Рішення

від 01.10.2014 по справі 910/19155/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19155/14 01.10.14

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у м. Києві

до Приватного підприємства «МАГОНІЯ»

про стягнення 1 235,13 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Каруна О.Г. - довіреність б/н від 05.08.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

Обставини справи :

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у м. Києві звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «МАГОНІЯ» про стягнення 1 235,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отримані послуги згідно умов Договору №3448-Д об/2012/Печ на надання послуг охорони майна від 16.03.2012 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 759,13 грн. - основного боргу (заборгованості за отримані послуги),476,00 грн. - пені, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою від 12.09.2014 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 01.10.2014 року.

01.10.2014 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.10.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2012 року між Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у м. Києві (далі по тексту - виконавець, позивач) та Приватним підприємством «МАГОНІЯ» (далі по тексту - замовник, відповідач) укладено Договір №3448-Д об/2012/Печ на надання послуг охорони майна (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору ОБ'ЄКТ - належне Замовнику на праві власності або володіння та користування відокремлене приміщення, обладнане охоронною сигналізацією, вказане у Дислокації додаток J до Договору) та позначене на плані (схемі) додаток 5 до Договору). Всі об'єкти, вказані у Дислокації, незалежно від їх кількості у тексті Договору іменуються як «об'єкт»; ОХОРОНА - комплекс заходів по забезпеченню недоторканості майна на об'єкті, що здійснюється у визначений Договором період часу шляхом спостереження за станом сигналізації; ОБСЛУГОВУВАННЯ - сукупність організаційно - технічних заходів, здійснюваних Виконавцем на об'єкті Замовника з метою забезпечення функціонування сигналізації при виникненні несправностей, хибних спрацювань засобів охоронного призначення або згідно заявки Замовника охоронних послуг, які можуть бути усунені безпосередньо на об'єкті і не потребують заміни складових частин сигналізації або їх конструктивних елементів.

Згідно з п. 2.1. Договору за цим Договором Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна Замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. За цим Договором Виконавець не приймає майно Замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата за цим Договором здійснюється Замовником щомісячно до 10-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування Замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в Розрахунку, на рахунок Виконавця.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати отриманих послуг відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з квітня 2014 року по травень 2014 року (включно) виникла заборгованість по оплаті отриманих послуг в розмірі 759,13 грн.

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду Акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за квітень 2014 року та травень 2014 року на суму 759,13 грн., які повинен був оплатити відповідач в якості отриманих послуг, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві послуги за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору за період з квітня 2014 року по травень 2014 року (включно) не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг в розмірі 759,13 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 759,13 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 6.2.1. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 476,00 грн.

Згідно з п. 6.2.1. Договору за кожний день прострочення оплати за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 476,00 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «МАГОНІЯ» (03058, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕБЕДЄВА-КУМАЧА, будинок 12, квартира 13, код ЄДРПОУ 36538242) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у м. Києві (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СТУДЕНТСЬКА, будинок 9, код ЄДРПОУ 08596920) 759 (сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 13 коп. - основного боргу, 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 00 коп. - пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 03.10.2014 року.