Рішення

від 30.09.2014 по справі 904/6185/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.14р. Справа № 904/6185/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ГРУП Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОМЕТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості 512 388, 94 грн.

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Шокуров Д.Г. - довіреність №б/н від 01.09.2014р., представник

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МД ГРУП Дніпропетровськ" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОМЕТ" 348 871, 41 грн. заборгованості за металопродукцію поставлену на підставі договору №7/СО/О-13 від 28.01.13р., 24 978, 28 грн. пені, 3 700, 03 грн. 3% річних, 21 723, 31 грн. інфляційних, 88 450, 85 штрафу та 24 665, 06 грн. відсотків за користування грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №7/СО/О-13 від 28.01.13р.

Повноважний представник позивача наполягав на розгляді справи в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки судом та позивачем були вчинені усі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлялись належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові. Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом та позивачем направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У судовому засіданні 30.09.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.13р. між товариством з обмеженою відповідальністю "МД ГРУП Дніпропетровськ" (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОМЕТ" (далі - Покупець) укладено договір №7/ОС/О-13 9 (далі - Договір) згідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язався продати та передати у власність Покупця металопрокат (далі - товар), а Покупець зобов'язався оплатити та прийняти товар від Постачальника згідно умов даного договору. Найменування, одиниці вимірювання, загальна кількість товару та його ціна передбачаються в Специфікаціях та/або у видаткових накладних (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору товар, вказаний в п.1.1 цього договору, поставляється партіями на умовах FCA - франко-перевізник (склад Постачальника: м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 1) відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року. Товар переходить у власність Покупця з моменту виписки Постачальником документів на відвантаження. У випадку виникнення розбіжностей між текстом цього Договору. За домовленістю сторін, у Специфікаціях або додаткових угодах до Договору на окремі партії товару можуть бути передбачені інші умови поставки.

На кожну партію товару, поставленого згідно умов п.3.1 даного Договору Постачальник передає разом із товаром або направляє документи поштою протягом 5 робочих днів з дати поставки: а) рахунок-фактуру (оригінал); б) видаткову накладну (оригінал); в) податкову накладну (оригінал); г) сертифікат якості (за вимогою Покупця - завірену Постачальником копію) (п.3.2 Договору).

Згідно п.4.1 Договору розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактур на кожну окрему партію товару. Вартість товару визначається у Специфікаціях та/або видаткових накладних та/або рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами договору (п.4.2 Договору).

В пункті 4.4 Договору сторони погодили, що умови оплати продукції: 100% оплата вартості кожної партії товару на умовах відстрочення платежу. Покупець здійснює оплату протягом1 банківського дня з дати відвантаження товару, про що свідчить підписана представниками обох сторін видаткова накладна. Днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (або внесення грошових коштів до каси підприємства). За домовленістю сторін, ними може бути встановлено інші умови оплати товару, що сторони зазначають в Специфікаціях або інших додатках, які укладаються сторонами.

На виконання умов укладеного договору Постачальник поставив, а Покупець за видатковими накладними на підставі довіреностей отримав товар на загальну суму 442 254, 28 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №1331 від 16.04.14р. на суму 117 555, 60 грн.;

- №1431 від 23.04.14р. на суму 269 357, 82 грн.;

- №1432 від 23.04.14р. на суму 34 750 грн.;

- №1433 від 23.04.14р. на суму 4 500, 06 грн.;

- №1479 від 25.04.14р. на суму 16 090, 80 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач зобов'язання з оплати товару виконав частково, сплативши 93 382, 87 грн., що підтверджується платіжним дорученнями:

- №226 від 16.05.14р. на суму 14 382, 87 грн.;

- №276 від 11.06.14р. на суму 10 000 грн.

та меморіальними ордерами:

- №HSAV7BD4RF від 27.06.14р. на суму 15 000 грн.;

- №HSAV1BDDAF від 01.07.14р. на суму 10 000 грн.;

- №HSAV7BDWIM від 07.07.14р. на суму 15 000 грн.;

- №HSAV3BFJH9 від 23.07.14р. на суму 10 000 грн.;

- №HSAV8BFХС7 від 28.07.14р. на суму 9 000 грн.;

- №HSAV4BGI3W від 04.08.14р. на суму 10 000 грн.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у розмірі 348 871, 41 грн. перед позивачем відповідачем не надано.

Отже, враховуючи порушення відповідачем п.4.4 Договору щодо оплати поставлено товару на виконання умов договору, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 348 871, 41грн. слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.7.2 Договору у випадку невиконання зобов'язань з оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми.

Окрім штрафу, зазначеного в п.7.2 Договору, за несвоєчасну оплату вартості товару сторони передбачили відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення (п.7.3 Договору).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

На підставі пунктів 7.2, 7.3 Договору позивачем були нараховані штраф у розмірі 88 450,85 грн. та пеня у сумі 24 978, 28 грн., а саме за:

- накладною №1331 від 16.04.14р. за період з 18.04.14р. по 11.08.14р. на суму 5 201 грн.;

- накладною №1431 від 23.04.14р. за період з 25.04.14р. по 11.08.14р. на суму 2 120, 27 грн.;

- накладною №1432 від 23.04.14р. за період з 25.04.14р. по 11.08.14р. на суму 16 434, 17 грн.;

- накладною №1433 від 23.04.14р. за період з 25.04.14р. по 11.08.14р. на суму 274, 30 грн.;

- накладною №1479 від 25.04.14р. за період з 29.04.14р. по 11.08.14р. на суму 948, 54 грн.

Розрахунки пені та штрафу судом перевірений та визнані такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем були нараховані 3% річних за період з 18.04.14р. по 11.08.14р. у розмірі 3 700, 03 грн. та інфляційних за травень, червень та липень 2014 року на суму 21 723, 31 грн., розрахунок яких судом також був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Частиною 2 статті 536 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.2. постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013року положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

В п.7.7 Договору сторони передбачили, що у випадку невиконання зобов'язань у термін, зазначений у п.4.4 цього Договору, до правовідносин між сторонами застосовуються положення законодавства щодо надання кредиту, як відстрочення оплати за товар та на таку прострочену суму нараховуються проценти в розмірі 20% річних від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

У зв'язку з тим, що відповідачем прострочено зобов'язання щодо оплати товару, господарський суд вважає обґрунтованим застосування п.7.7 Договору та нарахування процентів за користування товарним кредитом у сумі 24 665, 06 грн. за період з 18.04.14р. до 11.08.14р.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОМЕТ" (49000, м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, буд. 26, кв. 88, код ЄДРПОУ 34364717) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МД ГРУП Дніпропетровськ" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, б. 1, код ЄДРПОУ 33717794) 348 871, 41 грн. заборгованості, 24 978, 28 грн. пені, 21 723, 31 грн. інфляційних, 3 700, 03 грн. 3% річних, 88 450, 85 грн. штрафу, 24 665, 06 грн. процентів за користування грошовими коштами та судовий збір в розмірі 10 247, 78 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 06.10.2014 року.

Суддя С.В. Мартинюк