений та підписаний сторонами 31.01.2014 року, а 01.02.2014р. та 02.02.2014р. припадають на вихідні дні.

Враховуючи вищенаведене право на нарахування у позивача виникає з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано її початок, тобто днем з якого виникає право для нарахування є 04.02.2014 р..

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто нарахування пені з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України потрібно проводити з 04.02.2014р. по 04.08.2014р..

Судом перевірено правильність нарахування позивачем пені та встановлено, що за період з 04.02.2014р. по 04.08.2014р. розмір пені становить 1366,44 грн., проте позивач просить стягнути менший розмір пені 1328,73 грн..

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимога позивача підставна в частині стягнення пені в сумі 1328,73 грн..

Щодо вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 275,72 грн. за період з 04.02.2014р. по 03.09.2014р. суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд провівши власний перерахунок 3% річних за період з 04.02.2014р. по 03.09.2014р., встановив, що вимога позивача підставна в частині стягнення 3% річних в сумі 275,72 грн..

Розрахунок нарахування пені та 3% річних перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17427,79 грн., з них 15823,34 грн. основної заборгованості, 1328,73 грн. - пені та 275,72 грн. - 3 % річних підлягають задоволенню.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір згідно ст.49 ГПК України в сумі 1827 грн. слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Веселівської сільської ради (45611, Волинська обл., Луцький р-н, с.Веселе, вул.Торчинська, буд. 1, код ЄДРПОУ 04332236) на користь Державного підприємства "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (43021, Волинська область, м.Луцьк, вул. Винниченка, 63, код ЄДРПОУ 00692630) 17427,79 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять сім гривень сімдесят дев'ять копійок) грн., з них 15823,34 грн. - основна заборгованість, 1328,73 грн. - пеня та 275,72 грн. - 3 % річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) грн. сплаченого позивачем судового збору.

Повний текст рішення складено

06.10.2014

Суддя А. С. Вороняк