Ухвала

від 30.09.2014 по справі 6-1/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 6-1/2011 Провадження № 22-ц/795/1987/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Чурупченко М. І. Доповідач - Страшний М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 року м. Чернігів АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М., суддів:Литвиненко І.В., Шарапової О.Л., при секретарі:Шкарупі Ю.В. за участю:ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Корюківського районного суду від 16 травня 2011 року у справі за поданням відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в:

В травні 2011 року заступник начальника ВДВС Корюківського районного управління юстиції звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань ОСОБА_6 Подання мотивоване тим, що в провадженні вказаного відділу ДВС перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_6 боргів на користь банківських установ. Проте з часу відкриття виконавчих проваджень боржником жодної суми в рахунок погашення заборгованостей сплачено не було, що, на заявника, є доказом ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Ухвалою Корюківського районного суду від 16 травня 2011 року подання ВДВС Корюківського районного управління юстиції задоволено; встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань згідно виконавчого листа № 2-1118/10 року виданого 26.08.2010 року; виконавчих листів № 2-410/10, виданого 23 вересня 2010 року, № 2-521/2010, виданого 12 жовтня 2010 року, №2-521/2010, виданого 12 жовтня 2010 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання ВДВС Корюківського районного управління юстиції. Апелянт посилається на те, що він не ухиляється від виконання своїх зобов'язань, проте не має змоги сплачувати кошти через відсутність постійного заробітку, а тому сподівається на заробітки за кордоном.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про задоволення подання ВДВС Корюківського районного управління юстиції районний, суд перої інстанції погодився з доводами останнього про те, що мало місце ухилення боржника ОСОБА_6 від виконання своїх боргових зобов'язань за судовими рішеннями.

Однак, з таким висновком місцевого суду не може погодитись апеляційний суд через їх невідповідність обставинам справи та порушення норм процесуального права, враховуючи наступне.

Статтею 377-1 ЦПК України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Апеляційним судом за матеріалами витребуваного зведеного виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у ВДВС Корюківського районного управління юстиції знаходяться: виконавчий лист № 2-521, виданий 12.10.2010 року, про стягнення з ОСОБА_6 на користь ВАТ КБ „Надра" 85 828 грн. 23 коп. боргу; виконавчий лист № 2-521, виданий 12.10.2010 року, про стягнення з ОСОБА_6 на користь ВАТ КБ „Надра" 489 грн. 14 коп. боргу; виконавчий лист № 144192, виданий 18.10.2010 року, про стягнення з ОСОБА_6 на користь держави 1020 грн. штрафу; виконавчий лист № 2-410, виданий 23.09.2010 року, про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" 5529 грн. 94 коп. боргу.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон - ухилення громадянина України від виконання ним зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням.

Таким чином, в розумінні вказаних правових приписів, обов'язковою законною підставою для обмеження громадянина України у його праві виїзду за межі України може бути лише ухилення боржника від виконання ним своїх зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи).

Проте, судом першої інстанції не було враховано того, що матеріали справи, не містять в собі доказів такого ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.

За матеріалами зведеного виконавчого провадження встановлено, що ОСОБА_6 приймає учать у проведених державним виконавцем в рамках цього провадження виконавчих діях. У ОСОБА_6 з метою погашення боргів було вилучено та реалізовано автомобіль ЗАЗ TF 699Р, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відтак, висновок суду першої інстанції стосовно того, що боржник ухиляється від виконання своїх боргових зобов'язань є передчасним та таким, що не ґрунтується на матеріалах справи, в зв'язку з чим апеляційний суд, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє нову ухвалу про відмову у задоволенні подання ВДВС Корюківського районного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_6 за межі України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Корюківського районного суду від 16 травня 2011 року скасувати.

В задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: