Ухвала

від 01.10.2014 по справі 404/1005/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2362/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Галаган О. В.

Доповідач Письменний О. А.

УХВАЛА

Іменем України

01.10.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дьомич Л.М., Дуковського О.Л.,

при секретарі - Лазаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.06.2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, нотаріуса ОСОБА_4, за участю третьої без самостійних вимог Державної реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту місця відкриття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 та нотаріуса ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту місця відкриття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом. Мотивувала його тим, що для оформлення нею права власності на спадщину у порядку спадкування за заповітом після смерті своїх батьків, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, виникає необхідність встановлення факту, що вона є їх дочкою, оскільки при видачі її свідоцтва про народження була допущена помилка, яка полягала у неправильному зазначені прізвища, а саме: замість прізвища «ОСОБА_3» було зазначено «ОСОБА_3».

Зокрема, зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її мати, ОСОБА_6, після смерті яких відкрилася спадщина.

Вказала, що під час звернення до Другої державної нотаріальної контори м. Кіровограда для оформлення спадщини у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, позивачкою з'ясовано, що її брат, ОСОБА_2, 24.07.2008р. отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті свого батька, ОСОБА_5, у Жашківській державній нотаріальній конторі, нібито за останнім місцем проживання ОСОБА_5, в яку входить:

- сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі серії ВН №0105398, розміром 3,43 га, у с. ЗозівЛиповецького району, Вінницької області, в умовних кадастрових гектарах без визначення частки в натурі (на місцевості), вартістю 37576,46 (тридцять сім тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень, 46 коп., (згідно виписки № 1622, виданої відділом земельних ресурсів у Липовецькомурайоні 30 травня 2088 року),

- частина майна КСП «Україна», Липовецького району Вінницької області, яке належало померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ВІ Х №019392, видане Зозівською сільською радою 19.02.2002 року, вартість вказаної частини майна становить 5980 грн. (а. с. 94).

Вважає, що Жашківською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 незаконно було видане свідоцтво про право власності на спадщину через неправильне встановлення місця відкриття спадщини, що є підставою для визнання його недійсним та скасування державної реєстрації, та визнання права власності на вищезазначене майно у порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_3, оскільки, на момент смерті ОСОБА_5 проживав у АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою виданою ЖЕК № 10 та штампом у його паспорті (а.с. 22-24).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 червня 2014 року позов задоволено частково.

Встановлено факт, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кіровограді, був батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Зозів Липовецького району Вінницької області.

Встановлено факт, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Кіровограді, була матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Зозів Липовецького району Вінницької області. Встановлено факт, що місцем відкриття спадщини після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є місце його прописки за якою він постійно проживав щонайменше за шість місяців до смерті, а саме : квартира АДРЕСА_1.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, видане 24.07.2008 року Жашківською державною нотаріальною конторою Черкаської області нотаріусом ОСОБА_4, зареєстрованого у спадковому реєстрі №451150190, спадкова справа №676 на пай із земель, що знаходяться у колективній власності КСП «Україна», села Зозів Липовецького району Вінницької області серії ВН №0105398, розміром 3,43 га в умовних кадастрових гектарах без виділення частки в натурі (на місцевості), вартістю 37 576,46 грн.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №167663, яка розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3, 5721 га., кадастровий номер 0522281400:03:000:0033, зареєстрований 28.12.2009 року за № 010904400025, виданий ОСОБА_2 замість сертифіката на право на земельний пай, зазначений в свідоцтві про право власності в порядку спадкування за законом.

Скасовано реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Жашківською державною нотаріальною конторою Черкаської області 24.07.2008 року нотаріусом ОСОБА_4, по спадковій справі №676 зареєстрованому в спадковом уреєстрі № 45150190, ОСОБА_2, проживаючого в с. Зозів Липовецького району Вінницькоїобласті.

Визнано за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку розташовану на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, площею 3, 5721 га.

У вимозі про встановлення факту місця відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, просив його скасувати в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку і відмовити у цій вимозі.

Вказав, що суд першої інстанції при вирішенні справи не врахував його інтереси, зокрема, що він, як повнолітній непрацездатний син померлого, має право на обов'язкову частку у спадщині.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та її представника, які заперечували проти апеляційної скарги та підтримали рішення суду, представника відповідача, яка підтримала апеляційну скаргу і просила скасувати рішення суду першої інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши її в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 1241 ЦК України право на обов'язкову частку у спадщині мають повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, незалежно від змісту заповіту .

26.04.2004 року ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Другої Кіровоградської державної нотаріальної контори, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, взагалі, все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом буде мати право, заповів ОСОБА_3 (а.с.18).

Згідно з наданих ОСОБА_2 доказів, зокрема, довідки до акта огляду МСЕК, вбачається, що ОСОБА_2 13.01.2006 року мав статус інваліда ІІ групи.

Належних і допустимих доказів про те, що на момент відкриття спадщини (18.02.2005 р.) після померлого ОСОБА_5, ОСОБА_2 був непрацездатний, відповідач не надав.

Надані представником відповідача виписки з історії хвороби не містять будь - яких реквізитів, які б підтверджували достовірність їх походження.Тому їх не можна вважати належними та допустимими доказами.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Оскільки зі змісту апеляційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, ч.1 ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.06.2014 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: