Рішення

від 02.10.2014 по справі 911/3629/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2014 р. Справа № 911/3629/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Кримтеплоелектроцентраль» АРК, м. Сімферополь про стягнення 24 769,91 грн., за участю представників:

позивача:Жигадло І.Б. (довіреність № 52/10 від 19.09.2014 року); відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 21 805,40 грн. основного боргу, 685,99 грн. пені, 1 526,38 грн. штрафу, 632,35 грн. інфляційної складової боргу, 119,79 грн. 3% річних, а загалом 24 769,91 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати переданого природного газу за договором поставки природного газу № 06/10-106 від 23.03.2010 року та договору № 14/12-223 про реструктуризацію заборгованості від 28.05.2012 року.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.09.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2014 року розгляд справи було відкладено на 02.10.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 02.10.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2012 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль», правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство «Кримтеплоелектроцентраль» (боржник) було укладено договір № 14/12-223 про реструктуризацію заборгованості, за умовами якого кредитор та боржник домовилися про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу від 23.03.2010 року № 06/10-106.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п. 1.1. цього договору, складає 1 962 485,50 грн. (один мільйон дев'ятсот шістдесят дві тисячі чотириста вісімдесят п'ять грн.) 50 коп., станом на 31.03.2012 року, що підтверджується актом звірки розрахунків.

Згідно п. 2.2. договору, боржник зобов'язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану у п. 2.1. цього договору, шляхом сплати зобов'язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (надалі - Графік), зазначеного у цьому пункті. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно Графіка повинні надходити від боржника на рахунок кредитора у сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30 квітня 2027 року, а в частині виконання зобов'язань за договором - до їх повного здійснення (п. 5.1. договору).

Поясненнями позивача, підписаним сторонами договором підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості з оплати отриманого газу у сумі 21 805,40 грн. за квітень-травень 2014 року.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з передання відповідачу газу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з своєчасної та в повному обсязі оплати боргу за отриманий природний газ та має перед позивачем заборгованість у сумі 21 805,40 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 21 805,40 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 632,35 грн. та 3 % річних в розмірі 119,79 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати боргу за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 3.4. договору за прострочення виконання зобов'язань, вказаних у п. 2.2. цього договору, боржник зобов'язується сплатити кредитору, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків (сім відсотків) від суми простроченого платежу.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати боргу нараховано 685,99 грн. пені та 1 526,38 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 685,99 грн. та штрафу в розмірі 1 526,38 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати боргу за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 827,00. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кримтеплоелектроцентраль» (95493, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1, код 32417960) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код 31301827) 21 805 (двадцять одну тисячу вісімсот п'ять) грн. 40 коп. боргу, 685 (шістсот вісімдесят п'ять) грн. 99 коп. пені, 1 526 (одну тисячу п'ятсот двадцять шість) грн. 38 коп. штрафу, 632 (шістсот тридцять дві) грн. 35 коп. інфляційної складової боргу, 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 79 коп. 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 07.10.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак