Рішення

від 06.10.2014 по справі 918/1280/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р. Справа № 918/1280/14

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Щербині С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд-Груп"

до Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест "

про стягнення заборгованості в сумі 21 279 грн. 27 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Аксьонов О.А., довіреність б/н від 22.09.2014 р.;

від відповідача - не з'явився;

В судовому засіданні 06 жовтня 2014 року, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд-Груп" (далі - ТОВ "Бренд-Груп", позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" (далі - ДП "Регіон-Інвест", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 21 279 грн. 27 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06 червня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки №П00033 ( далі - Договір). Позивачем відповідно до умов Договору було поставлено товар відповідачу на загальну суму 48 391 грн. 53 коп., який був частково оплачений в сумі 31 499 грн. 60 коп., внаслідок неповної оплати товару станом на 02.09. 2014 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 16 891 грн. 93 коп.. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано 3% річних в розмірі 2 273 грн. 90 коп. та інфляційні витрати в розмірі 2 113 грн. 44 коп..

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08 вересня 2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23 вересня 2014 року.

23 вересня 2014 року ухвалою суду слухання справи відкладено на 06 жовтня 2014 року, в зв'язку з неявкою відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав із підстав викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

У судові засідання 23 вересня та 06 жовтня 2014 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 34374, Рівненська область Володимирецький район, с.Полиці, вул.Ковельська, 4. Факт отримання відповідачем вищезазначених судових документів підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с.31).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

При поданні до господарського суду Рівненської області даної позовної заяви позивачем було надано докази направлення цієї заяви та доданих до неї документів відповідачу. Так, з долученого опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку, який підтверджує надання позивачу послуг поштового зв'язку, вбачається, що матеріали позовної заяви з усіма доданими до неї документами були направлені відповідачу у справі 03.09.2014 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля, проставлений працівником відділення поштового зв'язку на вказаному описі вкладення, та відповідні відомості про дату проведення операції, відображені у вищезазначеному розрахунковому документі. (а.с.6, 33).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву позивача.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2011 року між ТОВ "Бренд-Груп" (далі - Постачальник) та ДП "Регіон-Інвест" (далі - Покупець) укладено Договір поставки №П00033 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Додатком на кожну партію товару (далі - Товар), Постачальник зобов'язується продати Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар. Рахунок до договору є його невід'ємною частиною, та складається окремо на кожну поставку Товару.

Загальна вартість Договору становить 250 000, 00 (двісті п'ятдесят тисяч грн.., 00 коп.) та складена із договірної ціни на кожну одиницю товару, що є звичайною та кінцевою. (п.1.2. Договору).

Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний, передати Товар Покупцю у кількості, в асортименті та у термін згідно наданих Покупцем заявки.

Згідно п.2.4. Договору, Покупець бере на себе зобов'язання здійснити оплату за Товар, в строки і порідку, передбачені цим Договором. Покупець також несе всі транспортні витрати по доставці товару, якщо між сторонами відсутня інша домовленість.

Відповідно до п.4.1. Договору, оплата Товару Покупцем здійснюється протягом 5 9п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 50 % попередньої оплати на банківський розрахунковий рахунок Постачальника та 50 % після отримання Продукції на склад Покупця, однак не пізніше 14 календарних днів з моменту поставки.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за цим договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даного договору.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язання, належним чином не виконав, а саме, не сплатив за поставлену продукцію 16 891 грн. 93 коп., чим порушив умови Договору.

17 липня 2014 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості, в якій вимагав погасити суму боргу за договором поставки № П00033 від 06 червня 2011 року (а.с.18-19). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на 06.10.2014 року за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 16 891 грн. 93 коп..

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.п. 5.1. Договору. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 273 грн. 90 коп., інфляційних витрат в сумі 2 113 грн. 44 коп..

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши власний розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір 3% річних становить 2 277 грн. 88 коп., а інфляційних витрат 2 296 грн. 96 коп..

Оскільки суд, не може вийти за межі позовних вимог, тому бере до уваги суму 3 % річних та інфляційні витрати розраховану позивачем у розмірі 2 273 грн. 90 коп. - 3 % річних, а також 2 113 грн. 44 коп. інфляційні витрати.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Бренд-Груп" до ДП "Регіон-Інвест" про стягнення 16 891 грн. 93 коп. - основного боргу, 2 273 грн. 90 коп. - 3 % річних, 2 113 грн. 44 коп. - інфляційні витрати є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" (34374, Рівненська область Володимирецький район, с.Полиці, вул.Ковельська, 4, ідентифікаційний код 31691895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд-Груп" (43025, Волинська область, м.Луцьк, вул..Набережна, 4/214, ідентифікаційний код 35494974) 16 891 (шістнадцять тисяч вісімсот дев'яносто одну) грн. 93 коп. - основного боргу, 2 273 (дві тисячі двісті сімдесят три) грн.. 90 коп. - 3 % річних, 2 113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 44 коп. - інфляційні витрати, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2014 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (43025, Волинська область, м.Луцьк, вул..Набережна, 4/214);

3- відповідачу рекомендованим (34374, Рівненська область Володимирецький район, с.Полиці, вул.Ковельська, 4)