Справа № 683/2447/14-ц
2/683/1030/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2014 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючої - судді Завадської О.П.
при секретарі Васічевій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
встановив:
В серпні 2014 року ОСОБА_1 пред'явив позов до Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 1,81 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 033740, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією 04 серпня 2005 року, спадкоємцем якого була ОСОБА_3, яка прийняла спадщину, але не встигла її оформити, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він являється єдиним спадкоємцем останньої на підставі заповіту на все майно, інших спадкоємців немає. Однак через невірно записані в Державному акті дані про власника «ОСОБА_2» замість вірного «ОСОБА_2» не може оформити спадкові права на дану земельну ділянку, про що державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Позивач та його представник - адвокат в судове засідання не з'явились, однак останній подав заяву, якою підтримав обставини, викладені в позовній заяві в обґрунтування заявлених позовних вимог, які просив задовольнити, розглянувши справу без їхньої участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про час місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 24 вересня 2014 року суд ухвалив розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Дослідивши матеріли справи, суд дійшов до висновків про наступне.
Згідно положень ст. ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ст. 1233 ЦК України заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своє смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Оріхівка Старокостянтинівського району, місце державної реєстрації виконавчий комітет Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району, про що складено відповідний актовий запис № 31 згідно даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району 03 грудня 2012 року.
Відповідно до змісту довідки виконавчого комітету Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району від 26 серпня 2014 року за № 700 ОСОБА_2 згідно по господарської книги Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району на день смерті був прописаний та проживав АДРЕСА_2. З 31 вересня 1979 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року проживав разом із своєю співмешканкою ОСОБА_3.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Оріхівка Старокостянтинівського району, місце державної реєстрації виконавчий комітет Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району, про що складено відповідний актовий запис № 7 згідно даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району ІНФОРМАЦІЯ_6 року.
За даними довідки виконавчого комітету Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району від 26 серпня 2014 року за № 699 ОСОБА_3 на день смерті проживала та була зареєстрована одна АДРЕСА_2, але на день смерті ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5 року) проживала разом з ним.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 29 липня 2014 року встановлено факт проживання однією сім»єю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 року та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року, без шлюбу з 30 вересня 1979 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 року.
За змістом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, наданої Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою від 19 серпня 2014 року за № 3063/02-31 спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_2 не заводилась.
ОСОБА_3 за життя фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що слідує із змісту вищевказаних довідок виконавчого комітету Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району від 26 серпня 2014 року та рішення Старокостянтинівського районного суду від 29 липня 2014 року.
ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося і, взагалі все те, що буде належатиме їй на день смерті і, на що вона матиме право заповіла позивачу ОСОБА_1, про що склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району від 28 березня 2013 року за р. № 22, який відповідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 38448777, виданої Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою 24 вересня 2014 року є чинним.
Позивач в межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, юридично прийняв спадщину, шляхом подання 26 червня 2013 року відповідної заяви до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України. На підставі його заяви була заведена спадкова справа № 428/2013 року до майна померлої (інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 38448750, наданий Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою 24 вересня 2014 року).
Зі змісту копій матеріалів даної спадкової справи, направлених суду Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою 24 вересня 2014 року за № 3644/01-16, вбачається, що позивач являється єдиним спадкоємцем до майна померлої. Інших спадкоємців, а також передбачених законом та ст. 1241 ЦК України, малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена немає.
До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 увійшла земельна ділянка площею 1,81 га. в межах згідно з планом (опис меж: від А до Б землі ОСОБА_4; від Б до В землі Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району; від В до Г землі приватної власності; від Г до А землі Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована с. Оріхівка поле № 4 Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району, що належала ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 033740, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією 04 серпня 2005 року. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010574700040.
При зазначені даних про власника земельної ділянки в вищевказаному Державному акті невірно записані його дані «ОСОБА_2» замість вірного «ОСОБА_2».
У відповідності до ст. 126 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення земельних правовідносин) право власності на земельну ділянку посвідчувалось державним актом.
Зі змісту п. п. 4.1, 4.2, 4.4 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів за № 325 від 22 червня 2009 року слідує, що виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається. У разі виявлення орфографічних або технічних помилок на стадії заповнення, підписання та реєстрації бланка такий комплект бланків вважається зіпсованим і землевласнику (землекористувачу) за його заявою (клопотанням) видається новий державний акт.
У зв'язку із набуттям чинності з 01 січня 2013 року Закону України «Про державний земельний кадастр» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» позивач не може поновити чи отримати дублікат правовстановлюючого документу на земельну ділянки у порядку, який був визначений Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету по земельних ресурсах України № 43 від 04 травня 1999 року.
Постановою державного нотаріуса Старокостянтинівської державної нотаріальної контори від 19 серпня 2014 року за № 3063/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дану земельну ділянку після смерті ОСОБА_3, як спадкоємця ОСОБА_2, в зв'язку з розбіжністю в зазначенні даних про власника земельної ділянки в вищевказаному Державному акті.
Відповідно до роз'ясень в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування" за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до п. «г» ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають
права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Проаналізувавши зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що спадкодавець ОСОБА_2 за свого життя набув право власності на заявлену земельну ділянку відповідно до закону і зареєстрував своє право власності у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності чи право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Приймаючи до уваги те, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, проте не встигла оформити своїх спадкових прав померла, та прийняв спадщину, однак не може оформити право власності на вказане спадкове майно у зв'язку з невірним зазначенням власника земельної ділянки при заповненні правовстановлюючого документу, а також не може в адміністративному порядку звернутися для усунення даних помилок, так як не являється ні власником, ні законним користувачем земельної ділянки в розумінні ст. 125 ЗК України, тому права позивачки ОСОБА_1 підлягають захисту, а наявність помилок не може бути підставою відмови у захисті права позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 53, 59, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ч. 1 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 16, ст. 328, ст. 1216, ст. 1217, ст. 1218, ч. 1 ст. 1225, ст. 1241, ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 , ч. 1 ст. 1270, ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування", п. п. 4.1, 4.2, 4.4 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів за № 325 від 22 червня 2009 року,
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, однак не встигла оформити спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року, право власності на земельну ділянку, за кадастровим номером 6824281300:04:016:0201, площею 1,81 га. в межах згідно з планом (опис меж: від А до Б землі ОСОБА_4; від Б до В землі Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району; від В до Г землі приватної власності; від Г до А землі Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована с. Оріхівка поле № 4 Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району, що належала ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 033740, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією 04 серпня 2005 року. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010574700040.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь в судовому засіданні, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Суд | Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2014 |
Оприлюднено | 10.10.2014 |
Номер документу | 40774749 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Завадська О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні