Постанова

від 02.02.2007 по справі 2/603ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/603ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02.02.07                                                                                 Справа № 2/603ад

Суддя  Седляр О.О., розглянувши матеріали справи  за позовом

Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр комп'ютерних технологій „Науково-виробниче підприємство „Баланс-Мастер”, м. Луганськ

про стягнення 1496 грн. 80 коп.

у присутності представників:

від позивача     – Дудіна М.О., дов. від 06.12.06 № 1/01-6559,

від  відповідача – не прибув ( явка обов'язкова), був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, що підтверджено поштовим повідомленням про отримання рекомендованої кореспонденції від 09.01.07 № 2928184, від 23.01.07 № 3013453,

прокурор – Кострицька М.В.,

в с т а н о в и в :

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі  1496 грн. 80 коп. за перенавчання гр. Кузнєцова Ю.П.

          Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у засідання суду не прибув. Відповідно до п. 2 ст. 128 КАС України неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи та справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

          В обґрунтування заявленого позову  позивачем  викладене наступне.

           03.11.03 з підприємства відповідача у справі  був звільнений у зв'язку зі скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України гр. Кузнєцов Юрій Павлович.

26.11.03 гр. Кузнєцов Ю.П. звернувся до Луганського міського центру зайнятості (позивача у справі) за сприянням у працевлаштуванні (з 03.12.03 надано статус безробітного наказ № НТ031203).

           У зв'язку з відсутністю підходящої роботи за фахом гр. Кузнєцову Ю.П. та  згідно з наказом від 30.01.04 № 21  директора Луганського міського центру зайнятості він був направлений на профнавчання за професією „електрогазозварник” на ВАТ ХК „Луганськтепловоз” (договір від 27.01.04 № 03-01/13) зі строком навчання з 30.01.04 по 26.07.04. Згідно кошторису фактичних витрат на навчання слухачів, направлених позивачем для навчання за професією „електрогазозварник” з 30.01.04 по 26.07.04 встановлюють вартість витрат за весь період навчання одного слухача –676 грн. 21 коп.

Після закінчення профнавчання гр. Кузнєцов Ю.П. був працевлаштований 09.08.04  за професією „електрогазозварник” на ВАТ ХК „Луганськтепловоз” (наказ  від 09.08.04 № 1001).

Листом б/д № 35 відповідач у справі повідомив позивача, що гр. Кузнєцов Ю.П. на даному підприємстві до його вивільнення перепідготовку та підвищення кваліфікації або отримання суміжної професії за останні 2 роки не здійснював (а.с. 54).

Відповідно  до п. 4 ст.  26 Закону України від 01.03.1991 № 803 “Про зайнятість населення”  якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи  одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

Позивач у справі на навчання гр. Кузнєцова Ю.П. поніс витрати у розмірі 1496 грн. 80 коп., які складаються з ( витрати на перенавчання на ВАТ ХК „Луганськтепловоз” за період з 30.01.04 по 26.07.04.  у сумі 676 грн. 21 коп. ,матеріальна допомога у період професійного навчання у сумі 820 грн. 59 коп.).

На підставі п.4 ст. 26 Закону “Про зайнятість населення” позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти, витрачені на перенавчання гр. Кузнєцова Ю.П. у сумі 1496 грн. 80 коп.

Відповідач заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у доповненні до відзиву.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає що  позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Вимога позивача про стягнення суми понесених ним витрат відповідає вимогам п. 4 ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення", відповідно до якого, якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і, якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

Частина 1 ст. З Закону України від 02.03.00 № 1533-ІІІ “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (далі - Закон № 1533) визначає Закон України "Про зайнятість населення" як складову частину законодавства про страхування на випадок безробіття. Згідно  з ч. 3 ст. 8 Закону № 1533 діяльність Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття регулюється,  зокрема, Законом України "Про зайнятість населення".

Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі   ст. 2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. З названого Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, в разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку.

За таких обставин, позивач не позбавлений права на стягнення з відповідача витрат на професійну перепідготовку колишнього працівника цього підприємства відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про зайнятість населення".

Як вбачається з матеріалів справи, Луганським міським центром зайнятості через відсутність підходящої роботи за фахом гр. Кузнєцова Ю.П. (який був 03.11.03 звільнений з підприємства відповідача у справі  за скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України), організоване  її навчання з професії „електрогазозварник” зі строком навчання на ВАТ ХК „Луганськтепловоз” з 30.01.04 по 26.07.04.

На перенавчання гр. Кузнєцова Ю.П. позивачем на підставі чинного законодавства витрачена сума 1496 грн. 80 коп., яка складається з матеріальної допомоги на період навчання  гр. Кузнєцову Ю.П. у сумі 820 грн. 59 коп. коп. згідно договору між Луганським міським центром зайнятості та гр. Кузнєцовим Ю.П. на професійне навчання від 21.01.04 № 1201040127007 (а.с.17) та 676 грн. 21 коп. - витрат згідно з фактичним кошторисом на навчання слухачів, узгодженого позивачем та ВАТ ХК „Луганськтепловоз”.

Вказані суми витрат підтверджені матеріалами справи, у тому числі відповідними платіжними дорученнями на перерахування позивачем грошових коштів та відомостями виплат за видами забезпечення.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, суму заборгованості не оспорив.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються у встановленому порядку.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представника позивача та прокурора про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п"ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити.

2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр комп'ютерних технологій „Науково-виробниче підприємство „Баланс-Мастер”, м. Луганськ, вул. Оборонна, 32 „а”/301, код 31674052  на користь Луганського міського центру зайнятості, м. Луганськ, вул. 50-річчя утворення СРСР, 22б, код 24046582 витрати на професійне навчання гр. Кузнєцова Ю.П.  у розмірі 1496 грн. 80 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 06.02.07 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           О.О. Седляр.