Рішення

від 16.09.2014 по справі 910/12941/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12941/14 16.09.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Київський Завод електротранспорту"

до дочірнього підприємства "Основа-декор"

про стягнення 139 960,26 грн.

Представники сторін:

від позивача: Кондратенко М.О. - представник за довіреністю № б/н від 20.06.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київський Завод електротранспорту" до дочірнього підприємства "Основа-декор" про стягнення 139 960,26 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.12.2013 року між ним та до дочірнім підприємством "Основа-декор" укладено договір №48 (нежитлового офісного приміщення).

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу офісні приміщення.

Проте, відповідач свої зобов'язання виконував неналежним чином.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся в суд про стягнення з останнього основної заборгованості по договору оренди в розмірі 133 293,97 грн., пені в розмірі 5 661,64 грн., 3% річних в розмірі 1 004,65 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.07.2014 року.

28.07.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2014 року.

В судове засідання 29.07.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 02.07.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 29981624.

Представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.07.2014 року задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. Продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів. Розгляд справи відкладено на 16.09.2014 року.

В судове засідання 16.09.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 02.07.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 29985387.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

12.12.2013 року між публічним акціонерним товариством "Київський Завод електротранспорту" (орендодавець) та дочірнім підприємством "Основа-декор" (орендар) укладено договір оренди №48 (нежитлового офісного приміщення).

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2, загальною площею 148,56 кв.м. - кабінет №200 (надалі іменується - «приміщення»), а орендар зобов'язується прийняти та використовувати приміщення у відповідності до положень даного договору.

Приміщення являє собою частину будівлі, обмежену стінами, і перебуває на 2-му поверсі будівлі (фактичне розташування будівлі: м. Київ, вул. Академіка Філатова, 22/8) надалі іменується - «будівля». Місце розташування приміщення визначається на плані 2-го поверху будівлі і позначається суцільною червоною лінією. Такий план 2-го поверху будівлі є невід'ємною частиною акту прийому-передачі (п.1.2 договору).

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що приміщення передається орендарю на підставі акту прийому-передачі, у якому можуть вказуватися технічний стан приміщення, розмір площі приміщення, данні про наявність систем забезпечення, місце розташування приміщення на поверховому плані і технічна специфікація приміщення.

Датою початку оренди (фактичне користування приміщенням) є день, зазначений в акті прийому- передачі (п.3.3 договору).

Відповідно до акту прийому-передачі приміщення в оренду від 01.01.2014 року орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування - оренду - офісні приміщення, загальною площею 148,56 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Філатова, 22/8, кімн. 200.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Даний договір набуває чинності, починаючи з 01 січня 2014 року і діє по 31 грудня 2014 р. (включно) - "термін оренди" (п.8.1 договору).

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що відповідно до умов даного договору орендар сплачує орендодавцю кошти у вигляді наступних платежів (надалі іменується - "платежі"):

2.1.1 орендна плата. Орендар зобов'язаний сплачувати плату за користування приміщенням у розмірах і у строки, обумовлені цим договором (надалі - "орендна плата"):

Орендна плата за перший місяць оренди є базовою. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Розмір орендної плати за один календарний місяць визначається як сума, в національній валюті України (гривні), що вираховується за наступною формулою:

орендна плата = загальна площа приміщення х орендна ставка х індекс інфляції за поточний місяць, де: загальна площа приміщення визначається у відповідності до пункту 1.1 даного договору; орендна ставка складає 135,00 грн. із врахуванням ПДВ за один квадратний метр площі приміщення; індекс інфляції за поточний місяць визначається відповідно до даних Державного комітету статистики України, враховуючи, що індекс інфляції за поточний місяць = індекс інфляції за поточний місяць (у відсотках)/100, а у випадку, якщо показник щомісячного індексу інфляції менше одиниці, то застосовується показник у розмірі одиниця. Індекс інфляції за поточний місяць, встановлений та опублікований Державним комітетом статистики України, визначається за даними офіційного сайту Державного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua) .

Орендодавець лишає за собою право переглянути розмір орендної ставки у разі, якщо під час строку дії даного договору суттєво зміниться ситуація на ринку орендної нерухомості, підвищиться вартість орендних площ тощо. Вищезазначений перегляд розміру орендної ставки здійснюється орендодавцем не частіше 1 (одного) разу на півроку.

2.1.2 відшкодування витрат, пов'язаних з електропостачання. Відшкодування витрат, пов'язаних з електропостачанням здійснюється відповідно до показників лічильника приміщення.

2.1.3 відшкодування витрат, пов'язаних з холодним водопостачанням та водовідведенням (надалі іменується - "водопостачання"). Вартість фактично спожитої води та водовідведення сплачується орендарем на підставі рахунку, виставленого орендодавцем із врахуванням кількості працівників орендаря.

2.1.4 відшкодування витрат, пов'язаних з теплопостачанням. Вартість фактично спожитої орендарем теплоенергії сплачується орендарем на підставі рахунку, виставленого орендодавцем у відповідності до займаної площі орендарем.

2.1.5 відшкодування експлуатаційних витрат. Компенсація вартості експлуатаційних витрат оплачується відповідно до площі приміщення. До експлуатаційних витрат належить: компенсація вартості, сплаченої орендної плати орендодавцем за користування земельною ділянкою на якій знаходиться будівля; компенсація вартості послуг, пов'язаних із вивозом сміття з території будівлі; компенсація вартості послуг, пов'язаних із пожежною сигналізацією.

Відповідно до п.2.2 договору, враховуючи положення п.п.2.1.1. п.2.1 даного договору та строки встановлення і оприлюднення даних Державного комітету статистики України щодо індексів інфляції за конкретний місяць, орендна плата сплачується у наступному порядку:

2.2.1 орендна плата, тобто орендна плата = загальна площа приміщення х орендна ставка (без врахування індексу інфляції за поточний місяць) щомісяця не пізніше 10-го числа поточного місяця, відповідно до рахунків-фактур, виставлених орендодавцем. Орендар зобов'язується самостійно отримувати, вищезазначені рахунки-фактури не пізніше 05-го числа поточного місяця в офісному приміщенні орендодавця (м. Київ, вул. Академіка Філатова 22/8, офіс № 400 - 4 поверх);

2.2.2 різниця між орендною платою (без врахування індексу інфляції за поточний місяць) та орендною платою (з врахуванням індексу інфляції за поточний місяць) сплачується щомісяця не пізніше 20-го числа наступного місяця за розрахунковим, відповідно до рахунків-фактур, виставлених орендодавцем. Орендар зобов'язується самостійно отримувати, вищезазначені рахунки-фактури не пізніше 15-го числа наступного місяця за розрахунковим в офісному приміщенні орендодавця (м. Київ, вул. Академіка Філатова 22/8, офіс № 400 - 4 поверх).

Згідно з п.2.3 договору, обов'язок орендаря щодо сплати орендної плати є безумовним, у зв'язку з чим, несвоєчасне отримання орендарем рахунків-фактур не звільняє його від обов'язку сплачувати плату за користування приміщенням у розмірах і у строки, обумовлені цим Договором.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що платежі, визначені п.п. 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4., 2.1.5. п.2.1. даного договору сплачуються орендарем щомісяця не пізніше останнього дня поточного місяця, відповідно до рахунків-фактур, виставлених орендодавцем. Рахунки-фактури орендодавця, що надаються орендарю згідно умов даного договору, можуть бути складені і оформлені відповідно до видів відповідних платежів. Орендар зобов'язується самостійно отримувати, вищезазначені рахунки-фактури не пізніше 05-го числа поточного місяця в офісному приміщенні орендодавця (м. Київ, вул. Академіка Філатова 22/8, офіс № 400 - 4 поверх). Несвоєчасне отримання орендарем рахунків-фактур від орендодавця не звільняє орендаря від обов'язку сплачувати грошові кошти у розмірах і у строки, обумовлені цим договором.

Відповідно до п.2.9 договору по закінченню поточного місяця орендодавець надає орендарю акт наданих послуг, який може підписуватись представниками сторін. Акт наданих послуг орендар отримує від орендодавця самостійно, скріплює його підписом та печаткою та не пізніше 10-го числа наступного місяця, повертає орендодавцеві. Якщо у термін, визначений у п. 2.9 даного договору, орендар не поверне орендодавцеві підписаний акт наданих послуг або не надасть вмотивованої письмової відмови від його підписання, акт наданих послуг вважається підписаним, а надані послуги такими, що прийняті в повному обсязі.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 5.2 договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 133 930,94 грн. за період з січня по червень (включно) 2014 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 661,64 грн. та три відсотків річних в розмірі 1 004,65 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо здійснення платежів за цим договором на користь орендодавця, орендар зобов'язується сплати орендодавцю на його вимогу неустойку (пеню) у вигляді подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період прострочення, від відповідної суми простроченого зобов'язання за кожний календарний день прострочення за весь час прострочення.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором оренди, суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 5 661,64 грн., трьох відсотків річних в розмірі 1 004,65 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Основа-декор" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, будинок 17, ідентифікаційний код: 32707869) на користь публічного акціонерного товариства "Київський Завод електротранспорту" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 143/2, ідентифікаційний код 04012017) основну заборгованість в розмірі 133 293 (сто тридцять три тисячі двісті дев'яносто три) грн. 97 коп., пеню в розмірі 5 661 (п'ять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 64 коп., 3 % річних в сумі 1 004 (одна тисяча чотири) грн. 65 коп., а також 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 07.10.2014 року.

Суддя С.М. Мудрий