Вирок
від 29.09.2014 по справі 287/265/14-к
ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/265/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олевського районного суду кримінальне провадження № 12013060260000805 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ярунь Новоград Волинського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не працюючого, не інваліда, не депутата, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

з участю сторін

кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

12 грудня 2013 року, об 00 годині 05 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Mazda», моделі «CХ5», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , який знаходився в технічно справному стані, перевозячи як пасажира ОСОБА_7 , та рухаючись по автодорозі, сполученням КПП Майдан Копищенський - Олевськ - Червоноармійськ, в напрямку автодороги, сполученням Київ-Ковель, на 49 км., + 960 м., зазначеної автодороги, в порушення вимог п.2.9 «а»; п.13.1; п.13.3 Правил дорожнього руху України, які забороняють водію керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, зобов`язують водія дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу, і під час об`їзду перешкоди дотримуватися безпечного інтервалу не дотримався безпечного інтервалу, створив небезпеку для дорожнього руху, в наслідок чого здійснив зіткнення з зупиненим (припаркованим) по правому краю проїжджої частини зазначеної автодороги автомобілем марки «ЗІЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить Олевській ДПЧ-17.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Mazda», моделі «CХ5», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної травми: ЗЧМТ; множинних забійних та різаних ран м`яких тканин голови; забою головного мозку важкого ступеню з формуванням вогнищ геморагічного забою в обох лобних та тім`яних ділянках; травматичного субарахноїдального крововиливу; крововиливу в задні роги обох бічних шлуночків; набряку-набухання головного мозку; ЗТГК; рваної рани в проекції грудної клітини справа; забою та розриву обох легень; гемопневмотораксу справа; лівостороннього пневмотораксу; розриву перикарду; забою серця; тупої травми кінцівок: численних саден на кінцівках, обширної рваної рани в ділянці правого стегна і колінного суглобу по боковій поверхні; перелому променевої кістки зліва у типовому місці; субдуральної гідроми в правій скроневій ділянці; незаміщеного дефекту кісток склепіння черепа з спастичним тетрапарезом; порушенням функції тазових органів; вираженими статико-динамічними розладами; органічним ураженням головного мозку внаслідок важкої ЧМТ з вираженими афатичними та інтелектуально-мнестичними порушеннями; втратою функцій самообслуговування; важкогопсихоорганічного синдрому, що формується; після травматичної правосторонньої нижньо-дольової пневмонії; післятравматичного правостороннього ексудативного плевриту, які супроводжувалися небезпечними для життя явищами (травматичний шок 111 ст.) та згідно до висновку експерта № 95 від 19.06.2014 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Порушення вимог п.п.2.9 «а»; 13.1; 13.3. Правил дорожнього руху України, водієм ОСОБА_3 , знаходиться в прямому причинному зв`язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , винуватим себе в пред`явленому обвинуваченні, передбаченому ч.2 ст.286 КК України визнав повністю. В ході судового розгляду кримінального провадження надав суду показання по суті вчиненого ним кримінального правопорушення, підтвердивши те, що він дійсно 12.12.2013 року, об 00.05 годині, вживши алкогольних напоїв, керував автомобілем, марки «Mazda», моделі «CХ5», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить його дружині ОСОБА_6 , перевозячи в якості пасажира ОСОБА_7 , та рухаючись по автодорозі, сполученням КПП Майдан Копищенський - Олевськ - Червоноармійськ, в напрямку автодороги, сполученням Київ-Ковель, на 49 км., + 960 м., зазначеної автодороги не дотримався безпечного інтервалу, в наслідок чого здійснив зіткнення з зупиненим (припаркованим) по правому краю проїжджої частини зазначеної автодороги автомобілем марки «ЗІЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 . Сам особисто він проводив та на разі проводить оплату за лікування потерпілого ОСОБА_7 . Заявлений цивільний позов прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах фінансового управління Олевської РДА Житомирської області визнає частково, оскільки ним у добровільному порядку відшкодовано завдану державі шкоду в сумі 1000.00 грн. У вчиненому щиро кається. Просить суд не застосовувати до нього суворого виду та міри кримінального покарання і надати можливість виправитися без ізоляції від суспільства. Не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки транспортний засіб у нього є основним джерелом його доходів.

Представник потерпілого ОСОБА_7 , - адвокат ОСОБА_5 , діючи на підставі ордеру та постанови слідчого СВ Олевського РВ УМВС України в Житомирській області «про залучення представника потерпілого» від 21.08.2014 року, у судовому засіданні надав суду аналогічні показання про те, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 12.12.2013 року, об 00.05 годині на автодорозі, сполученням КПП Майдан Копищенський - Олевськ - Червоноармійськ, в напрямку автодороги, сполученням Київ-Ковель, на 49 км., + 960 м., відбулася за таких обставин, які наведено у обвинувальному акті та підтверджені у судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП його довіритель ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Олевської ЦРЛ. Претензій як матеріального так і морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 , не мають, оскільки останній надав та надає потерпілому ОСОБА_7 , допомогу по його лікуванню і реабілітації. Просить суд не позбавляти ОСОБА_3 , волі, надати можливість виправитися без ізоляції від суспільства, та не позбавляти права керування транспортними засобами.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 , повністю визнав свою винність у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого, представника потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .

Таким чином, суд допитавши обвинуваченого, представника потерпілого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, в їх сукупності, вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, повністю доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому ОСОБА_7 , тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття у вчиненому злочині та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом визнаються, як вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Так відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Разом з тим визначаючи міру і вид покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує також і те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке є необережним, по місцю проживання характеризується позитивно, його вік та його ставлення до вчиненого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 1998 та 2004 років народження, а також те, що він частково відшкодував завдані збитки державі в особі фінансового управління Олевського РДА в Житомирській області, в сумі 1000.00 грн., про що свідчить квитанція за № 065245545 від 29.09.2014 року (а.с.21), відсутністю претензій потерпілої сторони у зв`язку із відшкодуванням шкоди і продовженні надання допомоги потерпілому ОСОБА_7 (а.с.22), має постійне місце проживання, визнав свою винність у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні, про що свідчить його не байдужість щодо наслідків від вчиненого кримінального правопорушення, думку представника потерпілого, який просить суд не застосовувати до ОСОБА_3 , суровий вид і міру кримінального покарання, пов`язаного з позбавленням волі та з врахуванням вказаних вище пом`якшуючих обставин, разом із конкретними обставинами справи, що свідчить про те, що ОСОБА_3 , як особа не являє собою підвищено суспільно-небезпечною особою, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого, з врахуванням особи винного, суд приходить до висновку про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 , ст.75 КК України і на підставі викладеного обрання до нього кримінального покарання, пов`язаного з позбавленням волі в мінімальних межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності та на підставі ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього передбачені ч.1 п.п.2,3,4 ст.76 КК України обов`язки, без застосування додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Зазначений вид і міра кримінального покарання на думку суду є справедливою, необхідною і цілком достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову заявленого прокурором Олевського району в інтересах держави, в особі Олевського районного фінансового управління Житомирської області до ОСОБА_3 , про стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину в розмірі 3662.25 грн., суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, оскільки обвинуваченим ОСОБА_3 , у добровільному порядку частково сплачено завдані державі збитки в сумі 1000.00 грн., (а.с.21), а тому задоволенню підлягає сума в розмірі 2662.25 грн., яка і підлягає стягненню із винної особи.

Так відповідно до статті 1206 ЦК України слідує, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочин.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню не заявлено. Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З огляду на зазначене, із обвинуваченого ОСОБА_3 , підлягають стягненню витрати на користь держави за проведення експертизи, в розмірі 1567.68 грн.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 , не обирався.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.122, 124, 126-129, 314-318, 325, 349, 368, 370, 373, 374, 375, 376, 392, 393, 395 КПК України, ст.ст.50, 51, 63, 65-67, 75, 76, 286 КК України та ст.1206 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, поклавши на нього передбачені ст.76 КК України обов`язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах держави в особі Олевського районного фінансового управління Житомирської області задовольнити частково стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого на користь Олевського районного фінансового управління Житомирської області, на р/р 31416544700460 ГУДКУ в Житомирській області, МФО 811039, код 02313364, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн., 25 коп., понесених витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину. В решті позову відмовити за безпідставністю.

Матеріали кримінального провадження № 12013060260000805 залишити при обвинувальному акті, з подальшим їх зберіганні при кримінальному провадженні № 287/265/14-к.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави кошти в сумі 1567 (одна тисяча п`ятсот шістдесят сім) грн., 68 коп., витрат на залучення експерта.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 243.60 грн., який перерахувати на р/р 31215206700460, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету 220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО 811039, за розгляд цивільного позову.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати у суді.

Суддя: ОСОБА_1

СудОлевський районний суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення29.09.2014
Оприлюднено11.01.2023
Номер документу40765791
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —287/265/14-к

Вирок від 29.09.2014

Кримінальне

Олевський районний суд Житомирської області

Волощук В. В.

Ухвала від 24.09.2014

Кримінальне

Олевський районний суд Житомирської області

Волощук В. В.

Ухвала від 01.09.2014

Кримінальне

Олевський районний суд Житомирської області

Волощук В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні