Ухвала

від 04.09.2014 по справі 872/17812/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2014 рокусправа № 811/2508/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Губін Д.А., дов. від 03.09.14 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 р. у справі № 811/2508/13-а

за позовом Приватне підприємство "Агроекстра"

до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 р. Приватне підприємство "Агроекстра" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області № 0000342202 від 22.07.2013 р. яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 79247 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення прийняте незаконно, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу щодо безтоварності господарських відносин між позивачем ТОВ «Ник 7» і зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням; господарські відносини позивача з вказаним контрагентом мали реальний характер, що підтверджується наявними первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 р. у справі № 811/2508/13-а вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано встановленням факту правомірності формування позивачем валових витрат, що підтверджено належним чином оформленою первинною документацією у відповідності до вимог податкового законодавства.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 р. у справі №811/2508/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував, що відсутність у контрагента позивача необхідних умов для відповідної господарської діяльності, технічного персоналу основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про неможливість ведення реальної господарської діяльності та відповідно про нікчемність укладених з позивачем правочинів. За таких обставин, враховуючи відсутність об'єкту оподаткування та неможливість реального здійснення контрагентом позивача здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, на думку скаржника, свідчить про необґрунтоване та протиправне формування валових витрат ПП «Агроекстра» по взаємовідносинах з даним контрагентом.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Представником позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надані пояснення по суті спірних питань даної справи, надані заперечення на доводи апеляційної скарги та вказано на безпідставність вимог щодо скасування судового рішення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.

Обставини, пов'язані з проведенням Кіровоградською ОДПІ документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Агроекстра» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ник 7» за травень 2012 р. (акт перевірки №4/11-23-22-02/23681818 від 05.07.2013 р., а. с.10-26), встановлені під час цієї перевірки порушення, зміст цих порушень та зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення (а. с.28) відображені в постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування Товариством валових витрат за рахунок придбаного товару згідно безтоварної господарської операції, укладеного з контрагентом - ТОВ «Ник 7».

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Кіровоградської ОДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків вищевказаної позапланової перевірки в результаті порушення

- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України Підприємством занижено податок на прибуток, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2012 року на загальну суму 52831 грн.

Даний висновок податкового органу обґрунтовано тим, що господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентом ТОВ "Ник 7" є безтоварними, підставою для чого стали:

- дані отриманої відповідачем довідки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 13.09.2012 р. № 125/224/38112627 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Ник 7» (код за ЄДРПОУ 38112627) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за квітень, травень, червень 2012 року та повноти їх відображення в податкового обліку» (а. с.89-99), якою встановлено відсутність факту реального вчинення ТОВ «Ник 7» господарських операцій за вказаний період, оскільки в ході звірки не встановлено наявності жодних юридичних документів, що підтверджують здійснення Товариством таких операцій, внаслідок «…перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ «Ник-7» по ланцюгу постачання»;

- встановлення за даними автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту розбіжностей між задекларованими сумами ПДВ в податковому кредиті ПП «Агроекстра» та податковими зобов'язаннями ТОВ "Ник 7" на суму ПДВ 50 315 грн. (а. с.15).

При цьому, висновки вищезазначеної довідки від 13.09.2012 р. покладені в основу висновків акту перевірки позивача від 05.07.2013 р.

Так, за результатами матеріалів звірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська не підтверджено реальності здійснення операцій, які мали місце в зв'язку з відсутністю ТОВ "Нік 7" за юридичною адресою (а. с.89), що, вочевидь, як наслідок, обумовлює відсутність первинних документів, які засвідчують здійснення господарських операцій.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно чинного податкового законодавства відсутність платника податків за зареєстрованим місцезнаходженням не передбачає такі юридичні наслідки, як встановлення відсутності об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання. Зокрема, згідно п.6 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1232 орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту).

Тим більш, наслідком відсутності платника податків за юридичною адресою на час проведення податковим органом перевірки згідно податкового законодавства не може бути визначення грошових зобов'язань для контрагента такого платника податків.

Стосовно встановлення відповідачем за даними автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту розбіжностей, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що дані бази автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту не мають доказової сили щодо показників податкової звітності, оскільки, зазначена база створена для службового користування податковими органами, а по-друге її дані формуються не лише на підставі податкової звітності, але й на підставі висновків актів перевірок, тож показники податкової звітності і дані системи співставлення можуть не відповідати один одному.

Так, колегія суддів, бере до уваги, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку (Лист ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, ПП «Агроекстра» мало господарські відносини за договором № 2205-6 від 22.05.2012 р. (далі - Договір), згідно умов якого ТОВ «Ник 7» (Продавець) зобов'язується поставити і передати у власність ПП «Агроекстра» (Покупець) товар - муссон, а Покупець прийняти й оплатити цей товар (а.с.70).

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відсутність реєстрації в якості юридичної особи відповідачем суду не надані, що свідчить про наявність необхідної податкової правосуб'єктності у контрагента позивача.

Матеріалами справи підтверджується і не спростовується відповідачем, що на момент проведення перевірки ПП «Агроекстра» мало необхідні, належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують реальність господарської операції, які також досліджені судом першої інстанції, а саме: видаткову накладну, податкову накладну, платіжне доручення, що свідчить про оплату Підприємством товару, договір № 010811 від 01.08.2011 р. про надання послуг з перевезення вантажу, укладений між позивачем та ПП «Стандарт Сервіс», витяг з картки рахунку 631, що свідчать про отримання позивачем товару від ТОВ «Ник 7» (а. с.71-74).

Так, вищезазначені первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є належними доказами виконання господарської операції та не визивають у колегії суддів сумнівів щодо їх недостовірності.

Використання позивачем придбаного у ТОВ «Ник 7» товару у власній господарській діяльності відповідачем не заперечувалось.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в акті перевірки від 05.07.2013 р. не наведені докази, які б свідчили про невідповідність даної господарської операції цілям та задачам статутної діяльності платників податків, збитковості спірної операції чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність здійснених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що реалізацію вказаної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Підприємства і його контрагента були направлені на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність вищенаведених первинних документів свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарської операції, тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов'язковою ознакою господарської операції.

Частинами 5 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Щодо посилань податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента умов, необхідних для здійснення господарських операцій, то це само по собі не свідчить про безтоварність господарської операції, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні операції та не обов'язково має бути виробником товару (послуги).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано суду доказів правомірності збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток у загальному розмірі 79 247 грн., у тому числі: за основним платежем у розмірі 52 831 грн., за штрафними (фінансовими) санкціям у розмірі 26 416 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 22.07.2013р. № 0000342202 (а. с.27)., в зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Отже, наведене свідчить про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог Підприємства щодо визнання протиправними та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції , та застосування ст. 202 КАС України.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 р. у справі № 811/2508/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 р. у справі № 811/2508/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко