Вирок

від 06.10.2014 по справі 243/3671/14

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№243/3671/14 №1-кп/243/288/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судьи ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов`янська Донецької області кримінальне провадження №12014050510000498 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженка м. Слов`янськ, Донецької області, гр-нка України,

з вищою освітою, одруженої, працюючої бухгалтером ТОВ

«Укріндустрія», мешкає за адресою

АДРЕСА_1 , не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Угода про визнання винуватості досягнута під час досудового розслідування кримінального провадження № 12014050510000498.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у кримінальному правопорушенні за таких підстав.

01 липня 2013 року, приблизно об 11 год., ОСОБА_5 , з метою сприяння в отриманні документів про працевлаштування після закінчення Слов`янського професійного художнього ліцею свого племінника ОСОБА_6 , звернувся до ОСОБА_4 , яка у той час надавала консультаційні послуги ведення та складання бухгалтерської звітності у ПП «Пасажир» (код ЕДРПОУ 32036195) з проханням про внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, які підтверджують працевлаштування ОСОБА_6 на ПП «Пасажир», а саме до трудової книжки НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 , зворотного талону до довідки про самостійне працевлаштування №27/1 від 05.07.2013г.

ОСОБА_4 , погодившись з проханням ОСОБА_5 , знаходячись у службовому кабінеті ПП «Пасажир», розташованого за адресою:м. Слов`янськ, вул. Ясна, 44-А, маючи вільний доступ до печатки ПП «Пасажир» та факсиміле підпису директора підприємства ОСОБА_7 , діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 ніколи не працював на ПП «Пасажир» і не знаходиться у трудових відношеннях з підприємством, при цьому не маючі службових повноважень з працевлаштування осіб на вказане підприємство, підробила офіційні документи, що посвідчують факт працевлаштування, з метою використання їх іншими особами, а саме:

- власноручно виконала запис, внісши у бланк зворотного талона до довідки про самостійне працевлаштування №27/1 від 05.07.2013р. завідомо неправдиві відомості про працевлаштування ОСОБА_6 на ПП «Пасажир» з місячним окладом 1150 грн., яку завірила мокрою печаткою ПП «Пасажир`та факсиміле підпису директора підприємства ОСОБА_7 ;

- у трудовій книжці НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 , власноручно виконала запис під порядковим номером 3 від 01.07.2013р.про прийняття на роботу слюсарем в ПП «Пасажир» згідно наказу №714-к від 01.07.2013р., після чого зробила копію вказаної книжки, яку завірила печаткою ПП «Пасажир» та факсиміле підпису директора підприємства ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що ОСОБА_6 ніколи не працевлаштовувався в ПП «Пасажир» та не обіймав посаду слюсаря. Після цього ОСОБА_8 передала ОСОБА_5 вищевказану довідку, копію трудової книжки, зворотній талон до довідки про самостійне працевлаштування, для подальшого використання вказаних підроблених документів іншою особою.

Своїми навмисними діями ОСОБА_4 скоїла підробку офіційного документу, який посвідчується та видається підприємством, з метою використання іншою особою, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 358 ч. 1 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 винуватою себе у скоєнні злочину визнала повністю, щиро розкаялася.

Враховуючи, що 29.05.2014року обвинувачена ОСОБА_4 та прокурор Слов`янської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування досягли угоди про визнання винуватості, підписали її, причому ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, між нею та прокурором була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_4 за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 385 ч. 1 КК України покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., суд розглянув справу відповідно положень ч. 2 ст.473, ч. 4 ст. 474 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 та прокурор Слов`янської міжрайонної прокуратури заявили, що вони цілком розуміють наслідки угоди.

Суд переконався у добровільності укладання сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

За таких обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, ч. 2 ст.473, ч. 4 ст. 474, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Угоду про примирення між ОСОБА_4 та прокурором Слов`янської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 , затвердити.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, і призначити їй покарання за ч.1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу на користь держави у сумі 850 (Вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України не обирався.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов`янський міськрайонній суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: