Постанова

від 03.10.2014 по справі 809/2929/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2014 р. Справа № 809/2929/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декра - машина технологій" про стягнення податкового боргу у сумі 111 237,97 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

09.09.2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач, ДПІ у м. Івано-Франківську) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декра - машина технологій" (надалі - відповідач, ТзОВ "Декра - машина технологій") про стягнення податкового боргу у сумі 111 237,97 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за 2013 рік у розмірі 1 181,77 грн.; єдиного податку за 2012 рік у розмірі 25 476,44 грн., за І квартал 2013 року у розмірі 9 315,94 грн., за І півріччя 2013 року у розмірі 4 329,55 грн., за 2013 рік у розмірі 2 506,19 грн.; з податку на додану вартість за листопад 2013 року, грудень 2013 року, за період січень-червень 2014 року у розмірі 335,17 грн., 34 020,00 грн., 3 563,00 грн., 3 794,00 грн., 3 733,00 грн., 14 206,00 грн., 2 325,00 грн., 5 367,00 грн. відповідно; штрафних санкцій, нарахованих платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки при визначенні єдиного податку за 2012 рік у сумі 103,84 грн.; штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб, у сумі 840,77 грн., а також нарахованої пені у загальній сумі 140,30 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.56).

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 19.09.2014 року о 08:30 год. не з'явився, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.48).

У судове засідання, призначене на 03.10.2014 року о 08:30 год., представник відповідача не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.55).

Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина 6).

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Декра - машина технологій" 22.04.2003 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.7-8) та взяте на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Івано-Франківську.

Судом також з'ясовано, що ТзОВ "Декра - машина технологій" у відповідності до статтей 133, 180 Податкового кодексу України являється платником податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200145030, індивідуальний податковий номер - 13656109154).

Крім того, відповідач являється платником єдиного податку, який належить до четвертої групи платників єдиного податку.

З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2014 року ТзОВ "Декра - машина технологій" подано до ДПІ у м. Івано-Франківську податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, якою узгоджено податкове зобов'язання платника податків з податку на прибуток підприємства за вказаний період у сумі 1 232,00 грн. (а.с.12-13).

25.01.2013 року, 24.04.2013 року, 15.07.2013 року та 11.10.2013 року відповідачем подано позивачу податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи за 2012 рік, за І квартал 2013 року, за І півріччя 2013 року та за 2013 рік, якими узгоджено податкове зобов'язання для платника єдиного податку ІV групи за вказані періоди у сумі 27 020,07 грн., 9 315,94 грн., 4 329,55 грн. та у сумі 2 506,19 грн. відповідно (а.с.32, 34, 35-36, 37-38).

При цьому судом з'ясовано, що 17.04.2013 року ТзОВ "Декра - машина технологій" подано до ДПІ у м. Івано-Франківську уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи за 2012 рік. Згідно вказаної уточнюючої податкової декларації платником податків самостійно визначено суму єдиного податку у розмірі 20 655,00 грн., яка за результатами проведеного перерахунку у зв'язку з виявленням помилки підлягає сплаті у дохід держави, та нараховано суму штрафу у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 103,84 грн. (а.с.33).

18.12.2013 року, 15.01.2014 року, 17.0.2014 року, 17.03.2014 року, 15.04.2014 року, 16.05.2014 року, 17.06.2014 року та 16.07.2014 року ТзОВ "Декра - машина технологій" подано до ДПІ у м. Івано-Франківську податкові декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2013 року та за період січень-червень 2014 року, якими узгоджено податкове зобов'язання платника податків з податку на додану вартість за вказані періоди у сумі 2 356,00 грн., 34 020,00 грн., 3 563,00 грн., 3 794,00 грн., 3 733,00 грн., 14 206,00 грн., 2 325,00 грн. та у сумі 5 367,00 грн. відповідно (а.с.14-29).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить висновку, що податкові зобов'язання, визначені відповідачем у вищевказаних податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства, з єдиного податку та з податку на додану вартість є узгодженими.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.

У відповідності до вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (абзац 1).

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску (абзац 7).

Згідно пункту 295.3 статті 295 цього Кодексу платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до пункту 296.3 статті 296 даного Кодексу платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Згідно пункту 203.2 статті 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 203.1 цієї статті встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 49.18 статті 49 даного Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що самостійно узгоджені ТзОВ "Декра - машина технологій" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, єдиного податку та з податку на додану вартість підлягали сплаті відповідачем у строки, встановлені пунктом пункту 57.1 статті 57, пунктом 295.3 статті 295 та пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України відповідно.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково сплачено податок на прибуток підприємства за 2013 рік у сумі 50,23 грн., єдиний податок за 2012 рік у сумі 5 005,01 грн. та податок на додану вартість за листопад 2013 року у сумі 2 200,83 грн.

Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням ТзОВ "Декра - машина технологій" визначеного Законом обов'язку, за останнім залишається непогашеною заборгованість зі сплати податку на прибуток підприємства за 2013 рік у розмірі 1 181,77 грн.; податку на додану вартість за період листопад-грудень 2013 року, січень-червень 2014 року у загальному розмірі 67 343,17 грн.; єдиного податку за 2012 рік, І квартал 2013 року, І півріччя 2013 року, 2013 рік та єдиного податку з юридичних осіб, донарахованого платником податків самостійно за 2012 рік у зв'язку з виявленням помилки, у загальному розмірі 41 628,12 грн.

Крім того, судом також встановлено, що 07.10.2013 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з єдиного податку за звітний податковий період - 2012 рік платника єдиного податку - ТзОВ "Декра - машина технологій", за результатами якої складено акт за № 2218/1503/13656162 від 07.10.2013 року. У даному акті зафіксовано факти несвоєчасної сплати відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку за 2012 рік, чим порушено вимоги пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України (а.с.10).

Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивачем на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку на додану вартість за № 2218/1503/13656162 від 07.10.2013 року, відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення за № 0020491503 від 10.10.2013 року, згідно якого ТзОВ "Декра - машина технологій" нараховано штраф у сумі 840,77 грн. (а.с.9).

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення за № 0020491503 від 10.10.2013 року отримано директором ТзОВ "Декра - машина технологій" Вінтоняк В.М., однак залишено без реагування.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України вручено директору ТзОВ "Декра - машина технологій" Вінтоняку В.М. податкову вимогу форми Ю за № 818-19 від 08.07.2013 року (а.с.6).

Cудом також з'ясовано, що ДПІ у м. Івано-Франківську на виконання вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню у сумі 132,76 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб та у сумі 7,64 грн. - за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що грошові зобов'язання зі сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за 2013 рік у розмірі 1 181,77 грн.; єдиного податку за 2012 рік у розмірі 25 476,44 грн., за І квартал 2013 року у розмірі 9 315,94 грн., за І півріччя 2013 року у розмірі 4 329,55 грн., за 2013 рік у розмірі 2 506,19 грн.; з податку на додану вартість за листопад 2013 року, грудень 2013 року, за період січень-червень 2014 року у розмірі 335,17 грн., 34 020,00 грн., 3 563,00 грн., 3 794,00 грн., 3 733,00 грн., 14 206,00 грн., 2 325,00 грн., 5 367,00 грн. відповідно; штрафних санкцій, нарахованих платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки при визначенні єдиного податку за 2012 рік у сумі 103,84 грн.; штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб, у сумі 840,77 грн., а також нарахованої пені у загальній сумі 140,30 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Наявність податкового боргу підтверджується довідкою ДПІ у м. Івано-Франківську про борг за платежами ТзОВ "Декра - машина технологій" від 20.08.2014 року (а.с.42), обліковими картками даного платника податків за платежами податок на прибуток приватних підприємств, єдиний податок з юридичних осіб, податок на додану вартість (а.с.39, 40, 41) та іншими матеріалами справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.

За таких обставин, податковий борг у сумі 111 237,97 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац 1 пункту 87.1).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).

Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.6 ст.128 , ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Декра - машина технологій" (76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 67, офіс 503, код ЄДРПОУ - 13656162) у дохід держави податковий борг у сумі 111 237 (сто одинадцять тисяч двісті тридцять сім) грн. 97 коп з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника податків, та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Декра - машина технологій" .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.