Рішення

від 07.10.2014 по справі 904/6410/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.14р. Справа № 904/6410/14 За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТА СЕРВІС", м.Дніпропетровськ

про стягнення 3 669,21 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй. Я.О.

Представники:

від позивача: Козак Т.В., представник за довіреністю № 153/1001 від 12.05.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 26.08.14р. порушено провадження у справі № 904/6410/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТА СЕРВІС" (далі-відповідач) про стягнення 3669,21грн. Справу призначено до розгляду на 07.10.14р.

07.10.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.14р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "адресат вибув".

Повноважний представник позивача у судовому засіданні наполягав на розгляді справи по суті в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки судом були вчинені усі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду даної справи.

Господарським судом було зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.10.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд ,-

ВСТАНОВЛЕНО:

26.06.12р. на чергових загальних зборах акціонерів було прийнято рішення про перейменування Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" у Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО". Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" 26.06.12р. державним реєстратором було проведено реєстрацію зміни найменування електропостачальника та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вказане підтверджується відміткою на першій сторінці нової редакції статуту та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

13.05.10р. між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №427 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач продає електричку енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 200,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені Додатком "Графік знаття показі засобів обліку електричної енергії", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.3.5. Договору відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку "Порядок розрахунків" та Додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно з п. 2.3.6. Договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з Додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Пунктом 4.2.1. Договору передбачено, що відповідач несе відповідальність за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.5 - 2.3.6 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної оплати.

Як зазначено у п. 1 Додатку № 3 до Договору, розрахунковий період визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме з 29 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Сторонами було обумовлено, що відповідач здійснює повну оплату вартості обсягу використання електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати (п. 2 Додатку № 3 до Договору) .

Пункт 2.2. Додатку № 3 до Договору передбачає, що остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі згідно з умовами цього Договору, здійснюється на рахунки позивача, вказані у розділі 10 Договору, на підставі самостійно отриманих у позивача рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

27.02.12р. між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода № 3 до Договору, відповідно до якої сторони внесли зміни до порядку розрахунків.

Як зазначає позивач, починаючи з 01.03.14р. і до 28.03.14р. включно, останній належним чином виконав умови Договору, що підтверджує Акт прийняття-передавання товарної продукції, рахунок №181/427/3/1 від 29.03.14р.

04.03.14р. відповідач звернувся до позивача із заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії на березень 2014 року, у бік зменшення. Позивач розглянув цю заяву та погодив обсяг постачання електричної енергії відповідачеві на цей розрахунковий період у розмірі 2000 кВт/год, що підтверджує лист № 9046/РВЕ122000 від 11.03.14р.

З Акту про використану електричну енергію за березень 2014 року вбачається, що протягом цього розрахункового періоду відповідачем було отримано 3 472 кВт/год активної електричної енергії.

Таким чином, позивач зазначає про те, що відповідачем у березні 2014 року було перевищено договірний обсяг електроспоживання, тому позивач 03.04.14р. видав відповідачеві повідомлення №427/03/2014 про споживання електричної енергії понад договірну величину та рахунок №181/427/3/5 від 29.03.14р. на суму 1 823,63 грн. для оплати цього перевищення.

Всупереч умовам Договору, як зазначає позивач, отримані рахунки за спожиту активну електричну енергію відповідач оплатив частково, а за перевищення договірного обсягу електроспоживання не оплачував взагалі. Тому, відповідач має заборгованість за спожиту протягом березня 2014 року активну електричну енергію у розмірі 1 580,36 грн., а за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за підсумками цього ж розрахункового періоду - 1823,63грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору позивачем на підставі п.4.2.1. була нарахована пеня у розмірі 111,23 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем були нараховані інфляційні втратити у розмірі 137,49 грн. та 3% річних у розмірі 16,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 1 580,36 грн., заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 1 823,63 грн., пеню у розмірі 111,23 грн., інфляційні втрати у розмірі 137,49 грн., 3% річних 16,50 грн., а всього 3 669,21 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст.9 01 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови укладеного між сторонами Договору та встановлені судом обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 1580,36грн. та заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 1823,63 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 4.2.1. Договору передбачено, що відповідач несе відповідальність за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.5 - 2.3.6 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору позивачем була нарахована пеня за прострочення оплати спожитої протягом березня 2014 року активної електричної енергії у розмірі 111,23 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 137,49 грн. та 3% річних у розмірі 16,50 грн., розрахунок яких судом також перевірений та визнаний таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТА СЕРВІС" (49000, м.Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. 20, код ЄДРПОУ 35738236) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, буд.22, код ЄДРПОУ 23359034) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 1580,36 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят грн. 36 коп.), заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 1 823,63 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять три грн. 63 коп.), пеню у розмірі 111,23 грн. (сто одинадцять грн. 23 коп.), інфляційні втрати у розмірі 137,49 грн. (сто тридцять сім грн. 49 коп.), 3% річних у розмірі 16,50 грн. (шістнадцять грн. 50 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00коп.)

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду

Повне рішення складено 08.10.14р.

Суддя Н.Е. Петренко