Рішення

від 30.09.2014 по справі 918/1048/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2014 р. Справа № 918/1048/14

Суддя Горплюк А.М . розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до відповідача Приватне акціонерне товариство "Шпанівагроцукор"

про стягнення 137 727 грн. 19 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Мельник О.П. (довіреність № 186 від 26.12.2013р.);

від відповідача: Ющак В.І. (директор).

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача - приватного акціонерного товариства "Шпанівагроцукор" про стягнення 137 727 грн. 19 коп. з яких: 126 248 грн. 69 коп. заборгованість за спожиту активну електроенергію, пеня в розмірі 4 567 грн. 84 коп., інфляційні збитки в розмірі 6 011 грн. 52 коп., 3% річних в розмірі 899 грн. 14 коп.

Ухвалою суду від 15.07.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 22.07.2014р.

В судовому засіданні 22.07.2014р. оголошувалась перерва до 05.08.2014р.

В судовому засіданні 05.08.2014р. оголошувалась перерва до 12.09.2014р.

09.09.2014р. відповідач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Ухвалою суду від 12.09.2014р. за клопотанням представника позивача розгляд справи продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні 30.09.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, вказаних у позовній заяві, а представник відповідача визнав заборгованість частково.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.08.2009р. між закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго"; постачальник) та закритим акціонерним товариством "Шпанівагроцукор" (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Шпанівагроцукор"; споживач) укладено Договір № 1-2/522 про постачання електричної енергії (а.с. 10 - 15).

У відповідності до п. 1. Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з сумарною приєднаною потужністю 150 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

За приписами п. 2.2.2. Договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору.

Відповідно до п. 2.3.1. та п. 2.3.3. Договору споживач зобов'язався виконувати умови цього Договору та сплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків" (а.с. 19).

Пунктом 5.1. Договору визначено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" та додаток № 2 "Обсяги постачання електричної потужності споживачу та субспоживачу"). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

Згідно п. 8.1. Договору, оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни визначені Додатком № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

На виконання умов Договору постачальник здійснив постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 8.5. Договору, тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

У відповідності до пункту 8.6 Договору у разі заборгованості споживача за електричну енергію, уповноваженими представниками сторін складається графік погашення заборгованості.

Пунктом 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань врегулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (надалі - ПКЕЕ) передбачено, що споживча електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків.

Пунктом 3 Додатку №4 передбачено, що розрахунки за електроенергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний розрахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Згідно пункту 4 Додатку № 4, відповідно до визначеної згідно пункту 5 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електроенергію постачальник виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання споживачем рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору та зростанням суми заборгованості за спожиту електроенергію, загальна сума заборгованості приватного акціонерного товариства "Шпанівагроцукор" перед позивачем станом на 14.07.2014р. становить 126 248 грн. 69 коп.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3. - 2.2.4. Договору, з порушенням термінів, визначених відповідними додатком, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На підставі п. 4.2.1. Договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 4 567 грн. 84 коп. (розрахунок а.с. 52 - 53).

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу інфляційні збитки в розмірі 6 011 грн. 52 коп., та 3% річних в розмірі 899 грн. 14 коп. (розрахунок а.с. 54 - 55).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України, що кореспондується із статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 275 ГК України передбачає, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Враховуючи те, що наявність у відповідача заборгованості за договором від 19.08.2009р. №1-2/522 за спожиту активну електроенергію в сумі 126 248 грн. 69 коп. підтверджена належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги ПАТ "Рівнеобленерго" про стягнення з відповідача заборгованості у вказаній сумі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням взятих зобов'язань відповідачем, відповідно до умов Договору та чинного законодавства, за період з 24.04.2013р. по 11.07.2014р. (з урахуванням періодів заборгованості та суми боргу) позивачем нараховано пеню в розмірі 4 567 грн. 84 коп., 3% річних в розмірі 899 грн. 15 коп., індекс інфляції в розмірі 6 011 грн. 52 коп. (розрахунок а.с. 52 - 55).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3- 2.2.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідними додатком, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені та інфляційних втрат, суд визнає обґрунтованим стягнення пені в розмірі 4 739 грн. 95 коп. та інфляційних втрат в розмірі 7 288 грн. 20 коп., однак враховуючи, що при прийнятті рішення суд не може вийти за межі позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в розмірі 4 567 грн. 84 коп. пені та 6 011 грн. 52 коп. інфляційних втрат.

В свою чергу, суд погоджується з вірністю зробленого позивачем розрахунку 3 % річних, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 899 грн. 15 коп. 3 % річних обґрунтовані, стверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 126 248 грн. 69 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, пені в розмірі 4 567 грн. 84 коп., інфляційних збитків в розмірі 6 011 грн. 52 коп., 3% річних в розмірі 899 грн. 14 коп. стверджуються Договором, рахунками та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 612, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 230, 232, 275 Господарського кодексу України.

На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 754 грн. 54 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного акціонерко товариства "Шпанівагроцукор" (35302, Рівненська область, Рівненський район, село Великий Олексин, код ЄДРПОУ 31620321) на користь публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, буд 71, код ЄДРПОУ 05424874) - 126 248 грн. 69 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, пеню в розмірі 4 567 грн. 84 коп., інфляційних збитків в розмірі 6 011 грн. 52 коп., 3% річних в розмірі 899 грн. 14 коп. та 2 754 грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "06" жовтня 2014р.

Суддя Горплюк А.М.