Рішення

від 01.10.2014 по справі 667/11242/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22ц-791 / 2750 / 2014 Головуючий в І інстанції: Скрипнік Л.А.

Категорія: 51 Доповідач: Полікарпова О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року жовтня місяця 01 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоПолікарпової О.М. СуддівЛісової Г.Є. Прокопчук Л.П. При секретаріМироненко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Херсонстандартметрологія») на рішення Комсомольського районного суду м . Херсона від 20 червня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ДП «Херсонстандартметрологія» про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, переміщення, позбавлення премії та стягнення недоплаченої заробітної плати,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вищевказаним позовом, просить визнати незаконними та скасувати наказ № 330 від 04.07.2013 року про догану та позбавлення премії за червень 2013 року, наказ № 34-к від 24.07.2013 року про переміщення, а також стягнути з ДП "Херсонстандартметрологія" надбавку до посадового окладу в розмірі 15% за відомчу заохочувальну відзнаку, якої її було незаконно позбавлено.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що з 17.03.1997 року вона працювала провідним інженером з метрології у ДП "Херсонстандартметрологія". Наказом №330 від 04.07.2013 року чотирьом спеціалістам, у тому числі і їй, було оголошено догану з позбавленням премії за червень 2013 року за порушення трудової дисципліни. Підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності була скарга генерального директора ТОВ "Механічний завод" на дії інженера Гриценко Л.М. Вважає наказ незаконним, оскільки зазначена скарга особисто її не стосувалася. Про існування наказу вона дізналася 05.07.2013 року, коли їй не було виплачено премію за червень 2013 року.

Наказом № 34-к від 24.07.2013 року її переведено з відділу державного метрологічного нагляду та атестації вимірювальних лабораторій до відділу сертифікації, відповідно до ст.32 КЗпП, з посиланням на службову необхідність та зміни у штатному розписі, про які їй нічого відомо не було. Хоча в наказі зазначено про переміщення, однак фактично мав місце перевод, оскільки їй доручено виконувати роботу, яка не відповідає спеціальності, кваліфікації та посадовій інструкції, без її згоди на переведення та без попередження. Роботи по спеціальності у відділі сертифікації для неї немає, а тому за невиконання плану, який доведено до відділу, її позбавлено премії за серпень та жовтень 2013 року. З наказом від 24.07.2013 року її було ознайомлено в день його винесення.

Також позивач не згодна з тим, що її позбавлено надбавки у розмірі 15% від окладу за відомчу нагороду - нагрудний знак "За заслуги". Ця надбавка встановлена колективним договором (додаток 3) та галузевою угодою (додаток 8) і виплачувалась за наказом адміністрації. У вересні 2013 року вона її не отримала, а в бухгалтерії їй пояснили, що надбавку знято тільки у неї, за усним розпорядженням керівника підприємства. Пізніше вона дізналася про наказ від 30.08.2013 року № 760 "Про заробітну плату працівників ДП "Херсонстандартметрологія", в якому до числа осіб, яким призначалась надбавка за присвоєння почесного звання "За заслуги" її не було включено.

Наказом від 09.12.2013 року №11Б змінено наказ від 30.08.2013 року № 760. Зміни полягали в тому, що ОСОБА_5 встановлено надбавку за присвоєння почесного звання в розмірі 1% від посадового окладу та зобов'язано бухгалтерію зробити перерахунок та виплатити надбавку в зазначеному розмірі з 01.09.2013 року.

Позивачка вважає наказ незаконним, оскільки він звужує її права у порівнянні з галузевою угодою, колективним договором, а також з іншими нагородженими працівниками.

Також позивачка просить поновити їй строк звернення до суду, оскільки копію наказу про догану вона не отримала, а її письмові звернення по спірним питанням адміністрацією не реєструвались.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 червня 2014 року позов задоволено.

Визнано нечинним та скасовано наказ № 330 від 04.07.2013 року в частині, що стосується ОСОБА_5, як провідного інженера з метрології відділу ДМН та атестації ВЛ. про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення премії за червень 2013 року.

Визнано нечинним та скасовано наказ № 34-к від 24.07.2013 року про переміщення ОСОБА_5 - провідного інженера відділу державного метрологічного нагляду та атестації вимірювальних лабораторій до відділу сертифікації продукції та послуг на посаду провідного інженера.

Стягнуто з відповідача на користь позивачки надбавку до посадового окладу в розмірі 15% за відомчу відзнаку з вересня по грудень 2013 року та з січня по квітень 2014 року у загальній сумі 3009,90 гривень.

Не погоджуючись із рішенням суду, ДП "Херсонстандартметрологія" подало на нього апеляційну скаргу і посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 її доводи не визнає, вважає їх безпідставними.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що позивач не пропустила строк звернення до суду; підстав для догани та переміщення позивачки у відповідача не було, крім того, при прийнятті рішення про переміщення не було дотримано порядок, передбачений ст.32 КЗпП, а позбавлення позивачки надбавки за відомчу нагороду суперечить умовам галузевої угоди та колективного договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачка з 17.03.1997 року працює в ДП "Херсонстандартметрологія", останнім часом обіймала посаду провідного інженера відділу державного метрологічного нагляду. Наказом №330 від 04.07.2013 року за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку, яке полягало у неввічливому ставленні до колег, їй оголошено догану та зобов'язано бухгалтерію не нараховувати їй премію за червень 2013 року. Підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності в наказі зазначено скаргу генерального директора ТОВ "Механічний завод", пояснення співробітниці Гриценко Л.М. та акт перевірки від 04.07.2013 року (а.с.16).

Наказом №34-к від 24.07.2013 року ОСОБА_5 - провідного інженера відділу державного метрологічного нагляду та атестації вимірювальних лабораторій переміщено до відділу сертифікації продукції та послуг на посаду провідного інженера (а.с.17). Переміщення обґрунтовано службовою необхідністю та змінами у штатному розписі. При цьому роботодавець посилається на те, що переміщення здійснено в інший структурний підрозділ, на тому ж підприємстві, в межах спеціальності та кваліфікації, обумовленої трудовим договором.

Крім того, з вересня 2013 року позивачці припинено нарахування надбавки до посадового окладу в розмірі 15% за відомчу заохочувальну відзнаку, передбачену галузевою угодою та колективним договором. В наказі №760 від 30.08.2013 року серед осіб, яким необхідно виплатити таку надбавку ОСОБА_5 не зазначено. 09.11.2013 року вона звернулась до керівника підприємства із заявою про надання їй довідки про не отриману надбавку у вересні-жовтні 2013 року (а.с.64). Після її звернення, 09.12.2013 року видано наказ №11Б про внесення змін до наказу №760 від 30.08.2013 року, його доповнено п.2.9 наступного змісту: "Надбавку за присвоєння почесного звання "За заслуги" в розмірі 1% посадового окладу згідно колективного договору за відпрацьований час ОСОБА_5 Відділу бухгалтерського обліку та звітності здійснити перерахунок та виплату надбавки ОСОБА_5 з 01.09.2013 року (а.с.85).

З огляду на викладене, районний суд дійшов вірного висновку про те, що підстав для оголошення догани ОСОБА_5 у адміністрації не було, лист генерального директора ТОВ "Механічний завод" її не стосувався, порушення, за яке її притягли до дисциплінарної відповідальності в оскаржуваному наказі не конкретизовано. Під час розгляду справи в суді представник відповідача не зазначав про якийсь конкретний випадок чи дії позивачки, які давали б підстави вважати її відношення до колег неввічливим.

Суд першої інстанції також обґрунтовано вважав наказ про переміщення ОСОБА_5 до відділу сертифікації незаконним, беручи до уваги те, що відповідач не довів виробничу необхідність такого переміщення.

Як роз'яснено у п.31 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.

Під час розгляду справи в суді представник відповідача обґрунтував необхідність переміщення ОСОБА_5 в інший відділ конфліктною атмосферою у відділі метрології.

Разом з тим, позивачка пояснила, що не зважаючи на те, що посадові інструкції провідних інженерів двох відділів ідентичні, однак вона не могла виконувати свої обов'язки, оскільки відділи працюють за різними напрямками, у неї підтверджена кваліфікація з метрології, а у відділі сертифікації потрібно мати кваліфікацію аудитора по сертифікації. Роботи у відділі для неї не було, вона займалась аналітичною роботою і, як результат, через 7 місяців її звільнили з роботи за скороченням штату.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що право позивачки порушено.

Однак зазначаючи про те, що строк звернення до суду за захистом порушеного права нею не пропущено, суд залишив поза увагою вимоги ч. 1 ст. 233, ст. 234 КЗпП України, відповідно до яких працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з роботи - у місячний строк з дня вручення йому копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин цього строку суд може поновити цей строк.

Як роз'яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику застосування судам законодавства про оплату праці", встановлені ст. ст. 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а й усі обставини справи, права та обов'язки сторін.

Колегія суддів вважає висновок суду щодо незаконності оскаржуваних наказів правильним, однак не погоджується з тим, що строк звернення до суду позивачкою не пропущено. З матеріалів справи вбачається, що вона з наказами була ознайомлена у дні їх винесення - 04.07.2013 р. та 24.07.2013 р., про що свідчить її підпис та викладені нею зауваження, в той час як до суду вона звернулась 23.12.2013 р., тобто через 5 місяців з дня винесення останнього наказу. Позивачка не навела поважних причин для пропуску нею строку позовної давності. З огляду на викладене, доводи апелянта в цій частині заслуговують на увагу. Рішення суду в частині визнання незаконними наказів про догану та про переміщення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог у зв'язку із пропуском позивачкою строку звернення до суду без поважних причин.

Щодо посилання апелянта на незаконність рішення суду в частині стягнення на користь позивачки надбавки до посадового окладу в розмірі 15 % за відомчу відзнаку Держспоживстандарту України в сумі 3009, 90 грн., колегія суддів їх до уваги не приймає, оскільки позбавлення надбавки з вересня по грудень 2013 року і послідуюча виплата її за цей же і за наступний період надбавки в розмірі 1% є погіршенням оплати праці, яке потребує погодження із профспілковим комітетом (п.4.21 колективного договору).

Акцетуючи увагу на тому, що визначення розміру надбавки є прерогативою керівництва, оскільки додатком 3 до колективного договору передбачено розмір надбавки до 15%, а не виключно 15%, апелянт залишає поза увагою те, що ця надбавка є складовою частиною заробітної плати, а тому її процентний розмір має бути однаковим для працівників відповідної категорії. Позбавлення права на надбавку, а також необгрунтоване та неузгоджене зменшення розміру заробітної плати є порушенням прав позивачки на оплату праці. Отже рішення суду в цій частині є законним.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 червня 2014 року в частині визнання недійсним та скасування наказу № 330 від 04.07.2013 року відносно ОСОБА_5 про догану та не нарахування премії за червень 2013 року, а також наказу № 34-к від 24.07.2013 року про переміщення ОСОБА_5 до відділу сертифікації продукції та послуг скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_5 відмовити за пропуском строку позовної давності.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: