Рішення

від 06.10.2014 по справі 924/1106/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2014 р.Справа № 924/1106/14

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Гладюк Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Березанська суконна фабрика", м. Березань, Київська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "МАРО ВОІР", м. Дунаївці

про стягнення 136 528, 05 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача - Солодянкіна І.Д. за довіреністю

від відповідача - не з'явився

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла через неналежне виконання договору № 40 / 2013 від 2 липня 2013 року в сумі 221 528, 05 грн., з яких: 169 708, 90 грн. основний борг, 21 180, 43 грн. інфляційні, 5 129, 92 грн. 3% річних, 25 508, 80 грн. пеня.

Ухвалою суду від 6 жовтня 2014 року провадження у справі, в частині стягнення 85 000 грн. основного боргу припинено. Станом на час прийняття рішення у справі позовними вимогами є стягнення 136 528, 05 грн., з яких: 84 708, 90 грн. основного боргу, 21 180, 43 грн. інфляційні, 5 129, 92 грн. 3% річних, 25 508, 80 грн. пеня.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення розрахунків. Стягнення пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування. Нарахування річних та інфляційних здійснено з урахуванням ст. 625 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав (з урахуванням припинення провадження у справі в частині вимог), наполягав на його задоволенні.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не наддав. 8 вересня 2014 року відповідач направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи (попереднє судове засідання), в якому також повідомив про можливе врегулювання спору. Неявка представника відповідача в судове засідання не є перешкодою до розгляду справи, оскільки відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Про належність повідомлення свідчать: поштове повідомлення про отримання відповідачем кореспонденції суду за вказаною у позові адресою (ухвал з відміткою про час та місце судового засідання), а також клопотання відповідача від 8 серпня та 8 вересня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається.

2 липня 2013 року між сторонами укладено договір № 40 / 2013, відповідно з яким постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) товари, визначені у п. 1.2. даного договору, а покупець зобов'язаний прийняти і оплатити товар.

Найменування (асортимент), одиниці виміру і загальна кількість товару, ціна товару, належного до поставки за даним договором визначаються специфікаціями, які формуються на кожну поставку і являються невід'ємними частинами даного договору з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками сторін (п. 1.2.).

Загальна вартість даного договору (загальна вартість (ціна) всіх поставлених по даному договору товарів) сторонами не обмежується і визначається на основі фактично поставлених товарів і обумовленої на них ціни (п. 2.4.). Покупець здійснює оплату за товар на умовах: відстрочка 1 платежу - 10 днів - 30% від суми поставленого товару; відстрочка 2 платежу - 30 днів - 70 %, якщо інше не передбачено в специфікаціях до договору (п. 2.5.). Товар вважається поставленим (переданим у власність) з моменту підписання уповноваженим представником покупця розрахункової накладної (п. 5.7.).

При порушенні строків оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості по оплаті за товар за кожен день прострочки платежу до моменту належного виконання, але не більше ніж за три роки з дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6.3.).

Договір вважається укладеним і вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, але у будь - якому випадку діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором і проведення кінцевих розрахунків (п. 9.1.).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Про поставку позивачем товару на суму 274 708, 90 грн. та прийняття його відповідачем свідчать: видаткові накладні № РН - 0000327 від 2 липня 2013 року на суму 129 108, 90 грн., № РН - 0000383 від 23 липня 2013 року на суму 145 600 грн.; довіреність на отримання ТМЦ № 32 від 02.07.2013 року, видана відповідачем, підписана керівником підприємства та повіреною особою; податкова накладна від 23 липня 2013 року. Зокрема, постачальником у вищевказаних видаткових накладних вказано позивача, отримувачем - відповідача.

Про часткову оплату відповідачем поставленого товару на суму 105 000 грн. (здійсненої до подання позову) свідчать додані у справу виписки банку про вчинення оплат: за 9 липня 2013 року на суму 30 000 грн., за 23 липня 2013 року на суму 30 000 грн., за 26 вересня 2013 року на суму 25 000 грн., за 29 листопада 2013 року на суму 20 000 грн. Також у справі містяться докази часткової оплати відповідачем боргу на суму 85 000 грн., здійсненої після подання позову (18 вересня та 1 жовтня 2014 року), провадження за якою припинено.

8 травня 2014 року позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату боргу з запропонованим актом звірки (підписаним позивачем). Докази направлення претензії подано до справи, а саме: фіскальний чек від 8 травня 2014 року та опис вкладень кореспонденції з штампом пошти).

Крім того, у справі наявний гарантійний лист № 54 від 27 серпня 2014 року, в якому відповідач гарантує позивачу здійснити повну оплату товару до 30 вересня 2014 року у розмірі 169 708, 90 грн. Лист підписаний відповідачем та скріплений його печаткою.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір поставки, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

За ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив , а відповідач прийняв товар та суму 274 708, 90 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН - 0000327 від 2 липня 2013 року на суму 129 108, 90 грн., № РН - 0000383 від 23 липня 2013 року на суму 145 600 грн.; довіреністю на отримання ТМЦ та податковою накладною, де зазначено про оподаткування суми господарської операції між сторонами на суму 145 600 грн. (відповідає сумі накладної № 0000383).

За ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до договору (п. 2.5.) оплата здійснюється на умовах: відстрочка 1 платежу - 10 днів - 30% від суми поставленого товару; відстрочка 2 платежу - 30 днів - 70 %, якщо інше не передбачено в специфікаціях до договору. Враховуючи, що передача товару відповідачу здійснювалась двома поставками (за двома накладними) 2 та 23 липня 2013 року, обов'язок оплати виникає:

- за накладною від 2 липня 2013 року - перший платіж через 10 днів у розмірі 30% від суми поставленого товару, а саме 38 732, 67 грн. - 13 липня 2013 року; другий платіж через тридцять днів у розмірі 70% - 2 серпня 2013 року на суму 90 376, 23 грн.

- за накладною від 23 липня 2013 року - перший платіж через 10 днів у розмірі 30% від суми поставленого товару, а саме 43 680 грн. 3 серпня 2013 року; другий платіж через тридцять днів у розмірі 70% - 23 серпня 2013 року у розмірі 101 920 грн. Станом на 23 серпня 2013 року поставлений товар мав бути оплаченим у повному обсязі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи оплата проведена частково на суму 105 000 грн. (до подання позову та 85 000 грн. після подання, про що свідчать наявні у справі виписки банку. Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорі строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строки оплати пропущено (докази повної оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (274 708, 90 грн. вартість всього поставленого товару мінус часткова оплата 190 000 грн.) 84 708, 90 грн.

За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню. При цьому, потрібно зазначити, що видаткові накладні № РН - 0000327 від 2 липня 2013 року на суму 129 108, 90 грн., № РН - 0000383 від 23 липня 2013 року на суму 145 600 грн. приймаються судом як докази поставки товару та прийняття його відповідачем у сукупності з іншими доказами вказаних фактів, а саме відсутність заперечень відповідача з приводу вартості поставленого товару та фактичне визнання відповідачем загальної вартості товару (названої у позові) у гарантійному листі від 27 серпня 2014 року, де вказано, що відповідач гарантує здійснити оплату товару в розмірі 169 708, 90 грн. який відповідає заявленому до стягнення розміру основного боргу (до припинення провадження у справі в частині).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги в частині стягнення річних та інфляційних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, що підтверджується розрахунком, здійсненим з урахуванням часткових оплат та змінених сум боргу у періоди, між оплатами.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірними способом забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п. 6.3.., що передбачає застосування пені є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої. Розмір пені підтверджується поданим розрахунком, здійсненим понад шість місяців, що передбачено договором (нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання) та дозволено ч. 6 ст. 232 ГК України - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позов обґрунтований, підтверджений доданими доказами, а відтак підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі, з урахуванням часткового припинення провадження у справі (стягнення 85 000 грн. основного боргу), оскільки часткова сплата здійснена після звернення з позовом, що свідчить про обґрунтованість подання останнього (наявність боргу на час подання) і в цій частині.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою „Маро Воір" (вул.. Шевченка, 59, м. Дунаївці, Хмельницька область, ЄДРПОУ 34725607, р / р 26005052407075 в КБ „Приватбанк", м. Хмельницький, МФО 315405) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Бережанська суконна фабрика" (вул. Фрунзе, б. 5, м. Березань, Київська область, код ЄДРПОУ 32545649, р / р 26002281579 в АТ „Райффайзен Банк Аваль" в м. Києві) 84708, 90 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот вісім грн. 90 коп.) основного боргу, 21180, 43 грн. (двадцять одна тисяча сто вісімдесят грн.. 43 коп.) інфляційних, 5129, 92 грн. (п'ять тисяч сто двадцять дев'ять грн. 92 коп.) 3% річних, 25508, 80 грн. пені (двадцять п'ять тисяч п'ятсот вісім грн.. 80 коп.) та 4430, 50 грн. (чотири тисячі чотириста тридцять грн.. 50 коп.) судового збору.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (32400, Хмельницька обл., м. Дунаївці, вул. Шевченка, 59).