Ухвала

від 25.09.2014 по справі 872/17328/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 рокусправа № 808/8799/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі №808/8799/13-а за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - податковий орган, заявник) звернулась до суду з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа», згідно якого просить суд стягнути з відповідача (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36686523) на користь УК у Ленінському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України в Запорізькій області МФО 813015) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 118 507,21 грн. (код платежу 14010100 на р/р 31119029700006) за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Подання обґрунтовано тим, що відповідачем 20.08.2013 року до податкового органу надано:

- податкову декларацію з податку на додану вартість № 9051798259, відповідно до якої відповідачем визначені податкові зобов'язання у сумі 118 318 грн. (з урахуванням переплати заборгованість зменшена на 23 834,79 грн.);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.09.2013 р. № 9058973753, відповідно до якої відповідач повинен сплатити податок на додану вартість на суму 4573 грн., сума заборгованості складає 4573 грн.

- податкову декларації з податку на додану вартість від 21.10.2013 р. № 9066815816, відповідно до якої відповідач повинен сплатити податок на додану вартість на суму 19 199 грн., сума заборгованості складає 19 199 грн.;

Крім того позивач повинен сплатити пеню у розмірі 252,24 грн. нарахована за період з 02.09.2013 по 28.10.2013 р. підставі ст. 129 Податкового Кодексу України за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових - зобов'язань з вказаного податку, де визначено, що нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Відповідачу 18.09.2013 року направлялись податкова вимога «Ю» № 11-22 від 05.09.2013 року на суму 118 225,21 грн., яку він отримав 06.06.2013 року.

Однак відповідач податкові зобов'язання не сплатив.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року провадження у справі за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа» - закрито.

Ухвала суд мотивована тим, що з наданих матеріалів та заперечень відповідача вбачається спір про право.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась до суду з апеляційною скаргою згідно з якою просить змінити «постанову» Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі №808/8799/13-а та задовольнити подання.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що «з наданих матеріалів та заперечень відповідача вбачається спір про право».

Отже виходячи з цього суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В матеріалах справи містяться податкова декларація з податку на додану вартість згідно якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 118 318 грн., та інші податкові декларації з ПДВ відповідача, а також надіслана податковим органом та отримана відповідачем податкова вимога, що не відкликалися (а.с.8,9,10,16-19).

Згідно із ч.5 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Однак вирішуючи питання щодо закриття провадження у справі суд першої не зазначив на підставі яких саме обставини встановленим ним, він дійшов висновку про наявність спору про право між податковим органом та відповідачем. Посилання суду першої інстанції на наявність у представника відповідача заперечень, без надання ним відповідної оцінки судом, не є підставою для закриття провадження у справі.

Крім того вказані заперечення відповідача щодо суперечності вимог податкового органу діючому законодавству та викрадення у нього грошових коштів не стосуються грошових зобов'язань самостійно визначених ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість № 9051798259 від 20.08.2013р., № 9058973753 від 20.09.2013 р., № 9066815816 від 21.10.2013 р..

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 199, пунктом 4 частини 1 статі 204, статтею 183-3, КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - задовольнити частково.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі №808/8799/13-а - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 26 вересня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко