Рішення

від 29.09.2014 по справі 911/3717/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2014 р. Справа № 911/3717/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/3717/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-ЦЕНТР", ідентифікаційний код: 31487822, місцезнаходження: 42333, Сумська обл., Сумський район, с. Велика Чернеччина,

до товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-2", ідентифікаційний код: 35231874, місцезнаходження: 09000, Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Леніна, буд. 22,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Муйдінов Р.М., який діє на підставі довіреності від 03.07.2014 року за № 37;

від відповідача: не з'явився, -

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-ЦЕНТР" (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-2" (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки від 29.07.2011 року за № 430 у вигляді основного боргу в сумі 32406,60 грн. (тридцять дві тисячі чотириста шість гривень 60 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором поставки від 29.07.2011 року за № 430 (далі за текстом: Договір) з оплати отриманого товару, у зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 32406,60 грн. (тридцять дві тисячі чотириста шість гривень 60 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2014 року порушено провадження у справі № 911/3717/14 , розгляд якої призначено на 29.09.2014 року.

29.09.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшов відзив б/н та б/д Відповідача на позовну заяву від 28 серпня 2014 року за вих. № 50 (вх. № 20503/14 від 29.09.2014 року) з доданими документами, в якому Відповідач просить суд припинити провадження у справі в сумі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.), в зв'язку з тим, що після порушення провадження у справі Відповідач добровільно погасив основний борг за Договором на вказану суму.

29.09.2014 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 03.09.2014 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, виконав вимоги ухвали від 03.09.2014 року.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 29.09.2014 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи, враховуючи те, що кореспонденція суду направлена на адресу Відповідача та враховуючи наявність в матеріалах справи належних доказів отримання Відповідачем ухвали суду від 03.09.2014 року, суд дійшов висновку, що Відповідач були належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

29.07.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-ЦЕНТР" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-2" (покупець) укладено договір поставки від 29.07.2011 року за № 430, згідно абз. 1 п. 1.1. якого Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує Товари згідно з замовленням Покупця (Додаток № 1 «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього Договору, на умовах цього Договору.

Договір у п. 2.7. передбачає, що право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від Постачальника до Покупця з моменту, коли товари поставлено Покупцеві вивантаженим на приймальну платформу Магазину, і Сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані Покупцем.

Відповідно до п. 3.3. Договору, Покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника, зазначений у статті 9 цього Договору, протягом терміну платежу, зазначеного у пункті 1.1. Додатку № 3 «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менша 50 грн. 00 коп., та що Постачальник надасть належним чином оформленні рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій Покупця) на адресу Покупця, яка вказана в статті 9.

Додаток від 29.07.2011 року за № 3 до договору поставки від 29.07.2011 року за № 430 у п. 1.1. передбачає, що Покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах Покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що Постачальник надасть належним чином оформленні рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій Покупця) на адресу Покупця, яка вказана в ст. 9, протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо у Постачальника є борги по документам, Покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Позивач за період з листопада 2011 року по травень 2014 року включно на виконання вимог п. 1.1. Договору, з дотриманням положень ст.ст. 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, на підставі замовлень Відповідача передав, а Відповідач прийняв товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, які скріплені відбитком печатки магазинів Відповідача та підписом останнього на виконання вимог п.п. 2.7., 2.13. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу зазначених у вказаних накладних вартості, кількості та якості поставленого Позивачем товару з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем товару в обсязі, кількості, якості та вартості, визначених у накладних. Тобто, підписані Відповідачем та скріплені печаткою магазинів останнього накладні без будь-якого зазначення Відповідачем про незгоду із зазначеною у вказаних накладних вартістю, обсягом та якістю поставленого Позивачем товару свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Як вказує Позивач, Відповідач належним чином не виконав зобов'язань за Договором щодо повної оплати отриманого товару, сплативши лише частину коштів, внаслідок чого за Відповідачем утворилась заборгованість в сумі 32406,60 грн. (тридцять дві тисячі чотириста шість гривень 60 коп.).

Факт часткової оплати товару, отриманого згідно наявних в матеріалах справи накладних, Відповідачем не заперечується та підтверджується копіями банківських виписок та Актом звірки взаєморозрахунків, достовірність яких Позивач та Відповідач не заперечують і з яких Акт звірки взаєморозрахунків підписаний та скріплений відбитками печаток Позивача та Відповідача.

Одночасно вказаним Актом звірки розрахунків, який підписаний Відповідачем та скріплений печаткою Відповідача, достовірність якого Відповідач не заперечує, спростовується позиція Відповідача з приводу того, що строк платежу в частині заявлено Позивачем основного боргу в сумі 2406,60 грн. не настав.

Дана позиція Відповідача спростовується тим, що у вказаному Акті звірки розрахунків зазначена сума входить до складу суми основного боргу Відповідача, за яким строк платежу настав та достовірність відомостей в якому Відповідач не заперечує.

Одночасно цей Акт звірки розрахунків свідчить про узгодження суми заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором.

Разом з тим, ухвалою від 03.09.2014 року суд зобов'язував Відповідача надати належні докази виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки від 29.07.2011 року за № 430.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що після порушення провадження у справі № 911/3717/14 Відповідачем перераховано на рахунок Позивача грошові кошти у сумі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) в рахунок оплати за товар згідно договору від 29.07.2011 року за № 430, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 10.09.2014 року за № 65007.

Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Відповідно до абз.абз. 1, 3 п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу , знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи . Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи те, що предмет спору в частині стягнення з Відповідача заборгованості за договором поставки від 29.07.2011 року за № 430 у вигляді основного боргу у сумі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) припинив існування в процесі розгляду справи, тобто, після порушення провадження у справі № 911/3717/14 , суд дійшов висновку про те, що провадження в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованості за договором поставки від 29.07.2011 року за № 430 у вигляді основного боргу у сумі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні докази сплати Відповідачем заборгованості за договором поставки від 29.07.2011 року за № 430 у сумі 2406,60 грн. (дві тисячі чотириста шість гривень 60 коп.).

Таким чином, внаслідок порушення Відповідачем положень п.п. 1.1.., 8.1. Договору та ст.ст. 526, 530, 655, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, у зв'язку з тим, що Відповідач належним чином не виконав зобов'язань за Договором з повної оплати поставленого Позивачем товару, за Відповідачем перед Позивачем станом на 29.09.2014 року наявна заборгованість у сумі 2406,60 грн. (дві тисячі чотириста шість гривень 60 коп.).

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Суд приходить до висновку, що дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором у вигляді основного боргу в частині, в якій провадження не припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в сумі 2406,60 грн. (дві тисячі чотириста шість гривень 60 коп.) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем та Відповідачем у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази не спростовані, та не заперечувались Відповідачем протягом розгляду справи.

Поряд з цим, Позивач просить суд покласти на Відповідача судові витрати.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом .

Таким чином, у зв'язку із внесенням Позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сума судового збору у розмірі 48,00 грн. (сорок вісім гривень 00 коп.), сплачена Позивачем платіжним дорученням від 15.07.2014 року №108, підлягає поверненню Позивачу.

Відповідно до абз. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, в частині, в якій провадження не припинено, та у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача через те, що останній мав право і можливість своєчасно та належним чином виконувати свої зобов'язання за Договором, то суд, на підставі абз. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 911/3717/14 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-2" на користь товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-ЦЕНТР" заборгованості за договором поставки від 29.07.2011 року за № 430 у вигляді основного боргу в сумі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.), - припинити.

2. Позов товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-ЦЕНТР" до товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-2" про стягнення заборгованості в частині, в якій провадження у справі не припинено, - задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-2", ідентифікаційний код: 35231874, місцезнаходження: 09000, Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Леніна, буд. 22, на користь товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-ЦЕНТР", ідентифікаційний код: 31487822, місцезнаходження: 42333, Сумська обл., Сумський район, с. Велика Чернеччина, заборгованість за договором поставки від 29.07.2011 року за № 430 у вигляді основного боргу в сумі 2406,60 грн. (дві тисячі чотириста шість гривень 60 коп.) та судовий збір в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

4. Судовий збір, сплачений товариством з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-ЦЕНТР", ідентифікаційний код: 31487822, місцезнаходження: 42333, Сумська обл., Сумський район, с. Велика Чернеччина, платіжним дорученням від 15.07.2014 року №108 у сумі 48,00 грн. (сорок вісім гривень 00 коп.) повернути з Державного бюджету України - товариству з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-ЦЕНТР", ідентифікаційний код: 31487822, місцезнаходження: 42333, Сумська обл., Сумський район, с. Велика Чернеччина.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Повний текст рішення складено та підписано 06 жовтня 2014 року