Рішення

від 01.09.2014 по справі 512/711/14-ц

САВРАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/512/286/14

Справа №512/711/14-ц

01.09.2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бростовської Н.О.,

секретаря - Пустовіт С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Саврань, Савранського району, Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Савранського районного споживчого товариства Одеської обласної спілки споживчих товариств про визнання договорів дійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Савранського районного споживчого товариства про визнання договорів купівлі-продажу основних засобів №№2, 3 від 05.08.2014р. дійсними. В обґрунтування вимог позивач вказує, що між ним та відповідачем 05.08.2014р. були укладені у простій письмовій формі два договори купівлі-продажу основних засобів №2, за яким відповідач зобов'язався передати у власність позивача «Ковбасний цех», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а позивач зобов'язався сплатити відповідачу за це майно 74000грн., та №3, згідно якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3», який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, за що останній зобов'язався сплатити відповідачу 23000грн.. Згідно умов зазначених договорів вони підлягають нотаріальному посвідченню, але у порушення умов договорів їх нотаріальне посвідчення не відбулося у наслідок ухилення відповідача, який відмовився посвідчувати у нотаріуса підписані договори, посилаючись на те, що начебто спочатку потрібно присвоїти кадастрові номери земельним ділянкам, на яких знаходиться вказане нерухоме майно. Таку відмову відповідача позивач вважає надуманою та такою, що не відповідає законодавству, оскільки згідно ч.2 ст.377 ЦК України кадастровий номер земельної ділянки потрібен лише за умов, що права на земельну ділянку переходять до набувача, але відповідно до умов цих договорів до нього права на земельні ділянки, на яких знаходиться нерухоме майно, яке є предметом цих договорів, не переходять, а тому кадастрові номери земельних ділянок не потрібні. Позивач також вказує, що як встановлено ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Тому, враховуючи, що нотаріальне посвідчення не відбулося у наслідок ухилення відповідача, а домовленість сторін щодо усіх істотних умов обох договорів підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання цих договорів, позивач вважає, що є підстави для визнання їх дійсними, у зв'язку з чим він звернувся до суду з вказаним позовом.

У судове засідання позивач не з'явився, справу просив розглянути за його відсутності (а.с.5).

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, подав до суду заяву, в якій підтвердив підписання вказаних договорів, але від їх нотаріального посвідчення відмовився, посилаючись на те, що до отримання кадастрових номерів земельних ділянок, на яких знаходяться магазин та ковбасний цех, не має сенсу звертатися до нотаріуса; при цьому, розгляд справи просив провести за його відсутності (а.с.32).

Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За таких обставин суд розглядає справу за відсутності сторін на підставі наданих суду доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності, прийшов до наступного.

05.08.2014р. між Савранським районним споживчим товариством та ОСОБА_1 був укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу основних засобів №2, відповідно до умов якого, відповідач (за договором - продавець) зобов'язався передати у власність позивача (за договором - покупець) «Ковбасний цех», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а покупець (позивач) зобов'язався сплатити за це майно 74000,00грн. (п.п.1, 2 договору, а.с.10).

Право власності продавця (відповідача) на «Ковбасний цех» підтверджується Свідоцтвом на право власності на «Ковбасний цех», виданим Савранською селищною радою 23.01.2004р., та зареєстрованим у Савранському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №22 стор. №77 за реєстровим №71 23.01.2004р. (а.с.11).

Крім того, 05.08.2014р. між сторонами був укладений у простій письмовій формі ще один договір купівлі-продажу основних засобів №3, за яким відповідач (за договором - продавець) зобов'язався передати у власність позивача (за договором - покупець) магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3», який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, а покупець (позивач) зобов'язався сплатити за це майно 23000,00грн. (п.п.1, 2 договору, а.с.6).

Право власності продавця (відповідача) на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» підтверджується Свідоцтвом на право власності на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3», виданим Савранською селищною радою 10.02.2004р., та зареєстрованим у Савранському БТІ в реєстровій книзі №22 стор. №118 за реєстровим №112 10.02.2004р. (а.с.7).

У п.12 вищевказаних договорів сторони визначили, що вони підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Але у порушення умов договорів та вимог закону нотаріальне посвідчення обох договорів не відбулося у наслідок ухилення відповідача, який відмовився посвідчувати у нотаріуса підписані договори, посилаючись на те, що начебто спочатку потрібно присвоїти кадастрові номери земельним ділянкам, на яких знаходиться нерухоме майно, яке є предметом цих договорів.

Як встановлено ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що кожен з договорів купівлі-продажу основних засобів від 05.08.2014р., який уклали між собою позивач та відповідач, містять усі істотні умови, що визначені законом та є необхідними для договорів даного виду, що підтверджується письмовими доказами - самими договорами купівлі-продажу основних засобів №№2, 3 від 05.08.2014р..

Судом враховано вимоги ч.2 ст.377 ЦК України, згідно якої передбачено, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Між тим, ця норма права має застосовуватися не окремо, а у взаємному зв'язку з положеннями ч.1 ст.377 ЦК України, згідно якої передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Тобто законом передбачено, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки є істотною умовою договору лише у випадку, коли до особи, яка набула право власності на нерухоме майно, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій таке майно розміщено.

У матеріалах справи не має доказів того, що відповідач (продавець за договорами) набув прав землевласника (землекористувача).

Таким чином, для договорів купівлі-продажу основних засобів №№2, 3 від 05.08.2014р. вимога щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки не є істотною умовою визначеною законом.

Також судом встановлено, що відбулося виконання обох договорів.

Так, позивач повністю сплатив відповідачу вартість «Ковбасного цеху» у розмірі 74000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №88 від 05.08.2014р. (а.с.12), а відповідач передав позивачу у власність «Ковбасний цех», що підтверджується Актом приймання-передачі основних засобів від продавця до покупця від 05.08.2014р. (а.с.13). Крім того, позивач повністю сплатив відповідачу вартість магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» у розмірі 23000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №87 від 05.08.2014р. (а.с.8), а відповідач передав позивачу у власність магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3», що також підтверджується Актом приймання-передачі основних засобів від продавця до покупця від 05.08.2014р. (а.с.9).

Судом встановлено, що обидва договори купівлі-продажу основних засобів від 05.08.2014р. нотаріально не посвідчені у наслідок ухилення відповідача.

Таким чином, судом встановлена наявність юридичного складу, який передбачений ч.2 ст.220 ЦК України, що надає суду право визнати дійсними обидва договори купівлі-продажу основних засобів від 05.08.2014р..

Як встановлено ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 цього Закону обов'язковій державній реєстрації підлягає також і право власності на нерухоме майно.

У п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом. Тобто, договори купівлі-продажу основних засобів №№2, 3 від 05.08.2014р. є підставою для виникнення у позивача права власності на «Ковбасний цех» та на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» з моменту державної реєстрації, яка має відбутися на підставі цих договорів.

Керуючись ст.ст.15, 16, ч.2 ст.220 ЦК України, п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.3, 15, ч.3 ст.208, ст.ст.209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Визнати дійсним договір купівлі-продажу основних засобів №2 від 5 серпня 2014 року, укладений між Савранським районним споживчим товариством, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ 01761480, та ОСОБА_1, який зареєстрований і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, предметом якого є «Ковбасний цех», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, Одеської області.

2. Визнати, що договір купівлі-продажу основних засобів №2 від 5 серпня 2014 року, укладений між Савранським районним споживчим товариством, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ 01761480, та ОСОБА_1, який зареєстрований і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, предметом якого є «Ковбасний цех», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, Одеської області, є підставою для виникнення у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, права власності на «Ковбасний цех», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, Одеської області.

3. Визнати дійсним договір купівлі-продажу основних засобів №3 від 5 серпня 2014 року, укладений між Савранським районним споживчим товариством, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ 01761480, та ОСОБА_1, який зареєстрований і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, предметом якого є магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3», який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, Одеської області.

4. Визнати, що договір купівлі-продажу основних засобів №3 від 5 серпня 2014 року, укладений між Савранським районним споживчим товариством, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ 01761480, та ОСОБА_1, який зареєстрований і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, предметом якого є магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3», який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, Одеської області, є підставою для виникнення у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, права власності на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3», який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, Одеської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Савранський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення (ч.1 ст.294, ч.1 ст.296 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ч.1 ст.223 ЦПК України).

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області Бростовська Н.О.