Постанова

від 29.09.2014 по справі 823/2557/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року справа № 823/2557/14

м. Черкаси

09 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

за участю представника позивача Черкаського міського центру зайнятості Передрія А.С. - за довіреністю від 07.11.2013 №01-18/5284,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся Черкаський міський центр зайнятості, в якому просить стягнути із ОСОБА_3 на користь Черкаського міського центру зайнятості кошти в сумі 1968 грн. 76 коп., виплачені як допомога по безробіттю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», приховав факт трудових відносин з 18.09.2012 по 29.09.2012 з комунальним підприємством «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради та звільнення за власним бажанням згідно ст. 38 Кодексу законів про працю України, внаслідок чого відповідачу призначено допомогу по безробіттю на підставі недостовірних відомостей.

24.06.2014 Черкаським міським центром зайнятості видано наказ № 445 про повернення відповідачем коштів, виплачених як допомога по безробіттю у розмірі 1968 грн. 76 коп. за період з 21.02.2014 по 11.06.2014.

Враховуючи те, що відповідач вказані кошти добровільно не повернув, позивач просить стягнути їх в судовому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 (далі по тексту - Закон № 1533).

Так, згідно зі статтею 6 цього Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі по тексту - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону № 1533 має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних. Члени особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за Законом № 1533 за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Видами забезпечення за Законом № 1533 є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Судом встановлено, що 14.02.2014 ОСОБА_3 звернулася з заявою до Черкаського міського центру зайнятості про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила, що в даний час не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує. При реєстрації ОСОБА_3 зазначила, що трудової книжки та трудового стажу не має. 04.02.2014 відповідачу було надано статус безробітної, 21.02.2014 призначено виплату допомоги по безробіттю у відповідності до статей 22, 23 Закону № 1533.

В той же час, за результатами перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків (акт № 67 від 24.06.2014р.) встановлено, що ОСОБА_3 в період з 18.09.2012 по 29.09.2012, працювала на комунальному підприємстві «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради на посаді двірника та була звільнена за власним бажанням згідно ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Вищевикладені обставини підтверджуються: копією листа комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради від 13.05.2014 № 516; копіями наказу про прийняття на роботу від 18.09.2012 № 133-к та наказу про звільнення від 28.09.2012 № 143-зк.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 31 Закону № 1533 тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів).

При цьому, згідно з ч. 3 статті 23 Закону № 1533 допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент реєстрації відповідача у Черкаському міському центрі зайнятості як безробітної останнім місцем роботи ОСОБА_3 було комунальне підприємство «Соснівська служба утримання будинків», де відповідач працювала у період з 18.09.2012 по 29.09.2012, та звідки була звільнена за власним бажанням відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України.

З огляду на те, що з останнього місця роботи відповідач звільнилася за власним бажанням, тривалість виплати допомоги по безробіттю повинна бути скорочена на 90 календарних днів та її виплата має розпочинатись з 91-го календарного дня.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону № 1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Однак, всупереч вказаній нормі Закону № 1533, відповідач не повідомив Черкаський міський центр зайнятості про те, що з останнього місця роботи вона звільнена за власним бажанням, у зв'язку із чим виплата допомоги по безробіттю призначена з 21.02.2014, після реєстрації в державній службі зайнятості як такої, що шукає роботу, та надання їй статусу безробітної.

Частиною 3 ст. 36 Закону № 1533 встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

24.06.2014 Черкаським міським центром зайнятості видано наказ № 445 про повернення відповідачем коштів, виплачених як допомога по безробіттю у розмірі 1968 грн. 76 коп. за період з 21.02.2014 по 11.06.2014. Даний наказ отриманий відповідачем 23.07.2014, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Наказ Черкаського міського центру зайнятості № 445 від 24.06.2014 відповідачем не оскаржувався, кошти за ним не повернуто.

Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 34 Закону №1533 Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Беручи до уваги, що наказ Черкаського міського центру зайнятості № 445 від 24.06.2014 про повернення коштів відповідач до суду не оскаржив, кошти добровільно не сплатив, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Черкаського міського центру зайнятості кошти, виплачені як допомога по безробіттю у розмірі 1968 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 76 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 03.10.2014.