Рішення

від 07.10.2014 по справі 904/6430/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.14р. Справа № 904/6430/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтра Трейдінг", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕРВЕЙ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 291 351,28 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Ляшко О.В., представник за довіреністю № б/н від 14.08.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Синтра Трейдінг" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватервей" (далі - відповідач) про стягнення 291 351,28 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.08.14р. порушено провадження у справі №904/6430/14, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 07.10.14р.

07.10.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.

Повноважний представник позивача наполягав на розгляді справи по суті в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки судом та позивачем були вчинені усі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.10.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №К05-13 (далі - Договір поставки), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач продає, а відповідач купує шпалери, інші оздоблювальні матеріали, каталоги шпалер, пакети, інші рекламно-інформаційні матеріали, в асортименті та кількості, вказаних в видаткових накладних до кожної партії товару, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору поставки ціни (без урахування знижки) та асортимент товару, що постачається згідно діючого Договору, вказані в Специфікаціях до даного Договору, які є невід'ємною його частиною. Ціна товару вказана в Специфікаціях є базовою для розрахунку ціни продажу партії товару з урахуванням знижок, встановлених цим Договором, що вказується у видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.1. Договору поставки відповідач зобов'язаний сплатити вартість кожної відвантаженої йому партії товару (ціна продажу партії товару) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі рахунку-фактури останнього не пізніше 60-ти календарних днів з дня відвантаження товару позивачем.

У п. 3.2. Договору поставки передбачено, що загальна вартість товару, відвантаженого позивачем та не оплаченого відповідачем в будь-який момент дії Договору не може перевищувати 500000,00грн.

Згідно з п. 9.1. Договору поставки сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання умов даного Договору у відповідності з чинним законодавством України.

Пунктом 9.3. Договору поставки передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару, за вимогою позивача, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу до повного погашення заборгованості. При цьому черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст. 534 ЦК України.

Як зазначено у п. 13.1. Договору поставки, термін дії Договору з 04.01.13р. до 31.12.13р., а в частині розрахунків - до їх повного проведення. Термін дії цього Договору може бути продовжено на період, визначений домовленістю сторін, шляхом підписання додаткової угоди.

Позивач зазначає про те, що на виконання умов вищезазначеного Договору поставки, ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 455 191,11 грн., що підтверджують:

- Видаткова накладна №109 від 20.03.13р. у розмірі 228 131,28 грн.(а.с.17);

- Видаткова накладна №349 від 19.07.13р. у розмірі 29,72 грн. (а.с.18);

- Видаткова накладна №357 від 22.07.13р. у розмірі 227 025,31 грн. (а.с.19);

- Видаткова накладна №358 від 22.07.13р. у розмірі 4,80 грн. (а.с. 20);

- Довіреність про отримання товару №12 від 20.03.13р. (а.с.21);

- Довіреність про отримання товару №29 від 22.07.13р. (а.с.22).

Позивач звертає увагу суду, що в порушення умов Договору поставки відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме у розмірі 228 161,00 грн., що підтверджує виписка по рахунку позивача (а.с.23).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 18.06.14р. на адресу відповідача була надіслана претензія № 293 від 16.06.14р. про вимогу сплатити заборгованість за вищезазначеним Договором поставки (а.с.24-29). Як зазначає позивач, вищевказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору поставки позивачем відповідно до п. 9.3. були нараховані пеня у розмірі 26 938,81 грн., інфляційні втрати у розмірі 30080,69 грн. та 3% річних у розмірі 7 301,67 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 227 030,11 грн., пеню у розмірі 26 938,81грн., інфляційні втрати у розмірі 30 080,69грн. та 3% річних у розмірі 7 301,67 грн., а всього 291 351,28 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої обов'язки по Договору поставки виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними на поставлений товар, підписаними зі сторони відповідача уповноваженою особою за довіреністю на отримання матеріальних цінностей. Зазначені документи були підписані відповідачем без будь-яких зауважень. Таким чином, відповідач своїми діями у повному обсязі прийняв умови Договору поставки.

Господарський суд також вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу може відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору поставки та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 227 030,11 грн. є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.3. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару, за вимогою позивача відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу до повного погашення заборгованості. При цьому черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст. 534 ЦК України.

На підставі п. 9.3 Договору поставки, позивачем були нараховані пеня у розмірі 26 938,81 грн., інфляційні втрати у розмірі 30 080,69 грн.,3% річних у розмірі 7 301,67 грн., розрахунок яких господарським судом перевірений та визнаний таким, що зроблений невірно.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням періодів нарахування зазначених позивачем, пеня складає 20 279,18 грн. (оскільки нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто пеня нараховується лише за 182 дня), інфляційні втрати складають 29 967,97 грн., а 3% річних складають 7 227,03 грн.

Викладене є підставою для задоволення позову частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75,82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕРВЕЙ" (49034, м.Дніпропетровськ, вул. Варварівська, буд. 18, код ЄДРПОУ 34408335, р/р 2600506001938 в АТ Приватбанк, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтра Трейдінг" (02140, м. Київ, вул.Б.Гмирі, буд. 2, код ЄДРПОУ 32070571) заборгованість за поставлений товар у розмірі 227030,11грн. (двісті двадцять сім тисяч тридцять грн. 11 коп.), пеню у розмірі 20 279,18 грн. (двадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять грн. 18 коп.), інфляційні втрати у розмірі 29 967,97 грн. (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім грн. 97 коп.), 3% річних у розмірі 7 227,03 грн. (сім тисяч двісті двадцять сім грн. 03 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 690,09 грн. (п'ять тисяч шістсот дев'яносто грн. 09 коп.) .

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.10.14р.

Суддя Н.Е. Петренко