Постанова

від 31.07.2014 по справі 804/9754/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 р. Справа № 804/9754/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д. П. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Трейд-2012" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ :

11 липня 2014р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить:

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Трейд 2012» (код згідно ЄДРПОУ 38361683) за результатами якої складено акт №715/04-67-22-03/38361683 від 24.06.2014р. «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ТРЕЙД-2012» (код за ЄДРПОУ 38361683) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.».

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у формуванні висновків у акті №715/04-67-22-03/38361683 від 24.06.2014р. про неможливість підтвердження реальності здійснення Приватного підприємства «Трейд 2012» (код згідно ЄДРПОУ 38361683) господарських операцій із контрагентами-продавцями та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Приватного підприємства «Трейд 2012» (код згідно ЄДРПОУ 38361683) у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту №715/04-67-22-03/38361683 від 24.06.2014р. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Приватного підприємства «Трейд 2012» (код згідно ЄДРПОУ 38361683) в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що були змінені на підставі акту №715/04-67-22-03/38361683 від 24.06.2014р. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 11.07.2014 р.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача не заперечував проти розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом були встановлені наступні обставини.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (на далі за текстом відповідач) 24 червня 2014 р. було проведено податкову перевірку Приватного підприємства «Трейд 2012» (далі за текстом позивач), за результатом якої було оформлено акт №715/04-67-22-03/38361683 від 24.06.2014р. «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ТРЕЙД-2012» (код за ЄДРПОУ 38361683) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.».

Податкова перевірка як вважає позивач була проведена з порушенням положень чинного законодавства, якими регулюються обов'язкові підстави, обставини та порядок проведення податкових документальних виїзних перевірок платників податків.

Позивач вважає, що під час проведення перевірки відповідачем були вчинені протиправні дії відносно нього, а саме: як слідує зі змісту акту, відповідачем фактично було вчинено дії по проведенню перевірки позивача за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. та результати фактично проведеної перевірки відповідач протиправно оформив актом про неможливість проведення документальної виїзної перевірки, порушивши визначений положеннями податкового кодексу України порядок проведення документальної виїзної перевірки платників податків; було позбавлено позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з контрагентами- постачальниками товарів та послуг за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.; позбавлено позивача права на формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість з контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.; позбавлено позивача та його контрагентів права на використання результатів укладених і виконаних господарських договорів в податковому та фінансовому обліку підприємств, у зв'язку із встановленням податковим органом факту, нібито, нереальності й нікчемності здійснених господарських операцій по ланцюгу постачання; на підставі акту були здійснені коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», задекларованих позивачем згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.; видалено з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» значення податкових зобов'язань та податкового кредиту вказані Позивачем в поданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., тим самим відповідач позбавив позивача права на врахування результатів здійснених господарських операцій з контрагентами в своєму податковому обліку, зумовивши розбіжність в задекларованих контрагентами - покупцями позивача значеннях податкового кредиту зі значеннями податкових зобов'язань позивача за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.; вказані дії відповідача з коригування показників податкової звітності позивача за результатом перевірки мають наслідком проведення, у відповідності до положень «Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» затверджених наказом ДПС України № 516 від 14.06.2012 року, позапланових перевірок контрагентів-покупців позивача та донарахування відповідних сум податкових зобов'язань; завдано шкоди діловій репутації Позивача у зв'язку із протиправним встановленням фактичної нікчемності та безтоварності вчинених позивачем з його контрагентами правочинів та позбавлення права позивача та його контрагентів враховувати дійсні, задекларовані значення податкових зобов'язань та податкового кредиту за результатами вчинених правочинів у своєму податковому й фінансовому обліку.

Також, судом були досліджені письмові докази, а саме: копія свідоцтва про реєстрацію, довідки статистики, статуту та іншої документації позивача, копія акту про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Трейд 2012 року», копія довідки про взяття на облік платника податків, копія виписки з ЄДРПОУ, копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія статуту ПП «Трейд 2012 року», копії первинних бухгалтерських - фінансових документів оформлених ПП «Трейд 2012» та контрагентами - продавцями й контрагентами покупцями, копія актів надання послуг.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік обставин (підстав) за наявності яких може здійснюватися документальна позапланова перевірка.

Як зазначено в пп. 78.1.1, 78.1.4. п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, за умови настання таких обставин, як: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Статтею 78.4. Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Податковим органом за фактом вчинених дій, результати яких зафіксовано актом №715/04-67-22-03/38361683 від 24.06.2014р. про неможливість проведення документальної виїзної перевірки, - фактично було здійснено позапланову документальну податкову перевірку позивача.

При цьому податковий орган оформив перевірку актом про неможливість проведення перевірки та надав в ньому оцінку фінансово- господарським операціям позивача та його контрагентів.

Дії вчинені відповідачем та висновки викладені в акті є за своєю суттю нічим іншим, як висновками складеними за результатами перевірки, які здійснюються податковим органом з метою контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідачем в акті перевірки не вказано жодну підставу для проведення документальної позапланової перевірки, не вказано направлення та наказу на проведення такої перевірки.

В порушення обов'язкових норм Податкового кодексу України відповідачем не складалися та не направлялися позивачу письмові запити про надання інформації та їх документального підтвердження у зв'язку із проведенням документальної позапланової перевірки.

В порушення обов'язкових норм Податкового кодексу України відповідач наказ та повідомлення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки до її початку не направляв та не вручав Позивачу. Перевірка взагалі була проведена без відома Позивача.

Були відсутні визначені ст.ст. 78, 81 Податкового кодексу України необхідні обставини та підстави для проведення Відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача, фактичні результати, якої оформлено вказаним актом.

Відповідно до ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

У п.п 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вказано, що податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992, № 2657-XII (надалі - Закон № 2657-XII) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Відтак, позивач має право на достовірність податкової інформації, відносно нього, яка міститься в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" податкового органу, згідно раніше поданих позивачем податкових декларації з податку на додану вартість.

Отже, дії Відповідача з коригування на підставі акту перевірки податкового кредиту та податкових зобов'язань Позивача в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», задекларованих Позивачем згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. - є протиправними.

За правилами п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз.1 п.58.1 ст. 58).

В силу абз.2 п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

З вказаних норм Податкового кодексу України слідує, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, так само, як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний приписами чинного законодавства прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Вказані норми носять обов'язковий характер, відтак, іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах між Позивачем та Відповідачем, законодавством не передбачено.

Факт вчинення Відповідачем дій щодо коригування Відповідачем задекларованих Позивачем сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за перевірений згідно акту період, без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, лише на підставі акту звірки, не спростовується податковим органом.

Акт, складений Відповідачем за результатами проведеної перевірки, не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Згідно частин 2, 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частиною 1 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Угоди укладені позивачем не порушують публічний порядок, не суперечать моральним засадам суспільства та не спрямовані на заволодіння майном держави.

При цьому реальні правові наслідки за укладеними позивачем правочинами з його контрагентами, переліченими відповідачем у акті, були досягнуті сторонами шляхом вчинення ними дій з виконання умов договорів та здійснення розрахунків за ними, тобто дії сторін правочинів були спрямовані на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України), що в повній мірі відповідає положенням частин 3, 5 ст. 203 та ст. 215 ЦК України.

Позивач в одному із пунктів позовних вимог просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Трейд 2012» (код згідно ЄДРПОУ 38361683) за результатами якої складено акт №715/04-67-22-03/38361683 від 24.06.2014р. «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ТРЕЙД-2012» (код за ЄДРПОУ 38361683) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.» та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у формуванні висновків у акті №715/04-67-22-03/38361683 від 24.06.2014р. про неможливість підтвердження реальності здійснення Приватного підприємства «Трейд 2012» (код згідно ЄДРПОУ 38361683) господарських операцій із контрагентами-продавцями та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.

Вище зазначені пункти позовних вимог не можуть бути задоволеними судом у зв'язку з наступним: акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

Разом з тим, оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту перевірки.

У зв'язку з вище наведеним суд вважає, що висновки відповідача в акті перевірки не обґрунтовані, не відповідають дійсності та як наслідок дій відповідача впливають на податкову та фінансову звітність позивача.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Приватного підприємства «Трейд 2012» (код згідно ЄДРПОУ 38361683) у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту №715/04-67-22-03/38361683 від 24.06.2014р. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Приватного підприємства «Трейд 2012» (код згідно ЄДРПОУ 38361683) в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що були змінені на підставі акту №715/04-67-22-03/38361683 від 24.06.2014р. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Приватного підприємства «Трейд 2012» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 32 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.П. Павловський