Рішення

від 25.09.2014 по справі 910/15492/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15492/14 25.09.14

За позовомКомунального підприємства «Агенція з питань регіонального розвитку» Житомирської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузинський дім плюс» простягнення 14 454,77 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Куликовський А.А. - представник від відповідача не з'явлись

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Агенція з питань регіонального розвитку» Житомирської обласної ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузинський дім плюс» основного боргу за оренду майна у розмірі 13653,60 грн та 3% річних у розмірі 801,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/15492/14, розгляд справи призначено на 17.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2014 відкладено розгляд справи на 25.09.2014.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору оренди нерухомого майна № 213 від 16.06.2011 не було здійснено у визначений договором строк оплату за користування орендованим майном за період з лютого 2012 року по 27.06.2012 включно в сумі 13653,60 грн. Крім того, за прострочення оплати орендних платежів, позивач просить суд стягнути 3% річних у розмір 801,77 грн з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 94-А, корпус № 3, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.06.2011 між Комунальним підприємством «Агенція з питань регіонального розвитку» Житомирської обласної ради (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грузинський дім плюс» (відповідач, орендар) підписано договір оренди нерухомого майна № 213 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 3/14, загальною площею 21,2 кв.м, що знаходиться на балансі Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (далі - об'єкт оренди).

Відповідно до п. 8.1 Договору даний Договір діє з 01.06.2011 по 30.04.2014 включно.

01.06.2011 балансоутримувач передав, а орендар прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди за Актом приймання-передачі.

Згідно з п. 3.1 Договору орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженої рішенням обласної ради, і становить без ПДВ, за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - травень 2011 року, 110,00 грн за 1 кв.м.

У відповідності з п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та перераховується орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця.

Орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання-передачі (п. 3.6 Договору).

Згідно з п. 6.8 Договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

27.06.2012 відповідачем повернуто, а балансоутримувачем прийнято об'єкт оренди за актом приймання-передачі.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 789 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За період з лютого 2012 року по 27.06.2012 позивачем нараховано відповідачу орендну плату у загальному розмірі 13653,54 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем свого обов'язку по сплаті орендної плати за відповідні місяці користування приміщенням виконано не було, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 13653,54 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 13 653,54 грн.

Вимоги про стягнення орендної плати у розмірі 0,06 грн задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю.

Крім того, за прострочення оплати орендних платежів, позивач просить суд стягнути відповідача 3% річних у розмірі 801,17 грн.

Згідно з нормами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати передбаченого Договором розміру орендної плати на користь позивача встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими.

За здійсненим судом перерахунком 3% річних в межах періоду визначеного позивачем, розмір 3% річних за прострочення оплати орендної плати є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійним вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач під час судового розгляду та його представник в судовому засіданні наполягав на заявлених вимогах у розмірі, зазначеному у позовній заяві. Заяв та клопотань іншого змісту суду не подавалось та представником не заявлялось. За таких обставин, суд при винесенні рішення обмежений розміром позовних вимог про стягнення 3% річних, визначеним позивачем в прохальній частині позову.

З огляду на вищезазначене, вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 801,17 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузинський дім плюс» (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 94-А, корпус № 3, ідентифікаційний код 34617018) на користь Комунального підприємства «Агенція з питань регіонального розвитку» Житомирської обласної ради (10014, м. Житомир, Майдан ім. С.П. Корольова, 12, ідентифікаційний код 32744337) основний борг у розмірі 13653 (тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн 54 коп., 3% річних у розмірі 801 (вісімсот одна) грн 17 коп. та судовий збір у розмірі 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн 82 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.10.2014

Суддя Ю.М. Смирнова