Постанова

від 06.10.2014 по справі 816/3460/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3460/14

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Громадської організації "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства" до Полтавської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 вересня 2014 року позивач Громадська організація "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства" звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної ради про визнання відмови від 20 серпня 2014 року № В-14041 протиправною та зобов'язання надати запитувану інформацію.

19 вересня 2014 року відповідачем подано до суду заперечення проти позову, мотивоване неналежним оформленням позивачем свого запиту, що полягає у незазначенні Громадською організацією "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства" свого коду ЄДРПОУ, що на думку Полтавської обласної ради унеможливлює задоволення запиту.

Частиною 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Ознайомившись з позовною заявою, доданими до неї документами та текстом поданого відповідачем заперечення проти задоволення адміністративного позову, суд не виявив обставин, які б унеможливлювали ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відтак, даний спір підлягає розгляду та вирішенню в скороченому провадженні в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суд відзначає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

15 серпня 2014 року з метою отримання інформації про діяльність Полтавської обласної ради, підстави і мотиви направлення листів до Президента України та Прем'єр-міністра України, їх змісту та обґрунтування Громадська організація "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства" звернулась з запитом до Полтавської обласної ради про надання публічної інформації за вих. № 91 від 15 серпня 2014 року (а.с. 12-13). Зі змісту запиту вбачається, що Громадська організація "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства" просить надати інформацію разом із копіями відповідних документів (копії листів до Президента України та Прем'єр-міністра України, протоколи засідань Президії та постійних комісій обласної ради та інші документи).

Вищевказаний запит отримано Полтавською обласною радою 18 серпня 2014 року та зареєстровано за № 14041, що підтверджується копією штампа вхідної кореспонденції відповідача на документі.

Листом від 20 серпня 2014 року № В-14041 (а.с. 14) за підписом голови Полтавської обласної ради П.В. Ворони відповідач залишив запит позивача без задоволення з тих підстав, що Громадська організація "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства" є об'єднанням громадян зі статусом юридичної особи, внаслідок чого не може визнаватись належним запитувачем публічної інформації відповідно до ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а отже даний Закон на нього не поширюється.

Позивач, не погоджуючись з позицією Полтавської обласної ради, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати надати запитувану 15 серпня 2014 року інформацію.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступних висновків.

Правове регулювання відносин у сфері публічної інформації здійснюється Законом України "Про доступ до публічної інформації".

За приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є, зокрема, запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи , об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.

Як слідує з матеріалів справи, із запитом щодо надання інформації до Полтавської обласної ради звернулася Громадська організація "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства".

Статтею 1 Закону України "Про громадські об'єднання" визначено, що громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

За правилами частини 1 статті 12 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

Випискою з ЄДР від 02 червня 2014 року (а.с. 15) підтверджено, що Громадську організацію "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства" зареєстровано як юридичну особу 14 травня 2014 року та присвоєно ідентифікаційний код 39212897.

Відтак, позивач у встановленому законом порядку набув статусу юридичної особи.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Громадська організація "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства" є юридичною особою, а отже може виступати запитувачем публічної інформації.

Враховуючи вищенаведене, відповідачем незаконно відмовлено в наданні інформації позивачу з посиланням на той факт, що дана організація не є належним запитувачем публічної інформації відповідно до ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до правил пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

До обов'язків розпорядників інформації, зокрема, віднесено надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації (пункт 6 частини 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Таким чином, відповідач є розпорядником запитуваної Громадською організацією "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства" публічної інформації та зобов'язаний належним чином виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані з наданням інформації.

Згідно вимог статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Порядок оформлення запитів про надання інформації передбачений статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Вищевказаною нормою передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Дослідивши запит позивача на доступ до публічної інформації від 15 серпня 2014 року № 91, суд вказує на наявність у ньому усіх необхідних реквізитів, встановлених статтею 19 Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Спростовуючи доводи письмових заперечень відповідача проти позову щодо неналежного оформлення запиту позивача в частині незазначення коду ЄДРПОУ Громадської організації "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства", суд вказує, що чинним законодавством у сфері доступу до публічної інформації не визначено обов'язку юридичних осіб зазначати код ЄДРПОУ у запиті про надання інформації.

Крім того, пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" від 22 січня 1996 року № 118 передбачено, що ідентифікаційний код є обов'язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів суб'єкта і зазначається на його печатках та штампах.

Запит до суб'єкта владних повноважень про надання інформації не належить до звітних чи облікових документів, а відтак, з урахуванням того, що іншого Законом України "Про доступ до публічної інформації" не передбачено, зазначення коду ЄДРПОУ організації-запитувача інформації обов'язковим не визнається.

До того ж суд вважає за доцільне зазначити, що у поданих до суду письмових запереченнях проти даного позову Полтавська обласна рада свого коду ЄДРПОУ не зазначає.

Таким чином, дії Полтавської обласної ради щодо відмови позивачу в наданні запитуваної інформації є протиправними.

Разом із тим, позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати запитувану позивачем інформацію, задоволенню не підлягають, з урахуванням наступного.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання доступу до публічної інформації є виключною компетенцією розпорядника такої інформації.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, вищевказані позовні вимоги є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Вказана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України (наприклад, викладена, в ухвалі від 10 жовтня 2012 року у справі К/9991/45977/11). Суд зазначив, що виходячи з принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

В той же час судом встановлено, що право позивача на отримання доступу до публічної інформації, розпорядником якої є відповідач, порушено, і таке право підлягає захисту.

В зв'язку з чим, суд вважає необхідним зобов'язати Полтавську обласну раду повторно розглянути запит Громадської організації "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства" № 91 від 15 серпня 2014 року.

Клопотання позивача щодо постановлення окремої ухвали, якою, на думку позивача, належить повідомити прокурора Полтавської області про виявлене адміністративне правопорушення в діях посадових осіб Полтавської обласної ради для складення протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення про направлення справи до суду для притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, суд вважає недоцільним з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Аналізуючи викладене, окрема ухвала суду - це ухвала, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушення.

Разом із тим, постановляння окремої ухвали є прерогативою суду, тобто, винесення окремої ухвали є правом судді, а не його обов'язком.

Підстав для винесення окремої ухвали під час розгляду справи судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 7-11, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Громадської організації "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства" до Полтавської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Полтавської обласної ради від 20 серпня 2014 року № В-14041 у задоволенні запиту на доступ до публічної інформації від 15 серпня 2014 року № 91 Громадської організації "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства".

Зобов'язати Полтавську обласну раду повторно розглянути запит Громадської організації "Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства" від 15 серпня 2014 року № 91.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.О. Чеснокова