Рішення

від 29.09.2014 по справі 910/16065/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/16065/14 29.09.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16065/14

за позовом державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарментс Україна», м. Київ,

про стягнення 68 224 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Гросман О.М. (довіреність від 26.08.2014 №61);

Слободян А.В. (довіреність від 26.08.2014 №63);

відповідача - не з'явився.

Державне підприємство «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» (далі - Державне підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарментс Україна» (далі - ТОВ «Гарментс Україна»): 66 335 грн. заборгованості, що утворилася в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 03.10.2013 № 470 МС про надання послуг з декларування та зберігання вантажів на митному складі відкритого типу (далі - Договір); 1 889 грн. пені, а всього 68 224 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 порушено провадження у справі.

У судовому засіданні 29.09.2014 представники позивача надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 29.09.2014 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.10.2013 Державним підприємством (виконавець) і ТОВ «Гарментс Україна» (замовник) укладено Договір, за умовами якого:

- замовник доручає, а виконавець зобов'язується: за обумовлену плату та в обумовлений строк надати послуги зі зберігання на митному складі відкритого типу товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, що переміщуються через митний кордон України, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, послуги; виконувати дії, пов'язані із декларуванням і митним оформленням вантажів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку передбаченому Договором і чинним законодавством України; розвантажувати на склад, зберігати під митним контролем вантаж замовника, навантажувати вантаж на транспорт одержувача; зберігати вантаж на складі до його повної видачі замовнику (пункт 1.1 Договору);

- обсяги та терміни поставки, а також характер вантажу, що надходить на склад виконавця, погоджуються сторонами попередньо (пункт 1.2 Договору);

- ціни на послуги, що надаються власником згідно з пунктом 1.1 Договору, є договірними та зазначаються в протоколі погодження цін за послуги, який є невід'ємною частиною Договору (пункт 5.1 Договору);

- замовник компенсує витрати виконавця, пов'язані, по-перше, з виконанням на вимогу митниці робіт із завантаження, розвантаження вантажу та, по-друге, з декларуванням вантажу згідно з виставленими рахунками (пункт 5.2 Договору);

- замовник щомісячно здійснює оплату послуг зі зберігання вантажу на умовах передоплати в розмірі 100% протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку (пункт 5.3 Договору);

- якщо акт приймання-передачі наданих послуг надісланий замовнику, але ним не підписаний, не оскаржений та не повернутий виконавцю протягом 12 робочих днів з моменту його одержання, вважається таким, що прийнятий замовником та підлягає оплаті в повному обсязі (пункт 5.5 Договору);

- моментом одержання акта приймання-передачі наданих послуг вважається дата зазначена у графі «вручено» у повідомленні про вручення поштового відправлення (пункт 5.6 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2014 (пункт 11.1 Договору).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із митними деклараціями від 13.11.2013 № 100260000/2013/372529 та № 100260000/2013/372530 товар ТОВ «Гарментс Україна» було розміщено на митному складі.

Позивач надав послуги, передбачені умовами Договору, та виставив відповідачу такі рахунки-фактури: від 31.03.2014 №CF-047483 на суму 16 368 грн.; від 29.04.2014 №CF-048198 на суму 15 840 грн.; від 14.05.2014 №CF-048480 на суму 16 702,80 грн.; від 25.06.2014 №CF-049585 на суму 17 424 грн.

Також, Державним підприємством були оформлені та підписані такі акти приймання-передачі наданих послуг: від 31.03.2014 № ОУ-0002021 на суму 16 368 грн.; від 29.04.2014 № ОУ-0002720 на суму 15 840 грн.; від 14.05.2014 № ОУ-0003017 на суму 16 702,80 грн.; від 25.06.2014 № ОУ-0004124 на суму 17 424 грн.

Позивач зазначає, що надавав вказані рахунки та акти ТОВ «Гарментс Україна» нарочно, проте жодного доказу на підтвердження викладеної обставини суду не надав.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем було надіслано 29.04.2014 відповідачу претензію від 28.04.2014 № 38-Ю; рахунок від 31.03.2014 №CF-047483 на суму 16 368 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2014 № ОУ-0002021 на суму 16 368 грн. ТОВ «Гарментс Україна» отримало вказані документи 05.05.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

07.05.2014 відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію № 07/05, в якому пояснив причину невиконання зобов'язань за Договором важкою ситуацією, що склалася на підприємстві, та просив не виставляти рахунки на оплату за Договором.

15.05.2014 Державне підприємство надіслало ТОВ «Гарментс Україна» лист № ДА-9/312, в якому повідомило про відсутність підстав для невиставлення рахунків за Договором і непроведення відповідачем відповідної оплати.

Позивачем було надіслано 27.06.2014 відповідачу лист від 16.05.2014 № 8-30/28; рахунок від 31.03.2014 №CF-047483; акт приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2014 № ОУ-0002021; рахунок від 29.04.2014 №CF-048198; акт приймання-передачі наданих послуг від 29.04.2014 № ОУ-0002720; акт приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2013 № ОУ-0010729; акт приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2014 № ОУ-0000498; акт приймання-передачі наданих послуг від 28.02.2014 № ОУ-0001251; акт звірки станом на 01.05.2014. ТОВ «Гарментс Україна» отримало вказані документи 07.07.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на вказаний лист не надіслав і грошові кошти у добровільному порядку не сплатив.

Перевіривши розрахунок основного боргу, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він є неправильним.

Позивач просить суд стягнути з відповідача борг за надані послуги у сумі 66 335 грн., проте за розрахунком суду борг складає 66 335,80 грн. Здійснення судом перерахунку такої суми фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення боргу, а тому стягненню з відповідача підлягає 66 335 грн.

Крім боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 1 889 грн. пені.

Суд не погоджується з визначеними позивачем періодами прострочення, а саме: з 06.04.2014 до 10.07.2014 (рахунок від 31.03.2014 №CF-047483 на суму 16 368 грн.); з 05.05.2014 до 10.07.2014 (рахунок від 29.04.2014 №CF-048198 на суму 15 840 грн.); з 20.05.2014 до 10.07.2014 (рахунок від 14.05.2014 №CF-048480 на суму 16 702,80 грн.); з 01.07.2014 до 10.07.2014 (рахунок від 25.06.2014 №CF-049585 на суму 17 424 грн.), оскільки відповідач отримав вказані рахунки 05.05.2014 (від 31.03.2014 №CF-047483) та 07.07.2014 (від 29.04.2014 №CF-048198; від 14.05.2014 №CF-048480; від 25.06.2014 №CF-049585). Таким чином, прострочення виконання вказаного зобов'язання почалося з 06.05.2014 та 08.07.2014 відповідно.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за несвоєчасно або в неповному обсязі перераховані кошти за Договором замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми, яка підлягає сплаті за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 640,37 грн. пені, розмір якої визначено за періоди з 06.05.2014 до 10.07.2014 та з 08.07.2014 до 10.07.2014, у стягненні ж решти суми пені слід відмовити.

У розподілі судових витрат господарським судом враховується, що за приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарментс Україна» (03058, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 38; ідентифікаційний код 38317152) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» (02092, м. Київ, вул. Довбуша, буд. 22; ідентифікаційний код 01069755): 66 335 (шістдесят шість тисяч триста тридцять п'ять) грн. боргу; 640 (шістсот сорок) грн. 37 коп. пені та 1 793 (одну тисячу сімсот дев'яносто три) грн. 56 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.10.2014.

Суддя О. Марченко