ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/14990/14 06.10.14 За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
про стягнення 275954383,24 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача - Мосійчук Я.І. (представник за довіреністю);
від відповідачів - не з'явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КоронАгро» (далі - Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерсес плюс» (далі - Відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіон» (далі - Відповідач-3) та Публічного акціонерного товариства «Електроприлад» (далі - Відповідач-4) про солідарне стягнення заборгованості та санкцій за Кредитним договором № 151110К12 від 18.03.2010 за період з 01.04.2013 по 11.07.2014 всього в розмірі 275954383,24 грн., з яких: 259423780,12 - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом), 14652931,86 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 42788,55 грн. - прострочена комісія (плата) за управління кредитом та 1834882,71 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем-1 своїх зобов'язань за вищевказаним Кредитним договором, та невиконаннями Відповідачами 2, 3 та 4 своїх обов'язків поручителів за Договорами поруки № 151111Р15 від 13.12.2011, № 151111Р16 від 15.12.2011, та № 151107Р8 від 04.07.2007.
Відповідачі відзивів на позов не подали.
Представник Відповідачів 1 та 3 був присутній у судовому засіданні 03.09.2014.
У інші судові засідання, в тому числі в дане судове засіданні 06.10.2014, представники усіх Відповідачів не з'явилися, хоча судом було вчинено всі належні дії для повідомлення Відповідачів про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалася на адреси місцезнаходження Відповідачів, які міститься в матеріалах справи та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП.
Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суду не доведено, що неявка представників Відповідачів перешкоджає вирішенню спору, та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та у відповідності до статті 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Господарським судом міста Києва було розглянуто справи №5011-33/6565-2012 та № 910/7386/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КоронАгро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерсес плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіон» та Публічного акціонерного товариства «Електроприлад» про стягнення 188706866,63 грн. та про стягнення 82190588,71 грн.
Зазначеним судовим рішенням були встановлені наступні обставини.
18.03.2010 між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (Позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КоронАгро» (Відповідач-1, Позичальник) було укладено кредитний договір № 151110К12 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк надає Позичальникові кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору (кредит або кредитна лінія), а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі встановлені цим Договором.
До Кредитного договору протягом строку його дії сторонами було укладено низку додаткових угод: № 151110К12-1 від 07.04.2010, № 151110К12-2 від 29.04.2010, № 151110К12-3 від 08.07.2010, № 151110К12-4 від 29.07.2010, № 151110К12-5 від 07.08.2010, № 151110К12-6 від 07.09.2010, № 151110К12-7 від 07.10.2010, № 151110К12-8 від 30.11.2010, № 151110К12-9 від 31.01.2011, № 151110К12-10 від 28.02.2011, № 151110К12-11 від 31.03.2011, № 151110К12-12 від 09.06.2011, № 151110К12-13 від 15.09.2011, № 151110К12-14 від 15.12.2011, № 151110К12-15 від 19.04.2012.
Також, як убачається з залучених до даної справи №910/14990/14 документів, до Кредитного договору протягом строку його дії сторонами було укладено також і наступні додаткові угоди: № 151110К12-16 від 28.09.2012, № 151110К12-17 від 28.12.2012, № 151110К12-18 від 24.04.2013, № 151110К12-19 від 19.07.2013, № 151110К12-20 від 20.02.2014 та № 151110К12-21 від 03.06.2014.
Судовими рішеннями у справах №5011-33/6565-2012 та № 910/7386/13 також було встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором були укладені наступні договори:
- договір поруки № 151107Р8 від 04.07.2007 між Банком, Позичальником (Відповідачем-1) та Поручителем-1 (Відповідачем-2), зміни до якого вносились шляхом підписання між сторонами договорів про внесення змін № 151107Р8-1 від 09.10.2008, № 151107Р8-2 від 19.03.2010 та № 151107Р8-3 від 29.04.2010;
- договір поруки № 151111Р16 від 15.12.2011 між Банком, Позичальником (Відповідачем-1) та Поручителем-2 (Відповідачем-3);
- договір поруки № 151111Р15 від 13.12.2011 між Банком, Позичальником (Відповідачем-1) та Поручителем-3 (Відповідачем-4).
При цьому, Договором про внесення змін № 151107Р8-3 від 29.04.2010 до Договору поруки № 151107Р8 від 04.07.2007 передбачено викласти пункт «Кредитна угода» статті 1 «Визначення термінів» в новій редакції та встановлено, що Кредитний договір - це за термінологією договору є кредитний договір № 2, який укладено між кредитором та позичальником, відповідно до якого кредитор, при виконанні позичальником певних його умов, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 406054612 грн., на визначених кредитним договором № 2 умовах, строком погашення 25.12.2016. Кредитний договір-1 та кредитний договір-2 далі разом та окремо вирішено читати як «кредитний договір».
Згідно з п. 3.1 та 3.2 Договорів поруки № 151111Р15 від 13.12.2011 та № 151111Р16 від 15.12.2011, поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання. У випадку невиконання позичальником основного зобов'язання кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.
За умовами п. 3.1 та п. 3.2 Договору поруки № 151107Р8 від 04.07.2007 (із змінами), поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання, а також відшкодовувати понесені кредитором витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання основного зобов'язання. У випадку невиконання позичальником основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями кредитної угоди, кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.
Судовими рішеннями у справах №5011-33/6565-2012 та № 910/7386/13 було встановлено виконання Банком покладених на нього обов'язків згідно з Кредитним договором та додатковими угодами до нього щодо надання Позичальнику кредитних коштів у обумовлених Кредитним договором порядку, строки та розмірах.
Судами було встановлено, що Позичальник порушив умови Кредитного договору, а поручителі не виконали взятих на себе зобов'язань за Договорами поруки, внаслідок чого з Позичальника та з поручителів було солідарно стягнуто:
- за рішенням господарського суду міста Києва у справі №5011-33/6565-2012 наявну станом на 01.06.2012 заборгованість за Кредитним договором в розмірі 207003835,28 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 95874005,46 грн., прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом - 98465874,77 грн., прострочена комісія за управління кредитом - 2233300,30 грн., пеня за прострочення погашення кредиту - 1792467,93 грн., пеня за прострочення погашення відсотків - 3883262,59 грн., пеня за прострочення погашення комісії за управління кредитом - 81202,46 грн., 3 % річних - 1416126,13 грн., інфляційні нарахування - 3257595,64 грн.;
- за рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/7386/13 заборгованість за Кредитним договором за період з 02.06.2012 до 31.03.2013 у розмірі 82190588,71 грн., з яких: 50756826,42 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 29347258,70 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 710595,55 грн. - прострочена комісія за управління кредитом; 2000 грн. - прострочена комісія за зміну умов договору, 1373908,03 грн. - три відсотки річних.
Вищевказані судові рішення набрали законної сили та є чинними.
Разом з цим, як убачається з наданих Позивачем та залучених до матеріалів справи банківських виписок про рух коштів, та що також не спростовано Позичальником, має місце подальше невиконання Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, що є порушенням договірного зобов'язання у розумінні ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та 193 ГК України.
І також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Позичальник є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.
А відтак, враховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 611, ст. 1050 ЦК України та п.п. 6.1.1 п. 6.1 і п. 6.2 Кредитного договору, з огляду на подальше невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та не погашення у строк кредиту, процентів та комісій, Банк реалізував своє право вимоги дострокового повернення в повному обсязі непогашеної частини кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за Кредитним договором шляхом направлення Позичальнику відповідної вимоги від 10.06.2014 №195-00/3670 на адресу за адресою місцезнаходження Позичальника згідно ЄДРЮО та ФОП.
Матеріали справи не містять доказів задоволення Позичальником вимог Банку в добровільному порядку.
Перевіривши доданий Позивачем до позову розрахунок заборгованості по кредиту, процентам, комісії та 3% річних суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору, та станом на 11.07.2014 заборгованість за Кредитним договором, з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань, за період з 01.04.2013 складає 275954383,24 грн., у тому числі:
- 259423780,12 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;
- 14652931,86 грн. - прострочена заборгованість за процентами;
- 42788,55 грн. - прострочена комісія за управлінням кредитом;
- 1834882,71 грн. - 3% річних.
Заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованих заборгованостей та штрафних санкцій суду надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Як було встановлено та вищеописано, Відповідачі 2, 3 та 4 на підставі договорів № 151107Р8 від 04.07.2007, № 151111Р16 від 15.12.2011 та № 151111Р15 від 13.12.2011 як поручителі зобов'язалися відповідати перед Позивачем солідарно з Позичальником за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором.
Зі змісту положень п. 3.2 та п.п. 4.1.2 п. 4.1 Договорів поруки вбачається, що у випадку невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором Банк (Кредитор) має право вимагати виконання цих зобов'язань у Поручителів та/або Позичальника, як у солідарних боржників. Банк (Кредитор) має право вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання Поручителем/Поручителями у випадку, якщо Позичальник та/або Поручитель/Поручителі не змогли виконати будь-яке зобов'язання (в т.ч. в частині) по Кредитному договору та по Договорам поруки.
Матеріалами справи підтверджується звернення Позивача до Відповідачів 2, 3 та 4 з передбаченими умовами Договорів поруки вимогами від 10.06.2014 про виконання ними обов'язків Поручителів щодо погашення заборгованості за Кредитним договором та сплати нарахованих штрафних санкцій, однак Відповідачами 2, 3 та 4 зазначені вимоги були залишені без відповіді та задоволення. Матеріали справи не містять доказів протилежного.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, Позивач, користуючись наданим йому законом правом, звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з Відповідача-1, як з позичальника, та 3 Відповідачів 2, 3 та 4, як з поручителів, заборгованості та санкцій за Кредитним договором.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, та не надано доказів виконання ними зобов'язань, які виникли на підставі Кредитного договору, з урахуванням положень Договору поруки.
Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
За звернення Позивача до суду з даним позовом, оскільки його вимоги були визнані судом обґрунтованими та задоволені, то судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається солідарно на Відповідачів.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «КоронАгро» (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Червонопрапорна, буд. 24; ідентифікаційний код 33582131), Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерсес плюс» (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 8, кв. 29; ідентифікаційний код 34002828), Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіон» (м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17; ідентифікаційний код 35087022) та Публічного акціонерного товариства «Електроприлад» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17; ідентифікаційний код 00227554) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127; ідентифікаційний код 00032112) 259423780 (двісті п'ятдесят дев'ять мільйонів чотириста двадцять три тисячі сімсот вісімдесят) грн. 12 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 14652931 (чотирнадцять мільйонів шістсот п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять одну) грн. 86 коп. простроченої заборгованості за процентами, 42788 (сорок дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 55 коп. простроченої комісії за управління кредитом, 1834882 (один мільйон вісімсот тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 71 коп. - 3% річних, а також 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.10.2014
Суддя Сташків Р.Б.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2014 |
Оприлюднено | 10.10.2014 |
Номер документу | 40788417 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сташків Р.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні