Постанова

від 03.06.2009 по справі 2а-1169/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

запорізький окружний

адміністративний суд

69041, м. Запоріжжя,

вуї. Кремлівська, 65-в

  ЗАПОРІЗЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65 в

ПОСТАНОВА

Іменем України

03

червня 2009 року/12-32 год./

    справа №2а-1169/09/0870

Запорізький окружний адміністративний

суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Єгоровій О.Ю., за

участю представника позивача - ОСОБА_1.. розглянувши у місті Запоріжжі у

відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної

інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Костянтинівський м'ясопереробний комбінат» про зобов'язання

допустити до перевірки та надати документи,

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція з

контролю за цінами в Запорізькій області звернулася з адміністративним позовом

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський м'ясопереробний

комбінат» з вимогами про зобов'язання допустити до перевірки та надати

документи. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими

особами Інспекції на підставі наказу про проведення перевірки було видано

посвідчення на проведення перевірки та доручено провести планову перевірку

підприємства відповідача з питань дотримання порядку формування, встановлення

та застосування оптово-відпускних цін на продукцію власного виробництва.

Посадовою особою Інспекції було здійснено виїзд на підприємство відповідача,

проте уповноваженими особами відповідача не було допущено інспектора до проведення

перевірки підприємства. Зазначені дії відповідача порушують вимоги чинного

законодавства що регламентує діяльність державного органу щодо контролю в сфері

господарювання з приводу додержання дисципліни цін, у зв'язку з чим позивач

звернувся до суду з вимогами щодо зобов'язання відповідача допустити

працівників Інспекції до проведення перевірки та надати відповідні

бухгалтерські документи, калькуляції та інші документи, пов'язані з

формуванням, встановленням та застосуванням цін і тарифів.

У судовому засіданні

представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній

заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги, зобов'язавши відповідача

допустити працівників Інспекції до проведення перевірки та надати відповідні

документи з питань встановлення цін тарифів

Відповідач

повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду у судове

засіданні не з'являвся, причини неприбуття та заяву про розгляд справи у його

відсутність до суду не надав, у зв'язку з чим, суд вважає можливим розглянути

справу у відсутність представника відповідача.

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши

обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що

позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.

4, 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", пп. 1, 3-5 Положення

про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету

Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, позивач у відносинах з фізичними та

юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених

законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України

завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів

фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових

відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при

здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому

числі на виконання делегованих повноважень. Тому, вирішуючи справу стосовно

позовних вимог позивача, суд має встановити, чи діяв позивач на підставі

закону, чи є його рішення обгрунтованим, безстороннім та добросовісним.

Судом, при розгляді справи,

встановлені наступні обставини.

На виконання п.25 Плану роботи

Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області на 4 квартал

2008р., 15.12.2008р. в.о. начальника Державної інспекції з контролю за цінами в

Запорізькій області видано наказ за №193, відповідно до якого посадовим особам

Інспекції доручено здійснити перевірку щодо порядку формування, встановлення та

застосування оптово-відпускних цін на продовольчі товари та на продукцію

власного виробництва ТОВ "Костянтинівський м'ясопереробний комбінат".

На підставі зазначеного наказу, в.о.

начальника Інспекції видано посвідчення від 15.12.2008р. посадовій особі -

провідному держінспектору в М.Мелітополі ОСОБА_2. щодо проведення планової

перевірки ТОВ "Костянтинівський м'ясопереробний комбінат" у термін з

16.12.2008р. по 31.12.2008р.

Як встановлено судом, 17.12.2008р.

посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій

області у складі начальника відділу ОСОБА_3, головного держінспектора ОСОБА_4

та провідного держінспектора ОСОБА_2 складено Акт про недопущення до проведення

перевірки, на підставі якого встановлено, що провідним державним інспектором

ОСОБА_2. здійснено виїзд на місце перевірки - ТОВ "Костянтинівський

м'ясопереробний комплекс" за адресою Мелітопольский район, с.Костянтинівка

пров.Заводський 13/1, інспектора облдержінспекції на територію зазначеного

підприємства охорона не допустила у зв'язку з відсутністю посадових осіб.

Даючи правову оцінку обставинам

справи та вимогам позивача, суд вважає, що ці вимоги є частково обгрунтованими

та такими, що підлягають частковому задоволенню, через наступне.

Правовою підставою вимог позивача є

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері

господарської діяльності" від 05.04.2007, Положення про Державну інспекцію

з контролю за цінами. Закон України "Про ціни та ціноутворення» від

03.12.1990р.

Відповідно до ст.4 Закону України

«Про ціни та ціноутворення», Кабінет Міністрів України визначає повноваження

органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін

(тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Частиною 2 статті 13 зазначеного

Закону визначено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін

здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Згідно з абз.З п.4 Положення про

інспекцію, Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на

неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку

формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного

обґрунтування.

Частиною 1 статті 13 вищенаведеного

Закону встановлено, що державний контроль за цінами здійснюється при

встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог

законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст.6 зазначеного Закону

в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні

фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на

всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється

державне регулювання цін і тарифів (ст.7 Закону).

Положенням зазначеного Закону

визначено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом

встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін

(тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які

справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і

послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і

послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне

(домінуюче) становище на ринку.

Державні фіксовані та регульовані

ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

З наведеного випливає, що державний

контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється при встановленні

і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів, відтак до

компетенції позивача віднесено здійснення перевірок щодо формування,

встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін і

тарифів.

Як встановлено судом, підставою для

проведення планової перевірки став затверджений у визначеному порядку План

роботи державного органу з контролю за цінами, згідно з яким передбачено

проведення планових заходів перевірки підприємницької діяльності в сфері

додержання державної дисципліни цін.

Відповідно до ч.3 ст.5 Господарського

кодексу України, «суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері

господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового

господарського порядку, додержуючись вимог законодавства».

Основними засобами регулюючого впливу

держави на діяльність суб'єктів господарювання є, серед інших, регулювання цін

і тарифів (ч.2 ст. 12 ГК України). Держава здійснює контроль і нагляд за

господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сферах цін і ціноутворення

- з питань додержання суб'єктами господарювання державних цін на продукцію і

послуги (ч.З ст. 19 ГК України).

Відповідно до ч.5 ст. 191

Господарського кодексу України, «державне регулювання цін здійснюється

шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів

цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород,

граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов 'язкового

декларування цін».

Статтею 11 Закону України «Про

основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

передбачений обов'язок суб'єкта господарювання допускати посадових осіб органу

державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду

(контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду

(контролю), передбаченого Законом.

Через наведене, суд доходить

висновку, що відповідач зобов'язаний допустити працівників позивача до

здійснення перевірки.

З врахуванням викладеного, суд визнає

вимогу позивача про зобов'язання відповідача допустити працівників позивача до

проведення планової перевірки порядку формування, встановлення та застосування

цін та тарифів, обгрунтованою та такою, яка підлягає задоволенню. Також, з

метою недопущення порушення позивачем прав відповідача під час проведення такої

перевірки, суд вважає необхідним встановити позивачу термін перевірки в десять

днів, що відповідає вимогам ч.4 ст.6 зазначеного Закону.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги

позивача про зобов'язання відповідача надати документи та про поновлення

термінів перевірки не підлягає задоволенню через наступне.

Частиною 1 статті 8 Закону України

«Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської

діяльності» позивачу надано право в межах повноважень, передбачених законом,

під час здійснення держаного нагляду (контролю) одержувати пояснення, довідки,

документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного

нагляду (контролю), відповідно до закону.

Згідно пп. 2 п. 5 Положення про

інспекцію, позивач має право одержувати відповідно до законодавства письмові

пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час

перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів),

документи (їх копії) про рівень і економічну обгрунтованість цін (тарифів) на

товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність,

споживчі властивості тощо.

З наведеного вбачається, що право

позивача на отримання документів може бути реалізовано лише під час перевірки,

проте, позивачем не доведено факту того, що протягом строку перевірки ним

вимагались від відповідача будь-які документи, пов'язані з перевіркою.

Стосовно вимоги позивача про

поновлення терміну перевірки суд зазначає, що вимога позивача є

необгрунтованою, оскільки такий спосіб захисту прав не передбачений законодавством

України. Разом з тим ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи

державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами. Отже обраний позивачем спосіб захисту

(відновлення) порушеного права у вигляді поновлення терміну перевірки є таким,

що не відповідає змісту права позивача на проведення перевірки відповідача.

З урахуванням встановлених обставин

та наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що позов підлягає

частковому задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, керуючись

ст.ст. 4,

8, 9, 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990р.,

ст.ст. 6-8, 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)

у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007р., пп. 3-4, пп. 1, 2, 9,

12 п.5, п.11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819,

керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,-   

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою

відповідальністю «Костянтинівський м'ясопереробний комбінат» (Запорізька

область Мелітопольський район. с.Костянтинівка прв.3аводський,13/1 ЄДРПО

30542164) допустити уповноважених осіб Державної інспекції з контролю за цінами

в Запорізькій області до проведення перевірки порядку формування, встановлення

та застосування цін і тарифів.

Встановити строк перевірки - десять

робочих днів.

В іншій частині позовних вимог -

відмовити.

Постанова або ухвала суду першої

інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим

Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили

після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги

судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження

буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвача суду не набрала законної

сичи.

Про апеляційне оскарження рішення

суду першої інстанції спочатку подається заява. Обгрунтування .мотивів

оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній

скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до

статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга

на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи

апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею,

залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка

їх подача, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється

ухвала.

Постанову

виготовлено у повному обсязі 09.06.2009р.

Суддя                                        

Нестеренко Л.О.