Рішення

від 30.09.2014 по справі 920/1387/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.2014 Справа № 920/1387/14

за позовом: МП - Заводу автопричепів, запчастин в формі Товариства з

обмеженою відповідальністю,м.Глухів Сумської області

до відповідача: Управління житлово-комунального господарства та містобудування

Глухівської міської ради м. Суми

про стягнення 147 807 грн. 61 коп.

Суддя ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача : Черевко О.В. ( довіреність № 03 від 19.12.2013 р.)

від відповідача: не з'явився

При секретарі судового засідання Малютіній М.С.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 164 674 грн. 13 коп. заборгованості, з яких: 126 179 грн. 29 коп. основного боргу, відповідно до укладеного між сторонами договору будівельного підряду № 86 від 19.06.2013 р.; 15 950 грн. 43 коп. пені; 14 595 грн. 12 коп. інфляційних витрат; 7 949 грн. 29 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача в судове засідання надав уточнений розрахунок , згідно якого позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу 126 179 грн. 29 коп., пеню за період з 01.01.2014 року по 15.04.2014 року в розмірі - 2 359 грн. 38 коп., пеню за період з 16.04.2014 року по 30.06.2014 року в розмірі 2 495 грн. 93 коп., інфляційних витрат - 14 595 грн. 12 коп., 3% річних - 2 177 грн. 89 коп., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте в матеріалах справи (а.с.34) міститься заява № 260 від 18.08.2014 року про визнання позовних вимог в частині сплати основного боргу, в частині сплати пені, інфляційних витрат та 3% річних відповідач заперечує.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 19.06.2013 р. був укладений договір будівельного підряду № 86, предметом якого є виконання позивачем підрядних робіт з ремонту ливневої каналізації по вул. Партизан Глухівщини в м. Глухів. До договору сторонами були складені локальні кошториси № 2-1-1, № 2-1-2, № 2-1-3, в яких були обумовлені види робіт, кількість годин, матеріалів та їх вартість.

Згідно п. 2.1 Договору загальна розрахункова вартість робіт, які мають бути виконані у 2013 році, складає 97 287 грн. 80 коп. У відповідності до угоди № 1 до даного Договору, вартість будівельних робіт збільшилась на 57 710 грн. 20 коп., у зв'язку з чим загальна вартість робіт складає154 998 грн. 00 коп.

Позивачем у своїй позовній заяві також зазначено, що відповідно довідки про вартість виконаних робіт та Договірної ціни, а також згідно акту приймання виконаних будівельних робіт ( КБ-2) за грудень 2013 року, підписаних сторонами, вартість будівництва склала 155 365 грн. 63 коп.

Згідно банківської виписки від 30 вересня 2013 року, відповідачем було сплачено частково 29 186 грн. 34 коп., в якості передоплати. Решту 126 179 грн. 29 коп. Управлінням житлово-комунального господарства та містобудування Глухівської міської ради сплачено не було.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідно до положень чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З наведеною нормою кореспондується і ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, згідно із якою господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно п.2.3 Договору фактична вартість робіт до оплати визначається після їх завершення по об'єкту будівництва на підставі Актів виконаних робіт. Згідно Акту виконаних робіт за грудень, підписаного сторонами, вартість робіт складає 155 365 грн. 63 коп. Згідно банківської виписки від 30 вересня 2013 року, відповідачем було сплачеро частково 29 186 грн. 34 коп. в якості передоплати. Решта 126 179 грн. 29 коп. сплачена так і не була.

Оскільки замовник відповідно до положень статей 853, 882 ЦК України не заявив про їх недоліки (за наявності таких), обґрунтованих доказів неякісного чи не в повному обсязі виконання підрядних робіт, доказів звернення з питань фіктивності спірного договору підряду № 86 від 19.06.2013 р. та актів виконаних робіт за даним договором до судових чи правоохоронних органів, доказів сплати 126 179 грн. 29 коп. заборгованості суду не надав, проте надіслав заяву т№ 260 від 18.08.2014 року, якою визнає основну суму боргу в повному обсязі, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені позивач зазначає, що п. 3.3 Договору передбачені відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань в розмірі облікової ставки Національного банку України.

Відповідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002 р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судове засідання від позивача надійшов уточнений розрахунок зобов'язань, зокрема позивачем перераховано пеню за вказані періоди у розмірі облікової ставки Національного банку України, відповідно до п.3.3 Договору, і просить стягнути 4 855 грн. 31 коп. пені.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах визначеного ст. 232 Господарського кодексу України строку, відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, з врахуванням уточненого розрахунку, поданого позивачем, також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по вищевказаному договору позивач просить стягнути з відповідача 2 177 грн. 89 коп. 3% річних та 14 595 грн. 12 коп. інфляційних втрат.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання .

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми ,судового збору, який підлягає сплаті, виходячи з уточнених заявлених вимог - 2 859 грн. 05 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526-527, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та містобудування Глухівської міської ради (41400 Сумська область, м. Глухів, вул. Спаська,21, код 24022710) на користь Малого підприємства - Завод автопричепів, запчастин в формі Товариства з обмеженою відповідальністю (41400, Сумська область,м. Глухів, вул. Гоголя, 17, код 13996001) 126 179 грн. 29 коп. основного боргу, 4 855 грн. 31 коп. пені, 2 177грн. 89 коп. 3% річних, 14 595 грн. 12 коп. інфляційних втрат, 2 859 грн. 05 коп . відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.10.2014 р.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА