Рішення

від 30.09.2014 по справі 915/1390/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 915/1390/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТЕКО»

03151, м. Київ, вул. Ушинського, 25-А

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка»

57300, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Позаміська, 7

про стягнення заборгованості в сумі 9 947,29 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Давидович В.М., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 01.09.14 р. звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача: суму основного боргу - 9551,12 грн.; пеню - 317,93 грн.; суму 3% річних - 40,04 грн.; інфляційні - 38,20 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору поставки № 262014 від 20.01.2014 р. з протоколом розбіжностей від 20.01.14 р.; видаткових накладних № 2320 від 06.05.14 р. та № 3302 від 19.06.14 р.; рахунків - фактур № 2474 від 30.04.14 р. та № 3505 від 16.06.14 р.; банківської виписки на суму 2232,96 грн.; норм Цивільного та Господарського законодавства України та мотивовані тим, що відповідач свої грошові зобов'язання щодо оплати по накладній № 3302 від 19.06.14 р. не здійснив чим порушив права та законні інтереси позивача.

30.09.14 р. від позивача до суду надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що відповідачем частково сплачено основний борг в розмірі 4551,12 грн. Отже, на теперішній час позивач стверджує, що сума основного боргу за поставлений товар у відповідача складає в розмірі 5000,00 грн.

Відповідач відзив по суті позову не надав, вимоги ухвал суду не виконав, в судове засідання свого представника двічі не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні судової ухвали та поштове повідомлення.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

30.09.2014 року за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

встановив:

20 січня 2014 року між сторонами був укладений договір поставки № 262014, згідно з предметом якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставити ветеринарні препарати, добавки, вакцини та іншу ветеринарну продукцію (далі - товар), а відповідач, як покупець, взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити цей товар.

За умовами пунктів 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 (за узгодженим протоколом розбіжностей) та 4.2 (за узгодженим протоколом розбіжностей) договору поставка здійснюється на умовах «СРТ» правил Інкотермс - 2010, а саме постачальник зобов'язаний замовити і оплати поставку товару до покупця згідно умов договору. Строк поставки кожної окремої партії товару погоджується сторонами у специфікаціях. Відпуск товару здійснюється за видатковими накладними. Право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця після підписання видаткової накладної. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться після розвантаження в місці призначення, а саме СРТ до складу перевізника Нічний експрес, м. Миколаїв. Розрахунки за поставлений згідно договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 15 календарних днів після розвантаження товару.

Згідно п. 13.2 договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 20 січня 2015 року.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями цивільного законодавства про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Предметом даного спору виступає стягнення грошових коштів за поставлений товар саме за видатковою накладною № 3302 від 19.06.2014 р .

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору позивач поставив відповідачу, а останній прийняв товар згідно оформленої видаткової накладної № 3302 від 19.06.14 р. на загальну суму 9551,12 грн .

Рахунок № 3505 від 16.06.14 р. на оплату за товар в сумі 9551,12 грн., був оформлений позивачем для відповідача, про що свідчить посилання на нього у видатковій накладній № 3302.

З доказів, які містяться в матеріалах даної справи вбачається, що на час звернення позивача з позовом відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання оплатити поставлений товар за вказаною накладною протягом 15 календарних днів починаючи від 19.06.2014 р.

За правилами частин 1 та 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань щодо проведення повної оплати за поставлений товар в обумовлені договором строки.

Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем по спірним відносинам на час звернення останнього до суду дійсно складала в розмірі 9551,12 грн .

Водночас, згідно доказів наданих позивачем після подання позову, відповідач здійснив проплату по спірним відносинам 09.09.14 р. в розмірі 4551,12 грн .

Відповідно ж до правил п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Отже, перевіривши вказані обставини, на підставі наведеного суд припиняє провадження у справі в порядку п. 1-1 ч. 1 статті 80 ГПК України в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 4551,12 грн.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення по справі складає в сумі 5000,00 грн.

Пунктами 6.4 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати або не повної оплати товару в строки, зазначені в договорі, покупець зобов'язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми простроченого грошового зобов'язання.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вищенаведених норм та обставин, позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення 3 % річних розмірі 40,04 грн. та пеню в сумі 317,93 грн. за період з 07.07.2014 р. по 26.08.2014 р.; крім цього з відповідача підлягає стягненню сума нарахованих інфляційних втрат в розмірі 38,20 грн. за період з липня по серпень 2014 р.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, але з урахуванням вищенаведеного - задоволенню їх частково.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 80, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка» (57300, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Позаміська, 7, код ЄДРПОУ 31427847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТЕКО» (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 25-А, код ЄДРПОУ 37686849) - 5000,00 грн. основної заборгованості, 40,04 грн. - 3% річних, 317,93 грн. - пені, 38,20 грн. - інфляційних та 1827,00 грн. судового збору.

3. Провадження у справі щодо стягнення заборгованості основного боргу в сумі 4551,12 грн. припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 06 жовтня 2014 року.

Суддя О.Г.Смородінова