Постанова

від 16.09.2014 по справі 804/12348/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 р. Справа № 804/12348/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніної О.С. при секретаріГамовій Л.І. за участю: представника позивача - представника відповідача - представника відповідача - Тубольцевої О.В. Резнікова Ю.М. Остапенко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року ТОВ «АТБ-маркет» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідача) в якому просило:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000123901 та № 0000133901 від 09.04.2014 р.

-судові витрати у справі стягнути на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по взаємовідносинах з ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Овекон Сервіс», ТОВ «Свам трейд», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Торгстройінвест» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт № 156/28-01-39-01/30487219 від 26.03.2014 р. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0000123901 та № 0000133901 від 09.04.2014 р. Вважають дані рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято відповідачем на підставі того, що податковим органом встановлено порушення ТОВ «АТБ-маркет» пп. 4.1.6 п. 4.1 з урахуванням ст. 1.3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 з урахуванням п. 1.32 ст. 1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (далі - ПК України), що призвело до безпідставного заниження податку на прибуток на суму 8 516 437,0 грн.; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6, п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 44.1, п.44.6 ст.44, п. 185.1 ст.185, п. 186.1 ст.186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст.201 ПК України, що призвело до безпідставного заниження податку на додану вартість на суму 3 096 886 грн. З такими рішеннями відповідача позивач не згоден, оскільки господарські операції з контрагентами мали реальний характер, здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, тому вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні. Надали письмові заперечення, у яких посилаються на те, що висновки зазначені в акті від 26.03.2014 р. № 156/28-01-39-01/30487219 про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «АТБ-маркет» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по взаємовідносинах з ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Овекон Сервіс», ТОВ «Свам трейд», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Торгстройінвест» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 09.04.2014 р. №0000123901 та № 0000133901 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи та дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «АТБ-маркет» 19.07.1999 р. зареєстроване у Дніпропетровській районній державній адміністрації Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 07.02.2011 р. №1 203 108 0037 000156.

ТОВ «АТБ-маркет» перебуває на обліку в СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУМ та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100338730 від 03.06.2011 р.

Судом встановлено, що з 26.02.2014 року по 19.03.2014 року на підставі наказу про проведення позапланової документальної виїзної перевірки, виданого начальником СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУМ, головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій управління податкового супроводження підприємств торгівельних мереж - Ковальською Ольгою Михайлівною, головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту управління податкового супроводження підприємств житлово-комунального господарства та інших галузей - Марченком Олександром Валерійовичем, завідуючим сектором зустрічних звірок управління податкового супроводження підприємств торгівельних мереж - Пищиком Сергієм Володимировичем, головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій управління податкового супроводження підприємств торговельних мереж - Золотухіною Оленою Геннадіївною, згідно з п. 75.1 ст. 75 та п.п 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «АТБ-маркет» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по взаємовідносинах з ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Овекон Сервіс», ТОВ «Свам трейд», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Торгстройінвест» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУМ складено акт № 156/28-01-39-01/30487219 від 26.03.2014 р. (а.с. 24-74 т. 1).

У ході проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «АТБ-маркет» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по взаємовідносинах з ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Овекон Сервіс», ТОВ «Свам трейд», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Торгстройінвест» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, встановлено:

- порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 з урахуванням ст. 1.3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 з урахуванням п. 1.32 ст. 1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (далі - ПК України), що призвело до безпідставного заниження податку на прибуток на суму 8 516 437,0 грн., в тому числі за

1 квартал 2010 року - 33 427,00 грн.,

2 квартал 2010 року - 369 637,00 грн.,

3 квартал 2010 року - 324 444,00 грн.,

4 квартал 2010 року - 6 636 876,00 грн.,

1 квартал 2011 року - 1 152 053,00 грн.;

- порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6, п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до безпідставного заниження податку на додану вартість» на суму 2 677 958,00 грн., в тому числі за:

лютий 2010 року - 7 492,00 грн.,

березень 2010 року - 4 663,00 грн.,

квітень 2010 року - 6 120,00 грн.,

травень 2010 року - 5 903,00 грн.,

червень 2010 року - 122 390,00 грн.,

липень 2010 року - 33 550,00 грн.,

серпень 2010 року - 76 707,00 грн.,

вересень 2010 року - 7 723,00 грн.,

жовтень 2010 року - 891 392,00 грн.,

листопад 2010 року - 52 827,00 грн.;

грудень 2010 року - 1 469 191,00 грн.

та порушення п. 44.1, п.44.6 ст.44, п. 185.1 ст.185, п. 186.1 ст.186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст.201 ПК України, що призвело до безпідставного заниження податку на додану вартість на суму 418 928 грн., в тому числі за:

січень 2011 року - 78 239,00 грн.,

лютий 2011 року - 226 685,00 грн.,

березень 2011 року - 114 004,00 грн.,

всього занижено податок на додану вартість на суму 3 096 886,00 грн. (а.с. 74 т. 1).

Підставою для таких висновків податкового органу стало саме застосування ним актів перевірки контрагентів, а саме:

- акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва МГУ № №1327/22-200/36433394 від 12.06.2013 року «Про неможливість проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Николаев Шампиньон» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.02.2010 року по 01.02.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2010 року по 01.02.2013 року»;

- акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 791/26-54-22-05-07/30369774 від 09.12.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Свам трейд» щодо відображення господарських відносин з ТОВ «АЛАТАР- ТЕХНО», з ТОВ «АКВАТРЕЙДІНГ», з ТОВ «СПРОС ЮЕЙ», з ТОВ «ЗВ'ЯЗОК-БУД», з ТОВ «ЕДВЕРТАЙЗІНГ КОНСАЛТ», з ТОВ "СТАТУС ЛЮКС"; з ТОВ "ФРІСТАЙЛ - СПОРТ" за період з 01.01.2010 року по 31.10.2013 року»;

- акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська МГУМ № 2043/22-710/34885364 від 12.11.13 року «Про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Овекон Сервіс» (код ЄДРПОУ 34885364) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Укрглас» (код ЄДРПОУ 36857119) та із ТОВ «Альянс+» (код ЄДРПОУ 32197066), які були задекларовані згідно Додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість» за липень 2013 року № 9051550761 від 19.08.2013 року та уточнюючого Додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість» за липень 2013 року №9055185905 від 05.09.2013р.»;

- акту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 698/234/34366845 від 11.04.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Торгстройінвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року»;

- акту ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська № 184/173/НОМЕР_4 від 09.08.2013 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_12 (НОМЕР_5) за червень 2010 року».

Отже, податковий орган вважає, що ТОВ «АТБ-маркет» діяло без належної обачності і йому повинно бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан його контрагентів, умови ведення цими підприємствами господарської діяльності та порушення, які ними допускались.

За наслідками акту перевірки, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУМ винесено податкові повідомлення-рішення від 09.04.2014 року за № 0000123901 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 10 294 713,00 грн., в тому числі за основним платежем - 8 466 180,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 828 533,00 грн., та за № 0000133901 про донарахування податку на додану вартість у сумі 3 743 532,50 грн., в тому числі за основним платежем - 3 078 610,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 664 921,60 грн.

Проте, суд не може погодитись з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст. 61 Конституції України.

У відповідності до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно п.75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням, якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Так, під час судового розгляду встановлено, що ТОВ «АТБ-маркет» у період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року мало взаємовідносини з такими контрагентами: ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Сввам Трейд», ТОВ «Овекон Сервіс», ТОВ «Торгстройінвест», ФОП ОСОБА_11

В матеріалах справи містяться документи, що підтверджують правовідносини позивача з його контрагентами.

Щодо взаємовідносин ТОВ «АТБ-маркет» з ТОВ «Николаев Шампіньон» за період з 01.02.2010 року по 31.03.2011 року, то судом встановлено, що між ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «Николаев Шампиньон» 01.01.2011 року укладено договір №28727 про постачання товарів. На виконання умов даного договору ТОВ «АТБ-маркет» отримано видаткові та податкові накладні на постачання товарів. Розрахунки між суб'єктами господарювання за придбаний товар проводились у безготівковій формі.

Під час перевірки податковим органом встановлено наявність взаємовідносин за договорами від 26.11.2009 року № 21478 та № ДГ-214.

Судом встановлено та податковим органом не заперечувалось, що для проведення перевірки по господарським відносинам з ТОВ «Николаев Шампиньон» підприємством ТОВ «АТБ-маркет» надані такі первинні, бухгалтерські документи:

- договір №28727 від 01.01.2011 року про постачання товарів;

- податкові накладні, видаткові накладні (акти виконаних робіт) за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року;

- реєстр платіжних доручень за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року;

- журнали ордера та оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року;

- акт від 09.01.2014 року №1 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до національного архівного фонду, щодо знищення первинних, бухгалтерських документів за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

Останній документ позивачем надано у зв'язку з тим, що перинні документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні (акти виконаних робіт), реєстр платіжних доручень, журнали ордера та оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 доручень за період з 01.02.2010 року по 31.12.2010 року, до перевірки надані не були, у зв'язку з їх знищенням, не надані до перевірки з цих же підстав і договори за № 21478 та № ДГ-214 від 26.11.2009 року.

Як вбачається з акту перевірки, податкова інспекція вважає, що ТОВ «АТБ-маркет» в порушення вимог п. 44.3 ст. 44 ПК України, достроково знищено первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Николаев Шампиньон».

Проте, суд не може погодитись з такими висновками відповідача, оскільки, відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення яуої використовуються зазначені документи, а у разі її не подання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Як зазначено відповідачем, підприємство ТОВ «АТБ-маркет» Декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік фактично надало до контролюючого органу 08.02.2011 року, у формуванні якої використані усі первинні документи складені протягом року.

Тобто, на час проведення перевірки, а саме 26.02.2014 року, термін зберігання первинних документів, протягом 1095 днів з дня подання податкової звітності, минув.

Крім того, податкові накладні та первинні документи за період 2010 р. знищено згідно акту № 1 від 09.01.2014 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду»., який погоджено Протоколом засідання ЕК архівного відділу Дніпропетровської райдержадміністрації від 25.02.2011 року №2.

Отже, строки зберігання первинних документів підприємством дотримані відповідно до вимог законодавства.

Щодо зазначення податковим органом відсутності на податкових накладних обов'язкових реквізитів, а саме посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, то суд зазначає, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, в редакції, чинній на час складання податкових накладних, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Згідно п. 201.2 ст.201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Отже, вимог щодо такого реквізиту, як посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, для податкових накладних, законодавством на час сладання податкових накладних не встановлено.

Щодо твердження в акті перевірки про не надання підприємством товарно-транспортних накладних, довіреностей, то суд зазначає, що відповідно до пп.2.1 п. 2 наданого договору від 01.01.2011 за №28727 укладеного між ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «Николаев Шампиньон» - кількість, асортимент, ціна за одиницю постачаємого товару вказано в товарно-транспортній/видатковій накладній».

Тобто, договором визначено, що кількість, ціна та асортимент товару повинні бути вказані або в товарно-транспортній накладній, або в видатковій накладній.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» товарно-транспортну накладну повинен мати перевізник для пред'явлення особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки руху. Вказаним законом допускається можливість мати інший встановлений законодавством документ на вантаж, крім товарно-транспортних накладних. Таким документом, в свою чергу є видаткова накладна.

Отже, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання ТОВ «АТБ-маркет» товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару.

Судом встановлено, що ТОВ «АТБ-маркет» придбавало товари на умовах доставки до покупця та жодним чином не мало відношення до перевезення придбаного товару, тобто ТОВ «АТБ-маркет» не було учасником транспортного процесу відповідно до наказу №363 (на який посилається СДПІ в акті), таким чином, наявність в нього товарно-транспортних накладних або подорожніх листів чинним законодавством не вимагається.

Щодо твердження в акті перевірки про не надання до перевірки журналу реєстрації довіреностей на отримання товарів, сертифікатів якості під час проведення перевірки, суд зазначає, що п. 13 наказу Міністерства фінансів №99 від 16.05.1996 року визначено, що при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Так, відсутність довіреностей цілком обґрунтована законодавчими нормами.

Відносно документів про якість товару необхідно зазначити, що для відображення податкового кредиту та витрат по податку на прибуток у випадку придбання товару необхідна податкова накладна та документ,' що підтверджує факт оприбуткування товару.

Отже, достатнім документом, що вказує на факт передання та прийняття товару є накладна. Це ж стосується і карток складського обліку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «АТБ-маркет» до перевірки надавалися всі належні документи первинного обліку, які підтверджують показники податкових декларацій.

Щодо взаємовідносин ТОВ «АТБ-маркет» з ТОВ «Свам Трейд» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, то судом встановлено, що 01.02.2011 року між ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «Свам Трейд» укладено договір № 21/177 про постачання товарів. На виконання умов даного договору ТОВ «АТБ-маркет» отримано видаткові та податкові накладні на постачання товарів. Розрахунки між суб'єктами господарювання за придбаний товар проводились у безготівковій формі.

Під час перевірки податковим органом встановлено наявність взаємовідносин за договором від 20.05.2009 року № 2005 про надання послуг.

Судом встановлено та податковим органом не заперечувалось, що для проведення перевірки по господарським відносинам з ТОВ «Свам Трейд» підприємством ТОВ «АТБ-маркет» надані такі первинні, бухгалтерські документи:

- договір №21/177 від 01.02.2011 року про постачання товарів;

- договір №2005 від 20.05.2009 року про надання послуг;

- податкові накладні, видаткові накладні (акти виконаних робіт) за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року;

- реєстр платіжних доручень за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року;

- журнали ордера та оборотно-сальдові відомості за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року;

- реєстр отриманих податкових накладних.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що на податкових накладних відсутні обов'язкові реквізити, а саме посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також відсутні товарно-транспортних накладні, довіреності.

Проте, суд не погоджується з такими посиланнями податкового органу, з підстав викладених вище, а також зазначає, що у матеріалаї справи містяться всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, сторони за договором вимог один до одного не мали.

Щодо взаємовідносин ТОВ «АТБ-маркет» з ТОВ «Овекон Сервіс» за період з 01.07.2010 року по 31.08.2010 року, ТОВ «Торгстройінвест» за період липень, серпень 2010 року, ФОП ОСОБА_11 за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року, то судом встановлено, що первинні документи надані до перевірки не були у зв'язку з їх знищенням, що підтверджується актом «Про вилучення для знищення документів, не внесених до національного архівного фонду» від 09.01.2014 року №1.

Проте, суд критично ставиться до висновків податкового органу з приводу порушення ТОВ «АТБ-маркет» строку знищення первинних документів, оскільки, як вже зазначалось судом вище, строки зберігання первинних документів підприємством дотримані, відповідно до вимог законодавства, а саме згідно акту № 1 від 09.01.2014 року «Про вилучення для зницення документів, не внесених до Національного архівного фонду», погодженого Протоколом засідання ЕК архівного відділу Дніпропетровської райдержадміністрації від 25.02.2011 роу № 2.

Отже, висновки податкового органу щодо того, що операції між ТОВ «АТБ-маркет» з його контрагентами у період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року створені на паперових носіях без раельного здійснення господарських операцій з метою ухилення від сплати податків та надання податкової вигоди для третіх осіб, спростовуються вищевикладеним та документами, наявними у матеріалах справи.

Наявність вищезазначених документів свідчить про здійснення господарської діяльності та господарських відносин між ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Свам Трейд», ТОВ «Овекон Сервіс», ТОВ «Торгстройінвест», ФОП ОСОБА_11 З вищевикладеного слідує, що договори підтверджені належним чином складеними первинними документами, а також актом про знищення за спливом строку зберігання.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, будь-які судові рішення щодо визнання недійсними договорів укладених між позивачем та ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Свам Трейд», ТОВ «Овекон Сервіс», ТОВ «Торгстройінвест», ФОП ОСОБА_11 - відсутні, таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, такі угоди є дійсними.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно ч. 1, 2 ст. 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-14, цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 9 ЗУ № 996-14 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи). Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до п. 44.1. п. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що діяв в періоді, коли складалися та виконувалися спірні правочини, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

За п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проте, згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дослідуючи господарську діяльність та взаємовідносини ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Свам Трейд», ТОВ «Овекон Сервіс», ТОВ «Торгстройінвест», ФОП ОСОБА_11, які підтверджуються первинними документами: договорами, податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, видатковими накладними, виписками по рахунках, на підставі яких ТОВ «АТБ-маркет» сформовані дані податкового обліку, можна зробити висновок, що в процесі здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, відбувався рух активів, що свідчить про реальності здійснення господарських операцій платника податку ТОВ «АТБ-маркет».

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що діяв на час спірних правовідносин, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 4.1. ст. 4 Закону № 334 встановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно до п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334 валовий доход включає:

доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

У п. 5.1. ст. 5 Закону № 334 зазначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно із п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, документально підтверджені витрати ТОВ «АТБ-маркет» з придбання товарів та послуг у ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Свам Трейд», ТОВ «Овекон Сервіс», ТОВ «Торгстройінвест», ФОП ОСОБА_11, в тому числі й їх оплата шляхом проведення безготівкових розрахунків з цими контрагентами за виконані роботи.

Також, всі розрахункові, платіжні та інші документи, пов'язані з виконанням спірних правочинів, були надані для перевірки, в них, як встановлено судом, не міститься порушень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вони мають всі обов'язкові реквізити, вони не визнані недійсними в судовому порядку, не оскаржені будь-якою стороною правочину або іншими особами.

Відповідно до пункту 5.11 статті 5 Закону №334, встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, у позивача були всі підстави для включення витрат з придбання товарів і послуг у контрагентів до складу валових витрат. Позивач має всі необхідні розрахункові та інші документи, які є підставою для включення витрат з придбання товарів та послуг у зазначених підприємств до окладу валових витрат відповідних податкових періодів. Тим більше, що ці товари та послуги не тільки придбані, але й оплачені позивачем.

Тому посилання відповідача, в акті перевірки, щодо заниження позивачем валових витрат, а як наслідок порушення ст. 5.1 Закону № 334, є безпідставні та не обґрунтовані.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 цієї ст. 7 Закону №168 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168, податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

В момент постачання товарів та послуг контрагентами позивачу, ним були виписані податкові накладні, оформлені належним чином. Позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів суми ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів та послуг у контрагентів.

Також, слід зазначити, що відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року судом зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до вказаного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Отже, доводи відповідача стосовно заниження ТОВ «АТБ-маркет» податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем правомірність своїх дій не доведено, висновки СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУМ, викладені в акті № 156/28-01-39-01/30487219 від 26.03.2014 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АТБ-маркет" (код ЄДРПОУ 30487219) з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по взаємовідносинах з ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Овекон Сервіс», ТОВ «Свам трейд», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Торгстройінвест» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року.» є безпідставними та необґрунтованими нормами чинного законодавства України.

Отже, суд не може вважати, що рішення відповідача є такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення № 0000123901 та № 0000133901 від 09.04.2014 р., прийняті СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУМ, на підставі акту перевірки 156/28-01-39-01/30487219 від 26.03.2014 р., протиправні та підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «АТБ-Маркет» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням, яке міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000123901 від 09.04.2014 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 10 294 713,00 (десять мільйонів двісті дев'яносто чотири тисячі сімсот тринадцять гривень 00 копійок) грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000133901 від 09.04.2014 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3 743 532,50 (три мільйона сімсот сорок три тисячі п'ятсот тридцять дві гривні п'ятдесят копійок) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 вересня 2014 року.

Суддя О.С. Луніна